Ухвала суду № 55187757, 11.01.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.01.2016 р. Справа № 914/145/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.,

при секретарі Куцик І.М.,

розглянувши заяву ПАТ Львівобленерго про визнання недійсним договору поруки, укладеного 02.09.2013 р. між ОСОБА_1 (кредитором) ОСОБА_2 (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро (поручитель) та спростування майнових дій ТзОВ ЖЕК-Агро

у справі за заявою кредитора 1: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго, м. Львів

кредитора 2: Публічного акціонерного товариства Львівобленерго, м. Львів

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро (79035, м. Львів, вул. Кримська, 26 А; код ЄДРПОУ № 31144385)

за участю представників

ЛМКП Львівтеплоенерго: ОСОБА_3 провідний юрисконсульт

ПАТ Львівобленерго: ОСОБА_4 представник

ПАТ Львівгаз: не зявився

ОСОБА_1: не зявився

ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області: не зявився

ЛМКП Львівводоканал: ОСОБА_5 - юрисконсульт

від боржника: не зявився

розпорядник майна: ОСОБА_6 арбітражний керуючий

Відповідно до ст.20 ГПК України розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін

ВСТАНОВИВ:

Суть заяви: 16.01.2014 р. на адресу господарського суду надійшла заява Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго та заява Публічного акціонерного товариства Львівобленерго про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро (79035, м. Львів, вул. Кримська, 26 А; код ЄДРПОУ № 31144385).

Ухвалою суду від 21.01.2014 р. заяву Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго та заяву Публічного акціонерного товариства Львівобленерго прийнято до розгляду.

За результатами проведення підготовчого засідання судом 26.02.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_6, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1304 від 02.07.2013 р.

27.02.2014 р. судом здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро (79035, м. Львів, вул. Кримська, 26 А; код ЄДРПОУ № 31144385).

Підстави зупинення та поновлення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро викладені в ухвалах суду від 27.05.2014 р. та 27.11.2015 р.

04.12.2015 р. на адресу суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства Львівобленерго про визнання недійсним договору поруки, укладеного 02.09.2013 р. між ОСОБА_1 (кредитором), ОСОБА_2 (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро (поручитель) та спростування майнових дій ТзОВ ЖЕК-Агро (за вхідн. № 5696/15 від 04.12.2015 р.). Ухвалою від 07.12.2015 р. заяву Публічного акціонерного товариства Львівобленерго про визнання недійсним правочину (договору) та спростування майнових дій боржника прийнято та призначено до розгляду на 11.01.2016 р. Заява ПАТ Львівобленерго мотивована тим, що договір поруки, який укладений 02.09.2013 р. між ОСОБА_1 (кредитор), ОСОБА_2 (боржник) та ТзОВ ЖЕК-Агро (поручитель), укладений всупереч встановленим договірним зобовязанням, актам цивільного законодавства, не спрямований на реальне настання правових наслідків, відтак, ПАТ Львівобленерго просить суд визнати недійсним договір поруки, який укладений 02.09.2013 р. між ОСОБА_1 (кредитор), ОСОБА_2 (боржник) та ТзОВ ЖЕК-Агро (поручитель). Зокрема, укладаючи за шість місяців до порушення справи про банкрутство оскаржуваний договір поруки, боржник взяв на себе зобовязання, в результаті чого він став неплатоспроможним. Виконання його грошових зобовязань перед ПАТ Львівобленерго стало повністю неможливим (станом на 10.01.2014 р. безспірна заборгованість ТзОВ ЖЕК-Агро перед ПАТ Львівобленерго становила 273 766,28 грн.). Боржник прийняв на себе заставні зобовязання для забезпечення виконання грошових вимог фізичної особи-керівника боржника (п. 1.3 договору поруки від 02.09.2013 р.). Крім того, оскаржуваний договір поруки складений з порушеннями інших вимог чинного законодавства України. У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надання поручительства є фінансовою послугою. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями (ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), повязані з наданням фінансових послуг (п. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). Як вбачається з інформації, що міститься у ЄДРЮО та ФОП (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), серед видів діяльності ТзОВ ЖЕК-Агро надання фінансових послуг не значиться, розмір статутного капіталу боржника становить 376 331,00 грн. Крім того, при укладенні оскаржуваного договору поруки були порушені вимоги Цивільного Кодексу України. Так, на підставі ч. 3. ст. 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва. Однією з підстав виникнення представництва є акт органу юридичної особи, зокрема, призначення особи на посаду, повязану із здійсненням управлінських функцій (ч. 3 ст. 237 ЦК України). Оскаржуваний договір від імені ТзОВ ЖЕК-Агро підписанй ОСОБА_2 (керівник), яка одночасно є позичальником (фізична особа) за договором позики, що укладений 02.09.2013 р. між нею та ОСОБА_1 (позикодавець). Отже, підписуючи оскаржуваний договір поруки від 02.09.2013 р., ОСОБА_2 порушила зазначені вимоги ЦК України, оскільки вчиняла правочин від імені особи, яку вона представляла, але діяла у своїх власних інтересах. Крім того, ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) боржника, а розмір внеску останньої до статутного фонду ТзОВ ЖЕК-Агро становить 75 266,00 грн.

11.01.2016 р. розпорядник майна ОСОБА_6 в судове засідання зявився, подав на адресу суду відзив на заяву ПАТ Львівобленерго про визнання недійсним правочину (договору) та спростування майнових дій боржника (за вхідн. № 24/16 від 04.01.2016 р.), відповідно до якого просить суд задоволити заяву ПАТ Львівобленерго повністю та визнати недійним договір поруки, укладений 02 вересня 2013 року між ОСОБА_1 (кредитор), ОСОБА_2 (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-Агро» (поручитель).

11.01.2016 р. заявник ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Львівської області від 07.12.2015 р. надіслана на адресу ОСОБА_1 Львівська область, Жовківський р-н, м. Жовква, вул. Й. Сліпого, 2/2, вказана адреса зазначена у заяві ОСОБА_1 з вимогами до ТзОВ «ЖЕК-Агро». Конверт, у якому була надіслана ухвала господарського суду Львівської області від 07.12.2015 р., якою заяву ПАТ Львівобленерго про визнання недійсним правочину (договору) та спростування майнових дій ТзОВ ЖЕК-Агро прийнято та призначено до розгляду на 11.01.2016 р., повернувся на адресу суду з довідкою поштового відділення, у якій причиною повернення вказано за зазначеною адресою не проживає. Проте, будучи належно інформованим про наявність справи про банкрутство, подавши на адресу суду заяву з кредиторськими вимогами до боржника, ОСОБА_1 не повідомив суд про зміну місцезнаходження.

Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством звязку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового звязку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. Статтею 87 ГПК України передбачено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглядаючи заяву ПАТ Львівобленерго про визнання недійсним правочину (договору) та спростування майнових дій ТзОВ ЖЕК-Агро, дослідивши матеріали справи, заслухавши розпорядника майна та представників кредиторів, суд встановив.

02.09.2013 р. між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому цим договором, а позичальник зобовязується повернути їх позикодавцю у встановлений в цьому договорі строк (п. 1.1 договору позики від 02.09.2013 р.). Пунктом 4.1 договору позики від 02.09.2013 р. передбачено, що позичальник зобовязується повернути позикодавцю суму позики в розмірі 1 000 000,00 грн. не пізніше 31 грудня 2013 року.

02.09.2013 р. між ОСОБА_1 (кредитор), ОСОБА_2 (боржник) та ТзОВ ЖЕК-Агро (поручитель), укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли або виникнуть в майбутньому з договору позики від 02.09.2013 р., укладеного між кредитором та боржником. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником зобовязань за основним договором, що полягає у поверненні кредитору у встановлений строк суми наданої ним позики.

За умовами укладеного договору поруки від 02.09.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Жек-Агро» виступило поручителем за зобов'язаннями третьої особи - ОСОБА_2 (боржник) за договором позики від 02.09.2013 р.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки від 02.09.2013 р. поручитель відповідає перед кредитором усім своїм майном, що буде належати йому на момент стягнення у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобовязаннями, включаючи повернення основної суми боргу, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Згідно з п. 4.2 договору поруки від 02.09.2013 р. сторони домовились, що у випадку порушення боржником термінів виконання будь-якого зі своїх зобовязань за основним договором, зокрема, щодо повернення основної суми боргу та/або сплати суми штрафних санкцій та/або виконання інших грошових зобовязань боржника, нарахованих кредитором, поручитель зобовязаний задовольнити такі вимоги кредитора.

У відповідності до п. 3.1 договору поруки від 02.09.2013 р. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного припинення всіх зобовязань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобовязань боржника в рахунок виконання зобовязань за основним договором в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором, тобто до першої із перерахованих подій, яка настане раніше.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма; перелік засновників (учасників) юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; види діяльності; назва органів управління юридичної особи. Відповідно до ОСОБА_4 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ТзОВ «Жек-Агро» зареєстровані наступні види діяльності: 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 41.20 Будівництва житлових і нежитлових будівель. За договором поруки від 02.09.2013 р. ТзОВ «Жек-Агро» прийняло на себе зобов'язання повернути позику ОСОБА_1 в розмірі 1 000 000,00 грн., що не пов'язано із його зареєстрованими видами діяльності. Враховуючи, що відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є достовірними, вбачається, що ТзОВ «Жек-Агро» здійснювало операції, які не співвідносяться із зареєстрованими видами діяльності юридичних осіб. Укладення договору поруки від 02.09.2013 не відповідає економічній меті здійснення господарської діяльності ТзОВ «Жек-Агро» та не направлено на отримання прибутку підприємства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Статтею 52 ГК України визначено, що некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 цього Кодексу забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися також іншими суб'єктами господарювання, яким здійснення господарської діяльності у формі підприємництва забороняється законом.

Відповідно до ст. 84 Цивільного кодексу України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи. Згідно з ст.85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Виходячи з системного аналізу наведених норм ТзОВ «Жек-Агро» є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку.

При цьому, укладення договору поруки від 02.09.2013 р. не відповідає меті здійснення господарської діяльності ТзОВ «Жек-Агро», яким відповідно до договору поруки від 02.09.2013 р. прийнято зобов'язання у розмірі 1 000 000,00 грн. при наявній заборгованості перед іншими кредиторами. Відтак, прийняття зобов'язань з поруки на суму 1 000 000,00 грн. не було спрямовано ТзОВ «Жек-Агро» на отримання прибутку, а було направлено на збільшення загального розміру його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Укладення договору поруки від 02.09.2013 р. суперечить меті господарської діяльності ТзОВ «Жек-Агро» у вигляді отримання прибутку та створює підстави для виникнення у ТзОВ «Жек-Агро» заборгованості у великому розмірі. Отже, збільшення загального розміру зобов'язань ТзОВ «Жек-Агро» перед кредиторами на суму 1 000 000,00 грн. за оскаржуваним договором поруки від 02.09.2013 р., за рахунок грошових вимог ОСОБА_1 унеможливлює погашення вимог інших кредиторів в повному обсязі за рахунок майна боржника.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 року зазначено, що крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Відтак, уклавши договір поруки від 02.09.2013 р., ТзОВ «Жек-Агро» всупереч власним фінансовим інтересам, набуло зобов'язання сплатити заборгованість за третю особу у великому розмірі.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав - боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Таким чином, Законом визначено спеціальні підстави, відповідно до яких господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство може бути визнано недійсним правочини (договори) боржника, які були вчинені ним після порушення справи про банкрутство та протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

Пунктом 16 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 Про Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з наступними змінами та доповненнями визначено, що під майновими діями боржника слід розуміти виконання боржником зобов'язань за вже укладеним до початку відповідного року правочином (договором) на шкоду власним інтересам або інтересам інших кредиторів. Наведене стосується, зокрема виконання зобов'язання раніше встановленого строку (терміну), відмови від власних майнових вимог, сплати коштів кредитору або прийняття майна в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна тощо. Що ж до визнання недійсними правочинів (договорів), то воно може мати місце у випадках відчуження боржником безоплатно майна, прийняття боржником на себе зобов'язань без необхідних дій майнового характеру іншої сторони, прийняття на себе заставних зобов'язань на забезпечення виконання грошових вимог.

Крім того, суд бере до уваги те, що розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро становить 376 331,00 грн., а за умовами оскаржуваного договору поруки від 02.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Жек-Агро» виступило поручителем за зобов'язаннями третьої особи - ОСОБА_2 (боржника) за договором позики від 02.09.2013 р. на суму 1 000 000,00 грн., що значно перевищує суму статутного фонду і до того ж боржник (ТзОВ ЖЕК-Агро) мав непогашені боргові зобовязання перед кредиторами. Крім того, оскаржуваний договір поруки від 02.09.2013 р. від імені ТзОВ ЖЕК-Агро підписанй ОСОБА_2 (керівником), яка одночасно є позичальником (фізичною особою) за договором позики, який укладений 02.09.2013 р. між ОСОБА_2 (позичальник) та ОСОБА_1 (позикодавець). Отже, підписуючи оскаржуваний договір поруки від 02.09.2013 р., ОСОБА_2 порушила вимоги ЦК України, оскільки вчиняла правочин від імені особи, яку вона представляла, але діяла у своїх власних інтересах.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне заяву Публічного акціонерного товариства Львівобленерго про визнання недійсним правочину (договору) та спростування майнових дій Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро задоволити та визнати недійсним договір поруки, який укладений 02.09.2013 р. між ОСОБА_1 (кредитором), ОСОБА_2 (боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро (поручитель).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства Львівобленерго про визнання недійсним правочину (договору) та спростування майнових дій Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро задоволити та визнати недійсним договір поруки, який укладений 02.09.2013 р. між ОСОБА_1 (кредитором) (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт КС № 313384, виданий Сихівським РВ ЛМУ УМВС України у Л/о 04.03.2004 р.; ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (боржник) (м. Львів, вул. Кримська, 26А; паспорт КВ № 745969, виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВСУ у Л/о 28.09.2001 р., ідентифікаційний код НОМЕР_2) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЖЕК-Агро (поручитель) (79035, м. Львів, вул. Кримська, 26 А; код ЄДРПОУ № 31144385).

Суддя Гутьєва В.В.