Постанова № 55186326, 25.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2016 року № 826/20694/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Северина Юрія Петровичапро визнання протиправними дій та рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Северина Юрія Петровича (далі - Уповноважена особа Фонду), в якому просить:

- визнати протиправними дії та рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання договору № 329-15/4 банківського рахунку від 19.01.2015 - нікчемними;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк", за договором № 329-15/4 банківського рахунку від 19.01.2015 за рахунок коштів Фонду;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не внесення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк", за договором № 329-15/4 від 19.01.2015 за рахунок коштів Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк", за договором № 329-15/4 банківського рахунку від 19.01.2015 за рахунок коштів Фонду;

- зобов'язати Фонд включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників для здійснення виплат коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк", за договором № 329-15/4 банківського рахунку від 19.01.2015 за рахунок коштів Фонду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник Фонду у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, явку свого представника не забезпечив, подав до суду письмові заперечення, у яких зазначив, що у переданому Уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників інформація про позивача відсутня, у зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні та затвердженні Загального реєстру Фонду. У Фонду відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників. Просить у задоволенні позову відмовити.

Уповноважена особа Фонду також у судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, явку свого представника не забезпечила, з письмових заперечень на позов якої убачається, що вказаний вище правочин був вчинений з метою створення штучного обов'язку Фонду по відшкодуванню за рахунок держави коштів заявника, спрямований на заволодіння коштами держави. Уповноважена особа Фонду наполягає на тому, що позивач не має статусу вкладника, на кошти якого поширюються гарантії Фонду.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи убачається, що 19.01.2015 між ПАТ "Імексбанк" (Банк), з однієї сторони, та ОСОБА_1 (Клієнт), з іншої сторони, укладено договір банківського рахунку № 329-15/4, за умовами якого Банк відкриває поточний рахунок НОМЕР_2 в національній валюті та здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку.

Як стверджує позивач на вказаний рахунок було внесено грошові кошти у розмірі 113 800,00 грн. згідно від 20.01.2015 та 49 999,97 грн. згідно квитанції від 22.01.2015. Зарахування вказаних коштів на рахунок позивача не заперечується та визнається відповідачами.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 № 50 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду 26.01.2015 прийнято рішення № 16 про запровадження з 27.01.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" - Северина Юрія Петровича.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від 23.04.2015 строк проведення тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" та повноваження уповноваженої особи Фонду (Відповідача) було продовжено до 26.05.2015 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27.05.2015 №105 розпочата процедура ліквідації АТ „ІМЕКСБАНК". Відповідно до вищевказаного рішення Северина Ю.П. призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК".

Наказом Уповноваженої особи Фонду № 34-в від 05.02.2015 була створена комісія та призначено проведення перевірки укладених Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки.

За наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду.

Результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Такими операціями були правочини здійснені позивачем, а саме - 20 січня 2015 року у філії АТ „ІМЕКСБАНК" у м. Києві було проведено поповнення поточного рахунку позивача в сумі 113 800 (сто тринадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., а 22 січня 2015 року - поповнення поточного рахунку позивача в сумі 49 999 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп.

Враховуючи, що позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачу не виплачено гарантовану суму коштів, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 1 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (№ 4452-VI від 23.02.2012, далі - Закон) цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п.4 ч.1 ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону № 4452-VI, виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

В силу ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

У відповідності до частин 5 та 6 ст. 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

У відповідності до наведеного вище Закону розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14).

Згідно пунктів 3,4 розділу ІІІ Положення № 14, Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до п. 2, 3 розділу IV Положення № 14, Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Крім того, в силу ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому, вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

Протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (п.1. ч.4 ст. 38 Закону).

Аналіз вказаного дає підстави суду зазначити про таке.

Нікчемний правочин є таким в силу закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається. Разом з тим, Уповноважена особа Фонду в силу положень ст. 38 Закону лише повідомляє про нікчемність правочину і вживає дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відтак, оскаржуване рішення Уповноваженої особи Фонду відносно правовідносин сторін за Вкладом (повідомлення про нікчемність правочину) не спричиняє, само по собі, жодних юридичних наслідків, в тому числі і для позивача. А тому таке рішення не може, у зв'язку з цим, порушувати права та інтереси позивача. Оскільки права та інтереси позивача не порушуються, то в цій частині позову слід відмовити.

Разом з тим, щодо нікчемності правочину (Вкладу) суд зазначить таке.

У відповідності до положень ч.2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Постановою Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 надано роз'яснення щодо ст. 228 ЦК України наступного змісту:

"Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦКУ).

Отже, укладення фізичною особою договору банківського вкладу (рахунку) з банком не є таким, що порушує публічний порядок. Обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи є кримінально караним діянням, і належним доказом такого факту є відповідне рішення суду, яким буде встановлено обставини, що свідчать про факт (и) незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи. При цьому, як зазначив вище ВСУ, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина,яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Суд зазначає, що Уповноваженою особою Фонду в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення Договору банківського рахунку № 329-15/4 від 19.01.2015 з ПАТ "Імексбанк".

Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду не надано суду доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ПАТ "Імексбанк" з приводу укладання такого договору.

Відсутність вказаних обставин дає підстави стверджувати про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності укладеного правочину позивача з банком. Поряд з цим, суд зазначає, що доводи відповідача, якими він обумовлює нікчемність правочину можуть бути підставами для визнання договору банківського вкладу (депозиту) недійсним з відповідними наслідками, встановленими законом.

Разом з тим, судом встановлено, що грошові кошти на рахунок позивача в ПАТ "Імексбанк" були були внесені особисто позивачем та зараховані до запровадження тимчасової адміністрації банку, тобто до 27.01.2015. Уповноваженою особою Фонду не надано доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, або були внесені з порушенням існуючого законодавства тощо.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що Уповноваженою особою Фонду не надано суду доказів того, що договір банківського рахунку № 329-15/4 від 19.01.2015 є нікчемним в силу пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Водночас, в матеріалах справи відсутнє рішення щодо визнання Уповноваженою особою Фонду договору банківського рахунку № 329-15/4 від 19.01.2015 нікчемним, тому позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Суд встановив, що позивач не включався Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за рахунок Фонду. Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності законних підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому, з огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду щодо не включення позивача до переліку вкладників.

Вимогу позивача про зобов'язання Уповноважену особу Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк", за договором № 329-15/4 банківського рахунку від 19.01.2015 за рахунок коштів Фонду, суд вважає такою, що задоволенню не підлягає, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість включення особи до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після складення та затвердження такого Переліку вкладників.

В той же час, судом зазначено, що відповідно до п. п. 6, 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі Уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, з огляду на що, вказана вище позовна вимога задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог до Фонду, слід зазначити, що в даному випадку Уповноваженою особою Фонду не надавався до Фонду перелік вкладників або додаткова інформація із відомостями про позивача, що є передумовою включення Фондом відомостей про позивача до Загального реєстру, а відтак заявлені вимоги до Фонду відносно протиправності не включення відомостей про позивача до Загального реєстру вкладників, є передчасними та задоволенню не підлягають. Також, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, оскільки є похідними.

Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" Северина Юрія Петровича щодо не внесення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Імексбанк", за договором банківського рахунку № 329-15/4 від 19.01.2015 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016).

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур