Рішення № 55184319, 25.12.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17696/14-ц

Провадження №: 2/752/1251/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретарів судового засідання Ткачук М.І., Лебедєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору,

в с т а н о в и в :

16.10.2014 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 04.12.2006 року між АКБ "Форум" правонаступником якого з 19.04.2010 року є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №0035/06/00-N про надання кредиту у сумі 90 000, 00 дол. США для придбання нерухомості . Відповідно до умов договору банк надав позичальнику кредит у сумі 90 000, 00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних щомісяця, з остаточною датою повернення кредиту у повному обсязі не пізніше 03.12.2021 року. Банк у повній мірі та належним чином виконав свої зобов»язання за кредитним договором, що підтверджується меморіальним ордером на видачу готівки №14564 від 04.12.2006 року. Позичальник зобов»язалася повертати кредит частинами щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту в сумі не менше ніж 500, 00 дол.США на відкритий позичковий рахунок, проценти за користування коштами сплачувати самостійно не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. У разі порушення термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит,позичальник зобов»язалася додатково сплатити банку пеню в розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та\або несплачених процентів. Порушуючи умови кредитного договору, ОСОБА_2 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту. З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за укладеним нею і АКБ «Форум» кредитним договором 04.12.2006 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки. У зв»язку з невиконанням позичальником зобов»язань за кредитним договором щодо погашення кредиту, 12.08. та 04.09.2014 року на адресу відповідачів було направлено вимоги про необхідність усунення порушень кредитного договору, а саме погашення простроченої заборгованості по кредиту та пені. Однак зазначені вище вимоги не виконані.

Станом на 20.08.2014 року загальна сума заборгованості за кредитним договором №0035/06/00-N від 04.12.2006 року складає 50 615,07 дол. США, що за курсом НБУ на дату проведення розрахунку складає 669 297, 52 грн., з яких: поточна заборгованість по поверненню кредиту - 44 500, 00 дол.США, що за курсом валют НБУ еквівалентно 588 426, 93 грн.; прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів -2 494,01 дол.США, що за курсом валют НБУ еквівалентно - 32 978, 49 грн.; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 848,50 дол.США, що за курсом валют НБУ еквівалентно 11 219,78 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 2 070, 36 дол.США, що за курсом валют НБУ еквівалентно 27 376, 53 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами - 703, 00 дол.США, що за курсом валют НБУ еквівалентно 9 295, 80 грн. Просило стягнути з відповідачів солідарно у примусовому порядку заборгованість за кредитним договором у розмірі 50 615, 87 дол. США, що за курсом валют НБУ еквівалентно 669 297, 52 грн..

27.05.2015 року у судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, зазначив, що станом на 18.05.2015 року заборгованість за кредитним договором №0035/06/00-N від 04.12.2006 року становить 54 511,74 дол.США та 122 630, 55 грн.55 коп., з яких: поточна заборгованість по поверненню кредиту - 40 000, 00 дол.США; прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів -6 994,01 дол.США; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 797,59 дол.США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6 720, 14 дол.США; пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами - 117 630,55грн.; штраф за порушення умов пункту 3.3.7. кредитного договору - 5 000, 00 грн. Просив стягнути з відповідачів солідарно у примусовому порядку заборгованість за кредитним договором №0035/06/00-N від 04.12.2006 року у розмірі 54 511,74 дол.США та 122 630, 55 грн..

Відповідач ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічним позовом до ПАТ «Банк Форум», третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживача та визнання кредитного договору №0035/06/00-N від 04.12.2006 року недійсним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 послалася на те, що при укладенні 04.12.2006 року кредитного договору №0035/06/00-N кредитором були порушені законні права та інтереси позичальника ОСОБА_2, оскільки предметом договору було визначено іноземну валюту, що суперечить положенням ст. ст. 524,533,1054 ЦК України, що тягне за собою недійсність договору відповідно до ст. 215 цього ж Кодексу. Оскільки ОСОБА_2 отримувала кредит на придбання житла, тому на правовідносини сторін такого договору поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», а при визнанні недійсним споживчого кредиту в іноземній валюті втрачають свою чинність й інші правочини, що були укладені на виконання недійсного договору. Також представник відповідача ОСОБА_2 посилалася на те, що, укладаючи договір про надання кредиту в іноземній валюті, кредитор не мав індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій за цим договором. Просила: визнати кредитний договір №0035/06/00-N від 04.12.2006 року недійсним з моменту укладення; стягнути з ПАТ «Банк Форум» судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн.; зобов»язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колєснік С.А. виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки б/н від 04.12.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем, а саме квартири АДРЕСА_1; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та застосувати односторонню реституцію, зобов»язавши відповідача повернути позивачу сплачені по кредитному договору №0035/06/00-N від 04.12.2006 року відсотки, пеню, штрафні санкції, комісії, тощо.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №0035/06/00-N від 04.12.2006 року у розмірі 54 511,74 дол.США та 122 630, 55 грн. підтримав, просив задовольнити у повному обсязі,

Представники відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» не визнали, просили відмовити в їх задоволенні у повному обсязі з тих підстав, що з моменту укладення кредитного договору №0035/06/00-N і до березня 2014 року позичальник вчасно та у повному обсязі виконувала свої зобов»язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, однак у зв»язку зі зростанням курсу долара США по відношенню до національної валюти вона не мала можливості виконувати зобов»язання, а тому зверталася до банку з проханням відстрочити виконання зобов»язань на що отримала негативну відповідь. Стверджувала, що укладення кредитного договору за яким позичальник ОСОБА_2 отримала кредит в іноземній валюті, що стало причиною для неможливості виконання зобов»язань по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування кредитом є порушенням чинного законодавства, що регулює такі правовідносини. Просили задовольнити зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору та застосування наслідків його недійсності.

Представник позивача зустрічні позовні вимоги не визнав, послався на відсутність порушень чинного законодавства при укладенні 04.12.2006 року кредитного договору №0035/06/00-Nта наявність у банку ліцензії на здійснення валютних операцій. Просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_3, будучи присутнім у судовому засіданні, а також його представник, позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» не визнали. ОСОБА_3 стверджував про відсутність підстав для дострокового повернення кредиту, оскільки позичальник перебувала у скрутному матеріальному становищі та просила кредитора надати їй відстрочку виконання зобов»язань за кредитним договором. Як третя особа ОСОБА_3 просив задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору та застосувати наслідки його недійсності.

Заслухавши учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2006 року було укладено кредитний договір №0035/06/00-N між АКБ "Форум" та ОСОБА_2 (а.с.4-6).

Відповідно до умов зазначеного вище кредитного договору, а саме пунктів 1.1,1.2,1.3,2.3,2.5,3.2.2,3.2.5,3.3.7,3.3.8,4.1,4.2,5.3:банк надає позичальнику кредит для купівлі нерухомості у сумі 90 000, 00 дол. США; кредитні кошти надаються строком по 03 грудня 2021 року ; за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13, 00% річних; позичальник здійснює повернення кредиту щомісячно в сумі не менше ніж 500, 00 дол. США на відкритий йому позичковий рахунок НОМЕР_2 в АКБ «Форум»; проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником згідно з п. 2.7 цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої в п. 2.7. цього договору дати, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки; банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та\або поручителем зобов»язань за договорами, які є забезпеченням зобов»язань та стягувати з позичальника неустойку, штраф, пеню за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору; позичальник зобов»язаний протягом дії цього договору страхувати предмет застави на користь банку і достроково повернути кредит та сплатити проценти за користування ним на письмову вимогу банку та у випадках, передбачених цим договором та договором\ми застави, укладени\и із позичальником (майновим поручителем), зокрема: - у випадку порушення справи про банкрутство майнового поручителя, - якщо майно, що надане банку в заставу позичальником чи майновим поручителем не застраховане на користь банку (не продовжено дію договору\ів страхування, - при наявності виконавчих документів, рішень суду, будь-яких інших органів, що можуть призвести до невиконання або неналежного виконання позичальником зобов»язань по цьому договору та інше; за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів за кожний день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та\або несплачених процентів; за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов»язань, передбачених п. 3.3. (крім п.3.3.2) цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5 000, 00 грн.; сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов»язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов»язань, передбачених п.3.3 цього договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування банком позичальника, а позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів банку, сплачує банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмову вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, Банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимоги, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат банку, у порядку, визначеному цим договором, договором застави та чинним законодавством України.

АКБ «Форум» виконано зобов»язання за кредитним договором №0035/06/00-N від 04.12.2006 року перед позичальником ОСОБА_2 щодо надання кредиту, що підтверджено меморіальним валютним ордером №14564 від 04.12.2006 року (а.с.8).

За наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ "Банк Форум" за кредитним договором №0035/06/00-N станом на 18 травня 2015 року становить 54 511,74 дол. США та 122 630, 55 грн. з яких: поточна заборгованість по поверненню кредиту - 40 000, 00 дол.США; прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів -6 994,01 дол.США; поточна заборгованість за нарахованими процентами - 797,59 дол.США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 6 720, 14 дол.США; пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами - 117 630,55грн.; штраф за порушення умов пункту 3.3.7. кредитного договору - 5 000, 00 грн. (а.с.79-82).

Звертаючись в суд з позовом, позивач стверджує, що ОСОБА_2 не виконує свої зобов»язання щодо погашення кредиту, представниками останньої визнано невиконання ОСОБА_2 зобов»язань за кредитним договором з квітня 2014 року через погіршення її фінансового стану та звернення до кредитора з проханням відстрочити кредит на 6 місяців.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Зобов»язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

04.12.2006 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 поручився перед кредитором АКБ «Форум» за виконання ОСОБА_2 зобов»язань за кредитним договором №0035/06/00-N від 04.12.2006 року, який було укладено між кредитором та боржником у повному обсязі, за умовами якого боржник зобов»язаний повернути кредиторові кредитні кошти в розмірі 90 000, 00 дол. США, з кінцевим терміном повернення 03.12.2021 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 13,00% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках , передбачених кредитним договором. Цим же договором передбачено, що зобов»язання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених цим договором не потребують. Поручитель зобов»язався відповідати перед кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном, а кредитор зобов»язався письмово повідомити поручителя про невиконання боржником своїх зобов»язань. У випадку невиконання зобов»язань по кредитному договору та цьому договору Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. (а.с.11).

За правилами статтей 553,554 ЦК України: за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов»язання частково або у повному обсязі.; у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Порука припиняється, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов»язань за кредитним договором не пред»явить вимоги до поручителя.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, починаючи з лютого 2014 року відповідачем допущено порушення зобов»язання щодо суми, розміру та строку повернення кредитних коштів у зв»язку з чим 12.08.2014 року рекомендованим листом за вихідним номером 5508/4.1 на адресу позичальника було направлено вимогу щодо погашення простроченої заборгованості, а 04.09.2014 року за вихідним номером 6608/4.1 на адресу поручителя про дострокове виконання зобов»язань за кредитним договором. Однак зазначені вимоги позичальником та його поручителем залишені без виконання (а.с.9-10,12).

Заперечуючи проти позову, відповідачі не визнали отримання ними від позивача вимог про дострокове виконання зобов»язань за кредитним договором.

Проте, факт направлення вимоги поручителю ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтверджено належними доказами, якими є повернутий без вручення конверт з зазначеною у договорі поруки адресою поручителя ОСОБА_3 та довідка про причини невручення поштового відправлення -відсутня адреса одержувача. Зазначені обставини свідчать про відсутність у кредитора можливості повідомити в установленому договором поруки та законом порядку поручителя ОСОБА_3 про невиконання ОСОБА_2 зобов»язань за забезпеченим його порукою кредитним договором.

Належних доказів на підтвердження відправлення позивачем 12.08.2014 року на адресу позичальника ОСОБА_2 вимоги про дострокове повернення кредиту суду не надано, оскільки реєстри відправлення поштової кореспонденції, які містять дані про направлення кореспонденції адресату ОСОБА_2 не містять печаток відділу зв»язку, що ця кореспонденція прийнята для відправлення.

Однак, умовами кредитного договору №0035/06/00-N від 04.12.2006 року не передбачено обов»язку кредитора вручати позичальнику вимогу про дострокове виконання зобов»язань за кредитним договором у зв»язку з невиконанням або неналежним виконанням позичальником зобов»язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів для реалізації свого права на вимогу про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків, такий обов»язок кредитора визначений умовами договору тільки у випадку звернення з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно.

Отже, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №0035/06/00-N від 04.12.2006 року, яка складається з поточної заборгованості по поверненню кредиту - 40 000, 00 дол.США; простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів -6 994,01 дол.США; поточної заборгованості за нарахованими процентами - 797,59 дол.США; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 6 720, 14 дол.США підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами - 117 630,55грн. і штрафу з підстав порушення умов кредитного договору, передбачених пунктом 3.3.7 про те, що протягом дії цього договору позичальник зобов»язаний страхувати предмет застави на користь банку, то вони не підлягають задоволенню судом з огляду на наступне.

Як зазначено судом вище, кредитний договір №0035/06/00-N від 04.12.2006 року містив дані про реквізити рахунків на які позичальник за договором мала перераховувати грошові кошти кредитору на повернення кредиту та сплату відсотків, а листом від 12.08.2014 року в якому позивач повідомляє позичальника ОСОБА_2 про дострокове повернення кредиту також повідомляються реквізити нових рахунків на які необхідно внести грошові кошти на виконання зобов»язань за кредитним договором.

Суд також приймає до уваги, що за час перебування справи у провадженні суду сторона відповідачів заявляла про вирішення спору шляхом надання відповідачам можливості продовжити виконання зобов»язань без застосування права позивача на дострокове повернення кредиту.

Отже, приймаючи до уваги, що позичальник ОСОБА_2 при настанні обставин щодо неможливості виконання зобов»язань за кредитним договором просила кредитора відстрочити їх виконання на шість місяців, однак отримала відмову з посиланням на те, що з 14.03.2014 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію під час дії якої запити клієнтів не задовольняються, а у зв»язку з запровадженням тимчасової адміністрації були змінені реквізити рахунків на які необхідно було вносити грошові кошти на повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом про які уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фором» повідомила позичальника листом від 12.08.2014 року, однак дані про те, що цей лист було відправлено ОСОБА_2 суду не надані, а також пропозиції сторони відповідача про вирішення заявленого спору мирним шляхом, що свідчить про можливість продовження виконання зобов»язань, то суд приходить до висновку про відсутність тільки вини відповідачів невиконанні зобов»язхань за кредитним договором, що на думку суду є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідачів штрафних санкцій у виді пені, що нарахована з підстав порушення строків виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором.

Крім того, заявлені вимоги про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 5 000, 00 грн. з підстав порушення позичальником п. 3.3.7 кредитного договору №0035/06/00-N від 04.12.2006 року не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів про предмет застави, який підлягав страхуванню позичальником на користь банку.

З огляду на висновки суду про часткове задоволення позовних вимог за основним позовом, та звільнення позивача від сплати судового збору при зверненні в суд з позовом, судовий збір на користь держави стягнути з відповідачів за правилами ст. 88 ЦПК України у повному обсязі, оскільки загальна сума до стягнення у розмірі 54 511, 74 дол.США також підлягає до оплати судовим збором у максимальному розмірі.

Що ж стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору №0035/06/00-N від 04.12.2006 року, то вони не підлягають задоволенню.

Як уже встановлено судом 04.12.2006 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №0035/06/00-N, предметом якого є кредит у іноземній валюті - долар США, повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом повинно здійснюватись позичальником у валюті кредиту в строки та на умовах встановлених цим договором.

За правилами статтей 626,627,638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

У порядку визначеному ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), а відповідно до ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії. Договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Наразі, з моменту прийняття позичальником кредитних коштів та виконання зобов»язань щодо їх повернення необхідно вважати погодженими умови договору, що стосується виду валюти в якій має виконуватися зобов»язання.

Посилання позивача на використання іноземної валюти при укладенні оспорюваного договору, як незаконного засобу платежу не ґрунтується на вимогах закону.

За правилами ч. 2 ст. 198 ЦК України виконання зобов»язань, виражених у національній валюті , здійснюється відповідно до закону.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України статус національної валюти та статус іноземних валют на території України встановлюється виключно законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов»язань.

Відтак, чинні законодавчі акти передбачають обов»язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, проте не містять заборони встановлення грошових зобов»язань у іноземній валюті.

За правилами ст. 524 ЦК України, зобов»язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов»язання в іноземній валюті. Відповідно до ч. 2 ст. 533 цього Кодексу, якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума , що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національним банком України видаються генеральні ліцензії комерційним банкам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Частиною 3 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» на підставі лише банківської ліцензії, банки мають право здійснювати банківську операцію щодо розміщення залучених коштів від свого імені , на власних умовах та на власний ризик (кредитування).

31 січня 1994 року АКБ «Форум» було отримано Банківську ліцензію за №62, зареєстровану за номером 231, на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5 - 11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», серед яких і право здійснення операцій з валютними цінностями, а також дозвіл №62-3 від 03.12.2001року в якому наведено перелік операцій, які має право здійснювати банк з валютними цінностями (а.с.122-125).

Відповідно до п. 2.3. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій , письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001 року ( зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.08.2001 року за №730/5921) за наявності банківської ліцензії та письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких - операції з готівковою іноземною валютою (купівля, продаж, обмін), що здійснюються в пунктах обміну іноземної валюти, які працюють на підставі укладених банками агентських договорів з юридичними особами-резидентами, ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Наразі, АКБ «Форум» на підставі банківської ліцензії №62, зареєстрованої НБУ 31.01.1994 року за №231 та дозволу №62-3 від 03.12.2001 року на здійснення операцій з валютними цінностями мало право на здійснення операцій з надання кредитів у іноземній валюті без наявності індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, оскільки наявність такої ліцензії передбачено підпунктом «в» п.4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» тільки за умови, якщо терміни і суми зазначених кредитів перевищують встановлені законодавством межі, що не визначені чинним законодавством України.

За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. За правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а за змістом ч.1, ч.2 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Щодо зазначених позивачем підстав для визнання недійсним укладеного ОСОБА_2 та АКБ «Форум» договору, що його умови суперечать нормам ЦК України, суд прийшов до висновку, що такі порушення на момент укладення оспорюваного позивачем договору відсутні.

Не заслуговують на увагу суду і посилання представника позивача на те, що, обравши предметом кредитного договору іноземну валюту - долар США, кредитор у такий спосіб переклав настання ризиків за наслідками такого договору на позичальника, оскільки за результатами різкого зростання курсу долара США відносно національної валюти України розмір грошових зобов»язань позичальника значно зріс, внаслідок чого значно погіршився її фінансовий стан, а тому подальше виконання нею умов договору на таких же умовах є несправедливим з на ступних підстав.

Так, загальновідомою є обставиною, що не підлягає доказуванню у судовому засіданні, є те, що з моменту введення в обіг на території України іноземної валюти її курс змінювався, а національна валюта України зазнавала девальвації внаслідок зміни курсу іноземних валют, а тому обравши предметом кредитного договору валюту долар США, на момент укладення договору - 04.12.2006 року позичальник сам міг передбачити настання для нього тяжких наслідків у випадку зростання курсу долара США відносно національної гривні України та обрати предметом кредитного договору валюту - національну гривню України.

Відтак, зазначені позивачем обставини для визнання умов договору з приводу якого заявлено спір несправедливими не ґрунтуються на вимогах закону та не порушують принципу справедливості цивільно-правових відносин, які склалися між сторонами у справі.

З огляду на викладене,зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору підлягають залишенню без задоволення, з підстав відсутності законних підстав для їх задоволення, відповідно і решти позовних вимог щодо застосування наслідків недійсності правочину.

За наведених обставин, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню також не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 4, 13, 203, 207, 215, 198, 524, 526, 533, 553, 554, 626, 627, 638, 1049, 1050,1054 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

позові вимоги публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний НОМЕР_3), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (ідентифікаційний код 21574573) заборгованість за кредитним договором №0035/06/00-N від 04.12.2006 року 54 511 (п»ятдесят чотири тисячі п»ятсот одинадцять) доларі США 74 центи.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний НОМЕР_3), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п»ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_3 про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Плахотнюк К.Г.