Ухвала суду № 55183840, 21.01.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/4244/15-ц

Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І. Провадження №22-ц/791/169/16 Доповідач: Стародубець М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р Ї Н И

21 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3,секретарОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, на рішення та ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 21 жовтня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання договорів удаваними, визнання факту укладення правочинів, визнання права власності на майно подружжя,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним вище позовом, уточненим в ході розгляду справи, зазначаючи, що з 04 грудня 2003 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7, який було розірвано рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 26 вересня 2014 року.

Посилаючись на те, що у вказаний період часу ними, як спільне майно подружжя, були придбані певні об'єкти нерухомості за рахунок його особистих грошових коштів на підставі фактичних домовленостей про купівлю-продаж, які однак були приховані за іншими нотаріально посвідченими угодами, укладеними членами його з відповідачкою сім'ї, просив суд:

- визнати удаваними договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1 від 25.03.2009 року, за яким ОСОБА_8 виступає покупцем, і договір дарування зазначеної квартири від 28.03.2009 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7;

- визнати факт укладення між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 правочину (договору) купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1, згідно з умовами якого набувачем права власності за правочином стала ОСОБА_7;

- визнати удаваним договір дарування 1/3 частини трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, укладений 03.08.2009 року між ОСОБА_8 і ОСОБА_6;

- визнати факт укладення між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 договору купівлі-продажу 1/3 трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3,

- визнати удаваними договори купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,017га кадастровий номер 6312000000:62:001:0021 та 0,1га кадастровий номер 6312000000:62:001:0020, які розташовані за адресою: Харківська область, м.Чугуїв, вул. Мічуріна, 54, укладені 25.02.2014 року між ОСОБА_9 і ОСОБА_10, і договір дарування зазначених земельних ділянок, укладений 07.06.2014 року між ОСОБА_7 і її матір'ю, ОСОБА_9;

- визнати факт укладення між ОСОБА_9 і ОСОБА_7 правочину (договору) купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 0,017 га кадастровий номер 6312000000:62:001:0021 та площею 0,1 га кадастровий номер 6312000000:62:001:0020, які розташовані за адресою: Харківська область, м.Чугуїв, вул. Мічуріна, 54;

- визнати удаваними договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 112,3кв.м. з господарськими спорудами за адресою: Харківська область, м.Чугуїв, вул. Мічуріна, 54, укладений 25.02.2014 року між ОСОБА_9 і ОСОБА_10 JI.B., і договір дарування вказаного будинку, укладений 07.06.2014 року між ОСОБА_7 та її матір'ю ОСОБА_9;

- визнати факт укладення між ОСОБА_9 і ОСОБА_7 правочину (договору) купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 112,3кв.м. з господарськими спорудами за адресою: Харківська область, м.Чугуїв, вул. Мічуріна, 54;

- визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_4, на 1/2 частину трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_5, на 1/2 частину земельних ділянок загальною площею 0,017 га кадастровий номер 6312000000:62:001:0021 та площею 0,1 га кадастровий номер 6312000000:62:001:0020, які розташовані за адресою: Харківська область, м.Чугуїв, вул. Мічуріна, 54 та право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 112,4кв.м з господарськими спорудами за адресою: Харківська область, м.Чугуїв, вул. Мічуріна, 54, посилаючись на порушення його права власності.

В ході розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, яка ухвалою суду від 03 квітня 2015 року була задоволена повністю.

21 жовтня 2015 року Суворовський районний суд ухвалив у даній справі рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та постановив ухвалу, якою скасував раніше вжиті заходи забезпечення позову.

В окремо поданих апеляційних скаргах ОСОБА_5, діючий від імені ОСОБА_6, просить вказані судові рішення скасувати, вирішити спір по суті заявлених вимог з ухваленням нового рішення про їх задоволення та залишити в силі заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою місцевого суду від 03 квітня 2015 року, посилаючись на те, що суд першої інстанції поверхово розглянув справу й неповно встановив обставини, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, а його висновок про необхідність скасування заходів забезпечення позову є передчасним.

Письмові заперечення на апеляційні скарги до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, і осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з 10.10.1998 року по 10.11.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Згідно з договором дарування, укладеним 28.03.2009 року, ОСОБА_8 передав у власність ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_6, яка належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 25.03.2009 року /а.с10/.

Згідно з договором купівлі-продажу від 21.04.2000 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 придбали квартиру АДРЕСА_7 /а.с.64/.

03.08.2009 року ОСОБА_12 та ОСОБА_8В уклали між собою договір дарування, за умовами якого останній передав у власність позивача належну йому 1/3 частини вищевказаної квартири /а.с.13-14/.

25 лютого 2014 року ОСОБА_9, від імені якої діяла ОСОБА_7, придбала у ОСОБА_13 житловий будинок № 54 по вул. Мічуріна в м. Чугуєві Харківської області та земельні ділянки площею 0,017 га й 0,1га, розташовані за цією ж адресою, на підставі окремих договорів купівлі-продажу від 25.02.2014 року /а.с.163- 168/.

На підставі договорів дарування від 07.06.2014 року ОСОБА_9 передала вищевказані об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: Харківська область, м. Чугуєв, вул. Мічуріна, 54 у власність ОСОБА_7 /а.с.15-17/.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 29 січня 2015 року, з урахуванням рішення Апеляційного суду Херсонської області від 30 березня 2015 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання за ним права власності на частку у спільному майні подружжя, а саме: на 1/2 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_8, 1/2 частині однокімнатної квартири АДРЕСА_9, 1/2 частині житлового будинку № 54 з господарськими спорудами загальною площею 112,3 кв.м по вулиці Мічуріна у місті Чугуєві Харківської області, 1/2 частині земельної ділянки загальною площею 0,017 Га та 1/2 частині земельної ділянки загальною площею 0,1 Га по вулиці Мічуріна, 54 у місті Чугуєві Харківської області /а.с.146-151/.

Враховуючи принцип змагальності у цивільному судочинстві та з огляду на положення процесуального законодавства щодо доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються, позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: факт укладання правочину, що за його думкою є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином; настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що позивач не довів у встановленому законом порядку, що при укладенні оспорюваних правочинів їх сторони мали на меті настання інших правових наслідків, ніж ті, що вказані у самих договорах, а тому ці угоди не є удаваними в розумінні ст.235 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, вважає їх правильними і такими, що відповідають встановленим у справі обставинам, наданим сторонами доказам та положенням цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Твердження позивача про те, що частина оспорюваного нерухомого майна, яка на теперішній час перебуває у власності ОСОБА_7, придбавалася членами їхньої родини за його кошти, до уваги колегії суддів не приймаються, оскільки вказана обставина жодним чином не свідчить про відсутність у відповідачів волі на

встановлення саме тих цивільно-правовідносин ніж ті, що виникають з оспорюваних правочинів.

Місцевий суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи, натомість фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками місцевого суду й з їх оцінкою та не вказують на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування ухваленого в справі рішення.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів не вбачає підстав і для задоволення апеляційної скарги, поданої на ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи, що згідно ч.6 ст.154 ЦПК України законодавець надав суду право на вчинення такої процесуальної дії одночасно з ухваленням судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, що свідчить про відсутність порушень судом норм процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307-308,312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, відхилити.

Рішення та ухвалу Суворовського районного суду м. Херсона від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.П.Стародубець

Судді: Л.П.Воронцова

ОСОБА_3