Рішення № 55180407, 25.01.2016, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2054/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Стрєльнікова Д.В.

при секретарі Куртась К.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 і його представника адвоката Константиновського Г.Б., третьої особи ОСОБА_3 і її представника адвоката Захарченка В.Л.,

розглянувши 25 січня 2016 року в місті Миколаєві в залі суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, треті особи: Миколаївська районна державна адміністрація і ОСОБА_3, про визнання незаконним та скасування в частині рішення Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 3 від 20.09.2000 року,

в с т а н о в и в :

27.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування в частині рішення Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 3 від 20.09.2000 року "Про припинення права власності на земельну ділянку" ОСОБА_1 площею 0,12 га в АДРЕСА_1.

Позивач зазначив, що він є власником зазначеної земельної ділянки, яка була йому передана за рішенням виконкому Надбузької сільської ради народних депутатів № 54 від 14.09.1993 року для будівництва та обслуговування жилого будинку. Йому також було видано Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку.

В 1992 році він розпочав будівельні роботи на своїй земельній ділянці. У 1995 році призупинив їх.

У квітні 2014 року він дізнався про вилучення у нього земельної ділянки та передачу її іншим особам. Після відповідних звернень йому стало відомо, що підставою припинення його права власності на земельну ділянку стало прийняття відповідачем оспорюваного рішення, а саме п.п. 2.1., 2.2., 4, якими передбачено припинення його права власності та вилучення вищезазначеної земельної ділянки. В свою чергу підставою для прийняття оспорюваного рішення стала заява подана відповідачу від його (позивача) імені 19.09.2000 року.

Позивач стверджує, що такої заяви він не складав, не підписував та особисто не подавав відповідачеві. Виходячи з цього позивач вважає оспорюване рішення протиправним і таким, що порушує його права власника.

Ухвалою суду від 30.11.2015 року до участі у справі в якості третьої особи додатково залучено ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали і підтвердили викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача Надбузької сільради в судове засідання не з'явився. Надав письмові заперечення щодо позову, в яких зазначив про законність своїх дій при прийнятті оспорюваного рішення. В подальшому подав заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності, в якій одночасно просив суд прийняти рішення на свій розсуд.

Представник третьої особи Миколаївської РДА також подав заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності і аналогічно просив суд прийняти рішення на свій розсуд.

Третя особа ОСОБА_3 і її представник з доводами позовної заяви не погодились. Вважали, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач дуже тривалий час сам не виявляв інтересу до земельної ділянки площею 0,12 га в АДРЕСА_1. У зв'язку з цим у 2000 році ця земельна ділянка була передана у власність третій особі ОСОБА_3

Заслухавши в судовому засіданні пояснення присутніх сторін та інших учасників цивільного процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно рішення виконкому Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 54 від 14.09.1993 року позивачу була надана у власність земельна ділянка площею 0,12 га, розташована в с. Сливино по вул. Інженерній на території Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку. На підтвердження права власності позивачу видано Державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 485.

20.09.2000 року ХІ сесією V скликання Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області прийняте рішення № 3 "Про припинення права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою" (далі за текстом - оспорюване рішення). Так п.п. 2.1., окрім іншого, припинено право власності на земельну ділянку виділену для індивідуального житлового будівництва - 10. ОСОБА_1, площею 0,12 га в АДРЕСА_1. Згідно п.п. 2.2. цього ж рішення вилучену земельну ділянку площею 1,37 га залишено у землях запасу Надбузької сільської ради, а п. 4 спеціалісту відділу земельних ресурсів ОСОБА_6 приписано зробити відповідні зміни у земельнокадастровій книзі.

Підставою для прийняття оспорюваного рішення стали заяви громадян. Так до оспорюваного рішення додається заява на ім'я Надбузького сільського голови Шиша В.І. від імені ОСОБА_1, датоване 19.09.2000 р. з проханням вилучити земельну ділянку в АДРЕСА_1 через тяжкий матеріальний стан.

Під час судового розгляду у цивільній справі проведено почеркознавчу експертизу. Згідно висновку експерта № 350 від 08.06.2015 року рукописні записи та підпис в заяві ОСОБА_1 від 19.09.2000 р. на ім'я Надбузького сільського голови Шиш В.І. "Про вилучення земельної ділянки в АДРЕСА_1" - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Проаналізувавши встановлені по справі обставини і визначені відповідно до них правовідносини суд виходить з такого.

Ст. 41 Конституції України кожному гарантоване право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним.

Ст. 28 ч. 1 п. 1 ЗК України (в ред. 1992 р.), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачена можливість припинення права приватної власності на земельну ділянку у зв'язку із добровільною відмовою особи від земельної ділянки. При цьому, згідно ст. 29 ч. 1 ЗК України (в ред. 1992 р.) припинення права власності на землю у разі добровільної відмови власника землі провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Отже, в розглядуваному спорі обов'язковою умовою для припинення права власності на землю на підставі рішення сільської ради є добровільна відмова власника від земельної ділянки. У разі ж відсутності добровільної відмови власника від земельної ділянки, його право власності може бути припинено лише в судовому порядку (ст. 28 ч. 3 ЗК України в ред. 1992 р.).

З пояснень позивача випливає, що він добровільно не відмовлявся від раніше наданої йому у власність земельної ділянки. Це підтверджується і висновком експерта, про те, що заява від імені позивача про відмову від земельної ділянки виконана не позивачем, а іншою особою. При цьому слід зазначити, що в заяві вчиненій від імені позивача ОСОБА_1 про відмову від земельної ділянки зазначено місце проживання с. Петрівка, хоча з 04.07.1995 року зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_2.

Таким чином в судовому засіданні доведено факт, що рішення в частині припинення права власності позивача на земельну ділянку площею 0,12 га в АДРЕСА_1 прийняте відповідачем за відсутності на це згоди позивача (добровільної відмови від земельної ділянки), що є порушенням закону.

З огляду на викладене оспорюване рішення не може лишатися в силі і в цій частині підлягає скасуванню як протиправне і таке, що суперечить закону та порушує цивільне право позивача (ст. ст. 4-6 ЦК УРСР, ст.ст. 103, 112 ЗК України (в ред. 1992 р.), що діяли на час виникнення спірних правовідносин).

У зв'язку із задоволенням вимог позивача, судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на проведення експертизи належить віднести на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення ХІ сесії V скликання Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області № 3 "Про припинення права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою" від 20.09.2000 року в частині припинення права власності на земельну ділянку, виділену для індивідуального житлового будівництва ОСОБА_1 площею 0,12 га в АДРЕСА_1 та залишення цієї земельної ділянки у землях запасу Надбузької сільської ради із внесенням відповідних змін у земельно-кадастрову книгу (п.п. 2.1., 2.2., 4) - визнати незаконним і скасувати.

Стягнути з Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 900,48 коп. з врахуванням ПДВ, а всього 1144,08 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Суддя Д. В. Стрєльніков

25.01.2016