Рішення № 55180277, 20.01.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

20.01.2016

Справа № 2/489/631/16р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.01.2016 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального ВДВС ММУЮ, ПАТ «Миколаївобленерго» про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Центрального ВДВС ММУЮ, ПАТ «Миколаївобленерго» про звільнення майна з-під арешту .

Вказавши, що в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Центральним райсудом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» боргу в розмірі 208 грн.17 коп. та судових витрат, Постановою державного виконавця було накладено арешт на усе майно позивача, в тому числі квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Враховуючи те, що позивач не є особою - боржником за зазначеним виконавчим листом, що підтверджується ідентифікаційним номером платника податків, а лише її ім'я, прізвище та по-батькові збігається із даними боржника, просить суд звільнити її майно з-під арешту, накладеного неправомірно.

Відповідно до заяви, позивач просив про розгляд справи без його участі, підтримавши заявлені вимоги.

Інші учасники процесу не з'явились у судове засідання, повідомлені про час розгляду справи належним чином.

Відповідно до ухвали суду проводиться заочний розгляд справи.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Центральним райсудом м. Миколаєва 11.10.2012 року було видано виконавчий лист № 2-935/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» боргу в загальному розмірі 379 грн.17 коп.

При цьому у виконавчому листі, який було направлено на примусове виконання було зазначено адресу реєстрації боржника - АДРЕСА_2.

Позивач по справі - ОСОБА_1, з 1999 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3, а з 04.09.2015 року за адресою - АДРЕСА_1. При цьому вищезгадана квартира належить позивачу на праві власності, згідно договору купівлі-продажу від 15.05.2015 року.

Між тим, не ідентифікувавши особу-боржника ( відповідно до місця народження, ідентифікаційного номеру платника податків….), державний виконавець, зазначивши і.н.НОМЕР_1, який належить позивачу у справі, Постановою Центрального ВДВС ММУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.04.2013 року за ВП № 35313570, наклав арешт на усе майно, яке належить позивачу.

Відповідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 59 Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХIV„Про виконавче провадження " Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Таким чином, оскільки позивач не є боржником у виконавчому провадженні, майно належить позивачу на праві власності, суд вважає, що накладення арешту на вказане майно порушує права позивача передбачені законом, а тому необхідно звільнити вказане майно з-під арешту, який було накладено згідно постанови.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про виконавче провадження ", ст.ст. 10,11,60,62,212,214 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Центрального ВДВС ММУЮ, ПАТ «Миколаївобленерго» про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити усе майно, в тому числі квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 , з-під арешту, накладеного державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, відповідно до Постанови Центрального ВДВС ММУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.04.2013 року за ВП № 35313570.

Стягнути з Центрального ВДВС ММУЮ на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 487 грн.20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: