Ухвала суду № 55179901, 21.01.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/2-4231/11 Провадження № 22-ц/772/353/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Нікушина В.П.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю представника апелянта, заявника публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за заявою

публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду у цивільній справі за позовом банку до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року про відмову у зміні способу виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області 03 липня 2012 року була частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_3 та скасоване повторне заочне рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 березня 2012 року у згаданій цивільній справі і ухвалене нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ( далі - ПАТ КБ «ПриватБанк» ) задоволений частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03 вересня 2007 року № VIW3G105631615 у розмірі 32793,63 долари США звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03 вересня 2007 року № VIW3G105631615, а саме на квартиру № 82 загальною площею 30,9 кв.м., що розташована в м.Вінниці, по вул. Стахурського, № 46 шляхом продажу цього предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу з початковою ціною предмета іпотеки для подальшої реалізації 176750,00 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь банку судовий збір у розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень ( а. с. 114-117).

19 жовтня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із заявою про зміну способу виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 03 липня 2012 року. Заявник зазначав, що після ухвалення вказаного рішення відбулися зміни в законодавстві стосовно порядку реєстрації права власності на нерухоме майно, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно». В дію вве-дений Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Ці обставини уне-можливлюють проведення реєстрації та отримання відповідного витягу з вище зазначеного реєстру для подальшої реалізації предмета іпотеки. Відсутність у стягувача правоустановлюючих документів на предмет іпотеки фактично поз-бавляє банк можливості продажу предмета іпотеки від свого імені. Крім цього, згідно норм чинного законодавства щодо зняття з реєстрації осіб, зареєстрова-них в житловому приміщенні, яке є предметом іпотеки, стягувач не має мож-ливості за своєї ініціативи вирішити питання про звільнення предмета іпотеки для його подальшої реалізації ( а. с. 124 ).

Розглянувши заяву банку про зміну способу виконання судового рішення, постановивши з цього питання 08 грудня 2015 року ухвалу ( а. с. 133 ), суд першої інстанції в ній зазначив, що дане клопотання задоволенню не підлягає через ненадання суду жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав для протилежного висновку. Заявлена вимога банку у випадку її задоволення при-зведе до зміни резолютивної частини рішення суду, що є порушенням чинного законодавства.

Суд першої інстанції визнав заяву банку надуманою і необгрунтованою.

Оскаржуючи ухвалу суду від 08 грудня 2015 року, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 посилається на її незаконність, постановлення цієї ухвали з порушенням норм матеріального і процесуального права, за недове-деності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи. Апеляційна скарга представника банку грунтується виключно на змінах у законодавстві, що стосуються порядку реєстрації прав на нерухоме майно та його обтяжень, який передбачає необхідність використання Державного реєстру прав ( а. с. 136-138 ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі представника апелянта, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши в сукупності наявні в ній докази, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної судової ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Погодитися з висновком суду першої інстанції щодо визнання заяви банку надуманою і необгрунтованою не можна.

Дійсно, відбулися певні зміни у законодавстві України стосовно порядку реєстрації права власності на нерухоме майно, тому суду слід на це звернути увагу та дати відповідну правову оцінку зверненню заявника в цій частині. Щодо клопотання банку в частині здійснення дій по зняттю з реєстрації у пре- дметі іпотеки осіб, які там значаться, то суд першої інстанції не помилився, відмовивши у задоволенні заяви в цій частині, оскільки це мало б наслідком зміну резолютивної частини судового рішення від 03 липня 2012 року.

Вирішуючи заяву представника ПАТ «КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання рішення суду, слід звернути увагу, що закон визначає як зміну. Враховуючи, що йдеться про застосування чинних нормативно-правових актів взамін тих, що втратили чинність, суду першої інстанції необхідно зорієнтуватися, яке клопатання фактично повинно розглядатися, чи згідно ст. 221, чи ст. 373 ЦПК України і в залежності від цього постановити ухвалу про відмову або задоволення поданої суду заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені у скарзі на судову ухвалу, в певній частині спростовують висновки суду, викладені в даній ухвалі, вони заслуговують на увагу як такі, що не знайшли своєї судової оцінки, та є достатніми для часткового задоволення скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повин-на довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 311 ЦПК України встановлено, що підставами підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що мало місце.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства ко-мерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_4 задоволити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року про відмову у зміні способу виконання рішення суду - скасувати, справу повернути в суд першої інстанції на новий розгляд порушеного питання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуюча:

Судді:

З оригіналом вірно: