Рішення № 55179785, 18.01.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/26105/15-ц

Провадження № 2/127/218/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 січня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Малику О.В.

за участю:

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/26105/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 17705,11 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами 15.03.2006 року був укладений кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір.

Позивач свій обов'язок по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав. Однак, відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань, а тому станом на 31.08.2015 року виникла заборгованість у розмірі 17705,11 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5217,05грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9808,77 грн., заборгованість за пенею та комісією - 1360,00 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 819,29 грн., в силу чого позивач змушений звернутись до суду та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 15.03.2006 року у розмірі 17705,11 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак 10.11.2015р. звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розгляд справи провести за його відсутності та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 20).

Відповідач ОСОБА_3та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме відповідач визнав за ним наявність заборгованості за кредитом у розмірі 5217,05 грн. та 9808,77 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та просили позов задовольнити частково. При цьому, відповідач та його представник заперечували в частині стягнення пені, комісії та штрафів.

Заслухавши відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

15.03.2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №б/н, відповідно до умов якого, банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит у розмірі 1400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Зі змісту Заяви позичальника від 14.09.2006 року вбачається, що позичальник ОСОБА_3 ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку; він згоден, що ця Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Вказані письмові документи містять усі істотні умови договору про надання фінансових послуг, передбачені ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому в силу положень ст. 638 ЦК Україниданий договір вважається укладеним.

Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором, станом на 14.09.2006р. розмір відсоткової ставки за користування кредитом становив 36,00% на рік, з 01.01.2013р. зменшено відсоткову ставку за користування кредитом з 36,00% до 30,00% на рік, з 01.09.2014р. збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 30,00% на рік до 34,80% на рік, а з 01.04.2015р. відсоткову ставку за користування кредитом збільшено з 34,80% до 43,20 % на рік, які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом.

При укладенні вищевказаного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

На виконання умов договору банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 1400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку (в подальшому кредитний ліміт збільшено до 8000,00 грн.) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік, з 01.01.2013р. зменшено відсоткову ставку за користування кредитом з 36,00% до 30,00% на рік, з 01.09.2014р. збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 30,00% на рік до 34,80% на рік, а з 01.04.2015р. відсоткову ставку за користування кредитом збільшено з 34,80% до 43,20 % на рік, які нараховуються на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором б/н від 15.03.2006р., ОСОБА_3 користуючись кредитними коштами починаючи з 14.09.2006р., зобов'язання щодо їх повернення не виконував.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем умов договору щодо повернення кредитних коштів та беручи до уваги розрахунок заборгованості за договором №б/н від 15.03.2006 року, суд дійшов висновку, що заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ КБ«Приватбанк» станом на 31.08.2015 року складає 15025,82 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5217,05 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом - 9808,77 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1360,00 грн. заборгованості за пенею та комісією, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, комісія в розумінні Умов та правил надання банківських послуг є винагорода, яка сплачується позичальником на користь банку за надані останнім послуги пов'язані з обслуговуванням клієнта.

Таким чином, пеня, як вид забезпечення виконання зобов'язання та комісія, як винагорода за надані послуги, не є тотожними поняттями, оскільки відрізняються за своєю правовою природою.

Однак, позивачем в позовній заяві, зокрема в прохальній її частині вимагається до стягнення з відповідача 1360,00 грн. заборгованості за пенею та комісією. При цьому, позивачем не розмежовано, який саме розмір пені вимагається ним до стягнення та за який саме період він виник, а також не зазначено яка сума комісії нарахована позивачем та за які саме послуги банку.

Крім того, суд звертає увагу що в прохальній частині позовної заяви позивач зазначає про стягнення з відповідача 1360,00 грн. заборгованості за пенею та комісією, тоді як у наданому позивачем розрахунку заборгованості зазначається про наявність заборгованості по нарахованій комісії в сумі 1360,00 грн.

При цьому, в судове засідання представник позивача не з'явився, надавши клопотання про розгляд справи у його відсутність, що позбавляє можливості суд з'ясувати зазначені вище обставини в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1360,00 грн. заборгованості за пенею та комісією задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення 500 грн. штрафу згідно п.8.6 Умов та Правил надання банківських послуг у фіксованому розмірі, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а тому не може визначатися у твердому вибірковому.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно п.8.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

В той же час, положеннями статті 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а не від суми позову.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що розмір простроченого зобов'язання відповідача становить 15025,82 грн. (5217,05 грн. (заборгованість за кредитом) + 9808,77 грн. (заборгованість по процентам за користування кредитом)), 5% штрафу відповідно п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг має обраховуватись з суми простроченого зобов'язання, а не з суми позову, а відтак позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню частково в сумі 751,29 грн. штрафу - процентної складової (15025,82 грн.*5%=751,29).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, щоґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказане, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 15777,11 грн., з яких 5217,05 грн. забргованості за кредитом, 9808,77 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 751,29 грн. штрафу (процентна складова) обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1085,37грн. витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 10, 11, 60, 88,197, 212-215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Преремоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 (для заборгованості), МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором №б/н від 15.03.2006 року у розмірі 15777,11 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят сім гривень одинадцять копійок), з яких 5217,05 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9808,77 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 751,29 грн. - штраф (процентна складова), а також 1085,37 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не Були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 25.01.2016р.

Суддя: