Ухвала суду № 55179023, 22.01.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22948/15-ц

2-1892/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, перевіривши виконання вимог статті 121 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

31 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до відповідачів про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Посилається на те, що 01 грудня 2015 року його неправомірно звільнили з роботи. Наказ про звільнення не був погоджений юрисконсультом, тому є незаконним. Зазначає, що процес звільнення є індивідуальний процес, а його було звільнено не конкретною особою, а не уповноваженими на це особами - відповідачами (за виключенням ОСОБА_2, ОСОБА_9), які в цей час знаходились в кабінеті, що є незаконним.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху

Позивачем у заяві не викладені обставини, яким він обґрунтовує свої вимоги, щодо підстав, з яких він просить задовольнити позов.

Так, у позовній заяві не викладені обставини чому, з яких правових підстав позивач вважає незаконним наказ про звільнення через відсутність погодження юрисконсульта.

Також не викладено обставини та не зазначені доказів, що підтверджують кожну обставину, стосовно його звільнення одночасно всіма відповідачами у справі за виключенням ОСОБА_2, ОСОБА_9 та чому перебування цих осіб в кабінеті є незаконним.

Порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивач у своїй заяві не навів обґрунтування своїх вимог.

Крім того, при зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив.

Позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про поновлення на роботі.

Разом з тим, вимога про стягнення коштів за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, тому від сплати судового збору за цією вимогою позивач не звільнений.

Позивачем також заявлено вимоги немайнового характеру, а саме: вимоги про стягнення моральної шкоди з кожного з відповідачів (юридична особа - 3000 гривень, 8 фізичних осіб - по 1000 гривень з кожного), тобто позивачем заявлено 9 вимог немайнового характеру.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 необхідно було сплатити 487 гривень 20 копійок судового збору за вимогу майнового характеру та 4384 гривні 80 копійок судового збору за вимоги немайнового характеру.

На виконання вимог ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та текст нової позовної заяви, в яких вимоги ухвали про залишення позову без руху виконав лише часткового.

У новій позовній заяві позивач просить задовольнити позов про поновлення на роботі, крім заявленої підстави, ще й з інших дев'яти підстав.

У новій позовній заяві позивач просить суд ухвалити рішення про поновлення його на роботі; про стягнення з Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» 76100 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу; про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати; про стягнення з відповідачів фізичних осіб на користь Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виплачених йому в зв'язку з незаконними діями цих осіб коштів у сумі 76100 гривень.

Позивач зазначив, що інші вимоги про стягнення майнової та моральної шкоди він виключив.

Вбачається, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач виконав лише часткового.

Позивачем у новій заяві викладені обставини, яким він обґрунтовує свої вимоги, щодо підстав, з яких він просить задовольнити позов, викладено обставини та зазначені докази, що підтверджують кожну обставину, стосовно його звільнення.

Разом з тим, позивач не виконав вимоги ухвали про сплату судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про поновлення на роботі та про стягнення заробітної плати.

Разом з тим, вимога про стягнення коштів за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, тому від сплати судового збору за цією вимогою позивач не звільнений, про що зазначалось в ухвалі.

У новій заяві позивач також просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, проте за цією вимогою він судовий збір так і не сплатив.

Станом на 22 січня 2016 року до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про поновлення чи продовження строку для усунення вказаних недоліків.

Крім того, у новій заяві позивач також заявив ще одну нову вимогу майнового характеру про стягнення з відповідачів фізичних осіб на користь Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виплачених йому в зв'язку з незаконними діями цих осіб коштів у сумі 76100 гривень.

Зазначена вимога судовим збором також не оплачена.

Згідно з ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вбачається, що вимоги ухвали від 04 січня 2016 року про залишення заяви без руху позивачем не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз'яснені.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: