Вирок № 55176931, 25.01.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/21234/15-к

н/п 1-кп/640/175/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.01.2016 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Мельник С.М.,

за участю прокурора - Захарової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працює, не одружений, інвалід 2-ої групи, судимий: 09.11.2015 р. Московським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись в торговому залі гіпермаркету «Караван», який розташований на території ТРК «Караван» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, діючи повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, взяв з вітрини гіпермаркету товар, належний ТОВ «Група Рітейлу України»: гаманець чоловічий С 227, шорти чоловічі ТМ «Brenton», взуття ТМ «Marizel», футболку чоловічу ТМ «Brenton», а всього майно загальною вартістю 485 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №3880 від 14.09.2015 р. Після чого ОСОБА_1 одягнув вказані речі на себе та, не сплативши за вказаний товар, намагався покинути приміщення гіпермаркету, перетнувши лінію кас та антикрадіжних воріт, чим заподіяв ТОВ «Група Рітейлу України» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Однак, довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений охоронцем гіпермаркету «Караван» за межами антикражних воріт.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, та пояснив, що в серпні 2015 року прийшов у гіпермаркет «Караван», де вирішив скоїти крадіжку. З цією метою взяв шорти, взуття та футболку, які одягнув на себе, а також гаманець, які мав намір вкрасти. Свої старі речі, в яких прийшов в гіпермаркет, залишив в переодягальні. Проте, коли проходив біля кас, спрацювали антикрадіжні ворота і ОСОБА_1 був зупинений охоронцем, який достав його в кімнату охорони, куди також були викликані працівники міліції. Після чого ОСОБА_1 доставили в райвідділ міліції, де він зізнався в тому, що намагався скоїти крадіжку. В скоєному щиро кається, просить не суворо не наказувати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, інвалід 2-ої групи, не одружений, характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, наявність у ОСОБА_1 2-ої групи інвалідності.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_1, не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжує покарання, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі і застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме такий вид покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При визначенні розміру остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 застосуванню підлягає ч.4 ст.70 КК України, оскільки він засуджується за злочин, вчинений ним до постановлення попереднього вироку Московського районного суду м. Харкова від 09.11.2015 р.

Уточнений цивільний позов потерпілого ТОВ «Група Рітейлу України» підлягає задоволенню в розмірі вартості викраденого та пошкодженого майна, оскільки в судовому засіданні доведено, що належне потерпілому майно викрадене ОСОБА_1 та завдана шкода складає 170 грн.

Процесуальні витрати на залучення експерта та проведення по справі судових експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, враховуючи що ОСОБА_1 засуджується за злочин, вчинений ним до постановлення попереднього вироку Московського районного суду м. Харкова від 09.11.2015 р., яким ОСОБА_1 був засуджений ч.3 ст.185 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, в силу ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки, остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом часткового складання призначений покарань та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 2 /два/ роки, поклавши на засудженого у відповідності до ст.76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов ТОВ «Група Рітейлу України» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Група Рітейлу України» в рахунок відшкодування шкоди - 170 грн.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 736,56 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова, стягував - Держава).

Речові докази: гаманець чоловічий С 227, футболку чоловічу ТМ «Brenton», передані на зберігання потерпілому ТОВ «Група Рітейлу України», залишити в їх користуванні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Попрас В.О.