Дата документу 20.01.2016 Справа № 554/8960/14-а
П О С Т А Н О В А 554/8960/15-а
Іменем України 2а/554/28/2016
20.01.2016 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави, у складі:
головуючого судді - Антонова С.В.,
секретаря - Плаксюк І.Ю.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Азарян К.І.,
розглянувши у приміщенні суду у м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із адміністративною позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві, у якій прохала визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 % заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, починаючи з 1 грудня 2013 року з урахуванням розміру такої заробітної плати з суми 18720,00 гривень без обмеження граничного строку щомісячного довічного грошового утримання.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_3 вказала, що до 17 грудня 2010 року вона працювала суддею Господарського суду Полтавської області. При звільненні у відставку її заробітна плата складала 9198,80 гривень, та вона отримала щомісячне довічне грошове утримання. Починаючи з жовтня 2012 року, заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахуванні) довічного грошового утримання складала 13416 гривень, а з грудня 2013 року заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахуванні) довічного грошового утримання збільшилась до 18270 гривень.
Для перерахування цього грошового утримання позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави.
Листом Управління від 23 січня 2014 року № 12/11-04 їй було відмовлено у проведені вищезазначеного перерахунку. Вказану відмову позивач вважає неправомірною, що і стало підставою звернення її до суду з адміністративним позовом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснення надав аналогічні змісту позовної заяви.
Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, надавши суду письмові заперечення, у яких вказав, що із заявою встановленого зразка позивач до Управління не зверталася, що передбачено Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 року №3-1 та зареєстровано у Міністерстві юстиції від 12.03.2008 року №200/14891.
На вище звернення позивачу була надана відповідь відповідно до Закону України «Про звернення громадян», рішення про відмову в здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 Управлінням Пенсійного фонду України не приймалося. Крім того, необґрунтованою є вимога позивача щодо зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання з 01.12.2013 року, оскільки правові підстави для перерахунку не можуть передувати юридичному факту звернення з заявою на такий перерахунок.
Крім того, згідно ст.ст.129, 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.43 Закону України «Про статус суддів» та Порядком подання документів для призначення виплати щомісячного довічного грошового утриманні суддям у відпустці органами Пенсійного фонду затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 року №3-1 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України від 12.03.2008 року №200/14891 не передбачено перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці у зв'язку зі зміною суддівської винагороди (а.с. 47-48).
Представник відповідача, яка з'явилися у судове засідання, просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, пояснення надала аналогічні змісту заперечень.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши фактичні обставини справи наданими позивачем доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 1992 року працювала суддею господарського суду Полтавської області. Наказом голови господарського суду Полтавської області від 17 грудня 2010 року на підставі постанови Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року звільнена з посади судді у зв'язку із поданням заяви про відставку.
Відповідно до рішення суду від 5 березня 2013 року Управління зобов'язано здійснити ОСОБА_3 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», починаючи з 1 жовтня 2012 року з урахуванням розміру середньомісячної заробітної плати - з суми 13416 гривень, з 1 грудня 2012 року - з суми 13608 гривень, з 1 січня 2013 року - 17205 гривень (а.с. 10-12).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2013 року постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 5 березня 2013 року змінено з підстав неправильного застосування норм матеріального права. Викладено абзац третій резолютивної частини постанови у наступній редакції: «Зобов'язати УправлінняПенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 86 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді судді,починаючи з 01.10.2012 року». В іншій частині постанову залишено без змін (а.с. 13-17).
Відповідно до довідки Господарського суду Полтавської області від 16 січня 2014 року заробітна плата, яка враховується при призначенні ОСОБА_3 довічного грошового утримання як судді у відставці з 1 грудня 2013 року становить 18270 гривень і складається з посадового окладу у сумі 12180 гривень та надбавки за вислугу років у розмірі 50% від посадового окладу у сумі 6090 гривень (а.с. 7).
20.01.2014 року ОСОБА_3 звернулася із письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави про здійснення їй з 1 грудня 2013 року перерахунку щомісячного грошового утримання на підставі довідки №08-34/25-14 від 16.01.2014 року. На вказане звернення Управлінням Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави від 23.01.2014 року надано відповідь про те, що вичерпну відповідь з порушеного питання було надано в листі№11/П-04 від 23.01.2013 року (а.с. 8).
З листа №11/П-04 від 23.01.2013 року вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави ОСОБА_3 надано відповідь на її попереднє звернення про те, що вона отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Відповідно до ч. 4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і - статус суддів» у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України. Оскільки законом передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання лише суддям Конституційного Суду, для проведення перерахунку ОСОБА_3 підстави відсутні (а.с.9).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 квітня 2010 року судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Згідно з вимогами ч. 3 цієї статті цього Закону щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожен повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше, ніж 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання. Нормою ч. 4 цієї статті цього Закону встановлено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на перерахунок.
Стаж роботи позивача становить 23 роки 5 місяців 4 дні, а отже вона набула право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 %, заробітної плати судді відповідно до п. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з ст. 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддівська винагорода складається з посадового окладу, доплат за вислугу років, перебування наадміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно з довідкою господарського суду Полтавської області від 16 січня 2014 року №08-34/25-14 заробітна плата позивачки, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання суддям у відставці з 1 грудня 2013 року становить 18270,00 гривень, в тому числі оклад 12180,00 гривень, надбавка за вислугу років 6090,00 гривень (а.с.7).
Відповідно до ст. 129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддівська винагорода складається із посадового окладу, доплат за вислугу років, доплат за перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно ч.1 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Відсутність у нормативному акті механізму перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за наявності у суддів, які отримали таке право, не є підставою для відмови у здійсненні перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у зв'язку із законодавчо встановленою зміною розміру заробітної плати працюючого судді. Внаслідок наведеної відмови у здійсненні перерахунку, право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, при зміні розміру заробітної плати працюючого судді, порушено відповідачем, а тому підлягає захисту.
Суд вважає за можливе погодитись із запропонованим позивачем способом захисту її порушеного права - шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 86 % від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, тому що стаж роботи позивачки на посаді судді є достатнім для нарахування їй щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 % від грошового утримання судді, який працює суддею Господарського суду Полтавської області.
Твердження відповідача про те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці передбачено виключно для суддів Конституційного Суду України судом не приймаються до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону «Про судоустрій і статус суддів» суди загальної юрисдикції створюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції є Конституційний Суд України.
Згідно ч. 4 ст. 17 вказаного Закону, єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема, єдиними засадами організації та діяльності судів, єдиним статусом суддів, єдиним принципом організаційного забезпечення діяльності судів, фінансуванням судів виключно з Державного Бюджету України.
Статтею 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції, адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Згідно ч. 5 ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканості, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що судді, які працюють або працювали у системі судів загальної юрисдикції, не повинні ставитися у менш вигідне становище в питаннях пенсійного забезпечення, а саме нарахування та виплати довічного грошового утримання судді у відставці, порівняно із суддями Конституційного Суду України.
Пунктом 6 рішення Ради Суддів України від 23 березня 2012 року №18 за результатами розгляду звернень суддів у відставці щодо їх права на перерахунок довічного грошового утримання, визначено вважати наявним у них такого права відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому слід запровадити порядок на рівні Державної судової адміністрації України та Пенсійного фонду України, за яким під грошовим утриманням судді, який працює на відповідній посаді слід вважати єдиний рівень по державі для суддів відповідної інстанції.
Рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2011 від 14 грудня 2011 року встановлено, що особливістю щомісячного грошового утримання суддів є те, що воно не належить до суддівської винагороди і тому не є складовою заробітної плати судді, а виходячи з системного аналізу положень закону, це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового захисту; довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним і своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення. Рішеннями Конституційного Суду України № 4-рп за 2007 рік та № рп-10 за 2008 рік встановлено, що розмір щомісячного грошового утримання судді у відставці переглядається у разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру.
З цих підстав, позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, встановленому ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, у своїх запереченнях відповідач посилався на те, що рішення про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_3 управлінням не приймалось та відповідь їй надана згідно із Законом України «Про звернення громадян». Разом з тим, з відповідей заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави від 23.01.2014 року та 23.01.2013 року на заяви ОСОБА_3 (а.с. 8, 9) та наданих суду заперечень проти позову (а.с. 47-48) фактично вбачається, що відповідачем відмовлено у врахуванні при призначенні пенсії позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку та індексації. Перерахунок пенсії ОСОБА_3 не проведено.
Відповідно п. 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Разом з тим, відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, порушення відповідачем порядку розгляду заяви ОСОБА_3 та неприйняття передбаченого Порядком рішення про відмову в проведенні перерахунку їй пенсії, на думку суду, не може бути перешкодою для здійснення ефективного судового захисту порушених прав позивача.
Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія - це щомісячні виплати, які здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.
У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому, виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи та отримання належного їй розміру пенсійного забезпечення, яке повинно виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
Тому, суд приходить до висновку, що період, протягом якого позивачеві необхідно проводити нарахування пенсії з урахуванням «інших виплат» - не підлягає обмеженню кінцевою датою.
У відповідності до норми ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 20.01.2014 року.А тому, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.02.2014 року. В іншій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 86, 99, 159-163, 167, 186 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_3.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м.Полтави здійснити перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_3 в розмірі 86 відсотків від суми заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді, починаючи з 01.02.2014 року з урахуванням розміру заробітної плати 18270 гривень, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Позовні вимоги в іншій частині - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили протягом 10 днів з дня її проголошення, якщо не буде оскаржена у встановленому порядку.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя С.В. Антонов
Судове рішення № 55175439, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 20.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/8960/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: