Постанова № 55174451, 14.01.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2016 3/425/31/16 425/40/16-п

Суддя Рубіжанського міського суду Морозова С.М., при секретарі Білак Н.В., за участю заступника військового прокурора Луганського гарнізону ОСОБА_1 розглянув матеріали, що надійшли від прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону майора юстиції ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді водія військової частини - польова пошта В0576, у військовому званні старший солдат, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНПП НОМЕР_1, за ст.172-4 ч.1 КУпАП,

встановив:

Військовослужбовець за мобілізацією солдат ОСОБА_3 відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В0576 від 11.03.2015 року № 82 був зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду водія роти матеріального забезпечення військової частини-польова пошта В0576.

Відповідно до вимог ст.ст.12,16,58,59,119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІУ від 24.03.1999 року, ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» ОСОБА_3 водій роти матеріального забезпечення військової частини-польова пошта В0576 є військовою посадовою особою Збройних Сил України, державним службовцем, який займається професійною діяльністю по практичному виконанню завдань і функцій держави та відповідно до наведених норм законодавства, зобовязаний бути зразком неухильного виконання вимог Конституції України, Законів України, наказів та розпоряджень, а також Статутів Збройних Сил України.

Разом з тим, ОСОБА_3, будучи військовою посадовою особою Збройних Сил України, відповідно до п.п. «г» п.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», являючись субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, не мав права вчиняти дії, передбачені ст.25 ч.1 п.1 ЗУ «Про запобігання корупції», якою заборонено займатися іншою оплачуваною діяльністю.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_3 вчинив порушення встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю, а саме: надавав послуги з приводу ремонтних робіт, за що отримував грошові кошти за наступних обставин.

У ранковий час 18 грудня 2015 року ОСОБА_3 Ю,О. діючи незаконно, усупереч вимогам ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» та п.1 ч.1 ст.25 ЗУ «Про запобігання корупції», скориставшись неналагодженим контролем з боку командування, самовільно залишив розташування військової частини польова пошта В0576 та приїхав у м. Рубіжне, Луганської області.

Під час перебування у м. Рубіжне, Луганської області ОСОБА_3 не будучи звільненим із Збройних Сил України та отримуючи матеріальне забезпечення з військової частини - польова пошта В0576, звернувся до ОСОБА_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який вивісив оголошення про необхідність здійснення ремонтних робіт.

Після цього у період часу 20-21 грудня 2015 року ОСОБА_3 за домовленістю з ОСОБА_4 поклеїв шпалери у вищевказаній квартирі, тобто виконав роботу на умовах сумісництва, за що отримав плату від ОСОБА_4 у сумі 500 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи військовою посадовою особою водієм роти матеріального забезпечення військової частини польова пошта В0576, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, діючи умисно, протиправно, в порушення статутних вимог та діючого законодавства в період 20-21 грудня 2015 року займався іншою оплачуваною діяльністю, а саме здійснював ремонтні роботи на умовах сумісництва, за що отримав грошові кошти у розмірі 500 грн., чим вчинив порушення встановлених пунктом 1 частини 1 ст.25 ЗУ «Про запобігання корупції» обмежень, а саме обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-4 КУпАП, у звязку з чим на підставі ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст.15 КУпАП підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП визнав, суду пояснив, що він 30.01.2015 року призваний на військову службу до Збройних Сил України, 11.03.2015 року зарахований до списків особового складу частини у званні солдат. Наказом командира від 05.12.2015 року йому присвоєно звання старший солдат. На цей час у його підпорядкуванні є один водій. 20-21 грудня 2015 року він дійсно надавав послуги з приводу ремонтних робіт ОСОБА_4, за що отримав грошові кошти у розмірі 500 грн.

Заст. військового прокурора Луганського гарнізону в судовому засіданні підтримав позицію, викладену в протоколі, вважає, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП, а тому просить суд накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.172-4 КУпАП.

Заслухавши у судовому засіданні прокурора, правопорушника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженню всіх обставин справи у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.01.2015 року громадянин України ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 4, 5, 10, 11, 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.39 ЗУ «Про військовий обовязок і військову службу», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 31.01.2015 року № 15/2015, затвердженого Верховною Радою України, призваний на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації Сумським районним військовим комісаріатом Сумської області.

Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта В0576 від 11.03.2015 року № 82 ОСОБА_3 як військовослужбовець за мобілізацією - солдат був зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду водія роти матеріального забезпечення військової частини-польова пошта В0576.

З копії військового квитка ОСОБА_3 серії СО № 142615 вбачається, що наказом командира № 15 (ос) від 05.12.2015 року йому призначено звання старший солдат.

З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що дійсно у період 20-21 грудня 2015 року громадянин за імям ОСОБА_3 клеїв шпалери в його квартирі, за що він йому заплатив 500 грн.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 170-УІІ « особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Статтею 172-4 ч.1 КУпАП передбачено, що порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до пятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

Ст.2 ЗУ Про військовий обовязок і військову службу» від 25.02.1992 року зі змінами передбачає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоровя і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, повязаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Ст.6 п.12 вищевказаного закону передбачає, що військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обовязків згідно із законодавством.

Ст.20 п.6 цього закону передбачає, що військові посадові особи, крім військовослужбовців строкової служби, зобовязані подавати щороку до 01 квітня за місцем служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені ЗУ «Про засади запобігання корупції».

Ст.17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, передбачає, що на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України. Ст.34 Статуту передбачено, що у разі спільного виконання обовязків військовослужбовцями, що не підпорядковані один одному, якщо їх службові відносини не визначені командиром, начальником є старший із них за посадою.

Відповідно до ст.127 Статуту рядовий (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна.

Таким чином, військовослужбовці, в силу специфіки /військова служба є особливим видом державної служби/ постійно під час проходження військової служби виконують організаційно-розпорядчі функції /вони можуть бути призначені наказом командира старшими при проведенні робіт; при несенні служби в добовому наряді, чергуванні; проведенні навчальних закладів, тощо/, зобовязані подавати щороку до 01 квітня за місцем служби декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені ЗУ «Про засади запобігання корупції», тому є субєктами корупційних діянь.

Виходячи з того, що військовослужбовець старший солдат ОСОБА_3 призначений на посаду водія їдальні, знаходиться в розпорядженні командира частини і повинен виконувати накази командира, в тому числі, які містять в собі організаційно-розпорядчі функції, сам має у своєму підпорядкуванні водія, відносно якого виконує організаційно-розпорядчі функції, суд вважає, що він є субєктом корупційного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч.1 КУпАП.

Враховуючи, що ОСОБА_3, являючись держслужбовцем та військовою посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції» займався іншою оплачуваною діяльністю, а саме: здійснював ремонтні роботи на умовах сумісництва, за що отримав грошові кошти у розмірі 500 грн., тому суд вважає в його діях є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майнове положення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Обставиною, що помякшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП визнається щире каяття.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи питання про адміністративне стягнення, яке слід застосувати до особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що воно має бути визначене у вигляді штрафу згідно мінімальної межі санкції ч.1 ст.172-4 КУпАП.

Таке адміністративне стягнення є достатньою мірою відповідальності з метою виховання порушника і є необхідним для попередження здійснення ним нових правопорушень.

З вимог ст.40-1 КУпАП вбачається, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується ставка судового збору 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 40-1, 172-4 ч.1, 284, 285 КУпАП, ст. 4, 9 Закону України "Про судовий збір" суд, -

постановив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень в дохід держави.

Суму винагороди від роботи за сумісництвом, отриману ОСОБА_3 у розмірі 500 грн. конфіскувати у доход держави.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 (шістдесят) копійок на рахунок № 31211206700071, найменування суду: Рубіжанський міський суд, адреса суду: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, 34, код ЄДРПО суду (для платника збору, для зазначення в платіжному документі): 05381449, ККД: 22030001 судовий збір (Державна судова адміністрація, 050) Рубіжанський міський суд Луганської області, отримувач: УДКСУ у м. Рубіжне, код ОКРО отримувача коштів: 37904431, МФО отримувача коштів: 804013, банк отримувача коштів: ГУДКСУ у Луганській області.

Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня винесення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо така скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, постанову суду, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.М.Морозова