Ухвала суду № 55174242, 25.01.2016, Кремінський районний суд Луганської області

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2016 р. м. Кремінна

Справа № 1212/3248/2012

Провадження № 2-др/414/5/15

Суд Кремінського району Луганскої області

у складі: головуючого Костроба Ю.Ю.

при секретарі Міщенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна

справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, оскільки, на його думку, при постановленні рішення суд не вирішив питання щодо зобовьязання ОСОБА_2 предати дитину ОСОБА_3 батькові ОСОБА_1

Таким чином на підставі ст. 220 ч.1 п.2 ЦПК України, суд вирішивши пиатння про право не вказав які дії потрібно виконати відповідачу для виконання рішення. Крім того ОСОБА_1 просить суд винести окрему ухвалу відносно ОСОБА_2 щоджо його злісного невиконання ухвали суду щодо проведення судово-генетичної експертизи та сповістити про вказаний факт органи поліції.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своє клопотання підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 проти заявленого клопотання заперечували та суду пояснили,що на їх думку позовні вимоги ОСОБА_1 викладені у уточненій позовній заяві щодо відібрання дитини у ОСОБА_2 та передачі ОСОБА_1 та викладені позивачем позовні вимоги у заяві про винесення додаткового рішення, щодо зобовьязання ОСОБА_2 передати дитину ОСОБА_1, є тотожними. Таким чином вказані позовні вимоги обговорювались у судовому засіданні відносно вказаних вимог досліджувались матеріали справи та по вказаним позовним вимогам судовм вже постановлено рішення, а саме позовні вимоги про відібрання дитини залишені без задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до справи відносно заявленого клопотання,вважає що необхідно відмовити в ухваленні додаткового рішення за наступними підставами:

Відповідно до ст..220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою. На додаткове рішення може бути подано скаргу. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Таким чином, ст..220 ЦПК України чітко визначено перелік підстав для ухвалення додаткового рішення.

Суд вважає, що заявлена вимога відповідача не може бути розглянута в порядку ст..220 ЦПК України, оскільки при ухваленні судом рішення спір вирішено відповідно до заявлених позивачем вимог та поданих сторонами доказів згідно чинного законодавства, а тому правові підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статею 220 ЦПК України ; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими вимогами на загальних підставах. При порушені питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 викладені у уточненій позовній заяві (а.с.120 т.1) щодо відібрання дитини у ОСОБА_2 та передачі ОСОБА_1 та викладені з позивачем позовні вимоги у заяві про винесення додаткового рішення, щодо зобовьязання ОСОБА_2 передати дитину ОСОБА_1, є тотожними. Таким чином вказані позовні вимоги обговорювались у судовому засіданні відносно вказаних вимог досліджувались матеріали справи та по вказаним позовним вимогам судовм вже постановлено рішення, а саме позовні вимоги про відібрання дитини залишені без задоволення(а.с.136-137 т.1)

Таким чином суд вважає,що клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали не підлягає задоволенню, оскільки окрема ухвала виноситься судом разом з винесенням рішення. Рішення по вказаній справі було винесено у 2013році.

Керуючись ст.220, 293 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства .

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який постановив ухвалу, протягом пяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.Ю.Костроба