Рішення № 55172919, 15.01.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/228/15-ц

Провадження № 2/362/48/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2016 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

при секретарі - Даниленко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

У січні 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: головного управління Держземагенства у Київській області, ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» звернувся до суду із позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2015 року позов до ОСОБА_1 виділено в самостійне провадження.

Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1, вказуючи на те, що Державному підприємству «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» (далі - ДП «ДСВ ІФРГ НАН України») 20 травня 2002 року видано Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_41, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102. Рішенням господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року задоволено позов Глевахівської селищної ради, припинено ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 387,19 га, вилучено у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» вказану земельну ділянку, визнано недійсним державний акт на право користування землею, виданий ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», та скасовано його державну реєстрацію.

В подальшому, Глевахівська селищна рада здійснювала розпорядження землями вилученими у ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» за рішенням господарського суду Київської області від 30 грудня 2008 року. Так, згідно інформації Управління Держкомзему у Васильківському районі щодо земельних ділянок, які перетинають межі земель ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» на території Глевахівської селищної ради станом на 08 липня 2011 року, треті особам за рішенням Глевахівської селищної ради від 23 лютого 2010 року № 850-34-V передано у власність земельні ділянки, що в подальшому за договорами купівлі-продажу перейшли до ОСОБА_1, яким видано державні акти на право власності на земельну ділянку серії. Вказані земельні ділянки згідно інформації Управління Держкомзему знаходиться в межах земель переданих в постійне користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

Разом з цим, рішенням господарського суду Київської області від 21 жовтня 2010 року задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора за нововиявленими обставинами переглянуто та скасовано рішення цього суду від 31 грудня 2008 року та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, рішення господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року залишено без змін.

23 червня 2011 року Вищим господарським судом України розглянуто касаційну скаргу селищної ради та винесено постанову у справі № 18/595-08/17/4, якою касаційну скаргу Глевахівської селищної ради залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року залишено без змін.

Тому, на думку прокурора, земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», і на даний час підстава для проведення вилучення 387,19 га земель з постійного користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» зникла. А відтак, передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує поновлені права позивача і ці землі мають бути повернуті у користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України».

Прокурор зазначає, що за таких обставин Глевахівська селищна рада, прийнявши рішення від 23 лютого 2010 року № 850-34-V, в частині надання у власність третім особам земельних ділянок, діяла за відсутності для цього повноважень і з порушенням ч. 3 ст. 5 ЗУ «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 149 та ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України, а тому спірне рішення не є підставою припинення права користування ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» вказаними земельними ділянками та підлягає визнанню незаконним і скасуванню.

Оскільки відповідачем спірні державні акти на право власності на земельну ділянку були зареєстровані у встановленому законом порядку та земельні ділянки вибули з володіння позивача, то відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише шляхом скасування реєстрації цього державного акту, визнання права постійного користування на земельну ділянку за ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» та витребування ділянки у відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2016 року залучено до участі у справі правонаступника Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області - Києво-Святошинську місцеву прокуратуру.

Прокурор в судовому засіданні заявлений позов підтримала з викладених у ньому підстав, просила позов задовольнити.

Представник Головного управління Держземагенства у Київській області, будучи належно повідомленим про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи, слухання справи за його відсутності не надіслав.

Представник ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», будучи належно повідомленим про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи, слухання справи за його відсутності не надіслав.

Представники ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнали, вказуючи на наявних в матеріалах справи висновок експертизи від 20.10.2015 року та просили у задоволенні позову відмовити.

Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області, будучи належно повідомленими про день, час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення слухання справи, слухання справи за їх відсутності не надсилали (т. 2 а.с. 71).

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_24 суду пояснив, що проводив судову земельно-технічну експертизу земельних ділянок по вул. Вокзальна, в смт. Глеваха, Васильківського району, Київської області ним встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства в смт. Глеваха, Васильківського району, Київської області відповідає вимогам законодавства. Технічна документація по складанню державного акту на право постійного користування землею ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», не відповідає за складом, змістом та правилами оформлення вимогам законодавства. Технічна документація ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» не містить матеріалів перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення її межовими знаками. Також зазначив, що його висновок відповідає всім вимогам законодавства та додаткових пояснень не потребує.

Суд, заслухавши прокурора, представників ОСОБА_1, експерта, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 16 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, за ч. 4 ст. 60 ЦПК України, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, ст. 143 ЦПК України передбачено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом установлено, що 20 травня 2002 року Дослідному сільськогосподарському виробництву Інституту фізіології рослин і генетики НАН України видано державний акт на право постійного користування землею з правом користування 971,2 га землі, який зареєстровано за №102 ( т. 1 а.с. 21, т. 2 а.с. 8-12).

Рішенням Господарського суду Київської області від 21 квітня 2010 року, залишеним без змін постановами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02 липня 2010 року, Вищого Господарського суду України від 23 червня 2011 року, рішення Господарського суду Київської області від 31 грудня 2008 року скасовано за нововиявленими обставинами (т. 1 а.с. 22-24, т. 2 а.с. 17-19).

На підставі рішення № 850-34-V Глевахівської селищної ради від 23 лютого 2010 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, серед інших, з дотриманням чинного законодавства, передано у власність земельні ділянки, площею по 2,000 га кожна для ведення особистого селянського господарства в смт. Глеваха, вул. Вокзальна ( т.1 а.с. 27-30).

При цьому суд звертає увагу, що розподіл земельної ділянки відповідачеві відбувався саме у період чинності судового рішення від 31 грудня 2008 року.

В період з лютого до березня 2010 року на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 у встановленому законом порядку, видано державні акти на право власності на земельну ділянку, які зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (т. 1 а.с.31-50, 153-231).

26 травня 2010 року ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу придбала земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1:

1.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_2;

2.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_3 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 та для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_4;

3.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5, виданий на ім'я ОСОБА_4 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_6;

4.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_7, виданий на ім'я ОСОБА_5 з відміткою про перехід права і власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку і площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_8;

5. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_9, виданий на ім'я ОСОБА_25 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_10;

6. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_11, виданий на ім'я ОСОБА_7 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_12;

7.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_13, виданий на ім'я ОСОБА_8 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_14;

8.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_15 виданий на ім'я ОСОБА_9, з відміткою про перехід права ості на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_16;

9. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_17, виданий на ім'я ОСОБА_10 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_18;

10. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_19. виданий на ім'я ОСОБА_11 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_20;

11.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_21, виданий на ім'я ОСОБА_12 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_22;

12.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_23, виданий на ім'я ОСОБА_13 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_24;

13. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_25, виданий на ім'я ОСОБА_14 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим емером НОМЕР_26;

14. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_27, виданий на ім'я ОСОБА_26 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим мером НОМЕР_28;

15. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_29, виданий на ім'я ОСОБА_16 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровимномером НОМЕР_30;

16. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_31, виданий на ім'я ОСОБА_17 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_32;

17.державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_33, виданий на ім'я ОСОБА_18 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_34;

18. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_35, виданий на ім'я ОСОБА_19 з відміткою про перехід права власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_36;

19. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_37, виданий на ім'я ОСОБА_20 з відміткою про перехід права і власності на дану земельну ділянку до ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 1,558 га для ведення НОМЕР_38;

20. державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_39, виданий на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_40 (т. 1 а.с. 31-50).

Згідно листа Управління Держкомзему у Васильківському районі № 5221/01-1 від 11 грудня 2014 року, відповідно до Державної статистичної звітності «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» (форма 6-зем) на території Васильківського району з 2002 року до 2008 року за ДВГ НААУ обліковувались землі загальною площею 971,2100 га (т. 1 а.с. 25).

Тобто, на час прийняття Глевахівською селищною радою рішення про виділення третім особам спірних земельних ділянок, землі за ДВГ НААУ в Управлінні Держкомзему у Васильківському районі не обліковувались, а тому рішення відповідачем прийнято з дотриманням земельного законодавства та за відсутності відомостей про накладення.

У відповідності до листа Управління Держземагенства у Васильківському районі № 4722/01-1 від 11 грудня 2014 року, вказані земельні ділянки мають перетини із земельною ділянкою № 6 ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво ІФРГ НАН України». Разом з тим, доказом існування вказаного перетину є викопіювання з програми Національна кадастрова система на СD-R, що, згідно листа, було додано, але прокурором до справи не долучалося, що позбавило суд можливості повного та обґрунтованого дослідження доказу (т. 1 а.с. 26).

У відповідності до листів Управління Держкомзему у Васильківському районі в базі АСК відсутні відомості, на підставі яких можна визначити накладення на земельні ділянки інших землекористувачів (власників земельних ділянок), користування якими підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_41. При цьому, затверджена технічна документація по складанню державного акту на право постійного користування землею, виданого ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» відсутня, що не заперечувалося прокурором. У зв'язку із цим, в базі АСК управління відомості про координати поворотних точок земельних ділянок ДП «ДСВ ІФРГ НАН України» відсутні і не були внесенні.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової комплексної експертизи призначеної на підставі ухвали суду з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи від 20 жовтня 2015 року № 14039/15-41/17877 ?17895/15-41, по питанню № 1 (Чи відповідає вимогам законодавства проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1) Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам (згідно додатку 1) для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 в цілому відповідає вимогам законодавства чинного станом на 23.02.2010 року, але має незначні невідповідності, які не впливають на результати заходів, передбачених цим проектом (див. дослідницьку частину висновку); по питанню № 2 (чи відповідає вимогам законодавства технічна документація по складанню державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_41, що перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України»? Якщо не відповідає - то в чому полягають невідповідності?) Технічна документація по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву ІФРГ НАН України, копія якої наявна в матеріалах судової справи, не відповідає за складом, змістом та правилами оформлення вимогам законодавства чинного станом на 06.03.2001 року, зокрема, в складі документації відсутні: - будь-які документи, що підтверджують надання у постійне користування ДСВ ІФРГ НАНУ або особі, правонаступником якої є ДСВ ІФРГ НАНУ, земельної ділянки загальною площею 971,21 га, прийняте до 15.03.1991 року; надання у постійне користування ДСВ ІФРГ НАНУ або особі, правонаступником якої є ДСВ ІФРГ НАНУ, цієї земельної ділянки прийняте після 15.03.1991 року; висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України у Васильківському районі про наявні обмеження на використання земельної ділянки; висновок органу у справах будівництва і архітектури у Васильківському районі про наявні обмеження на використання земельних ділянок; матеріали польових робіт; по питанню № 3 (чи містить технічна документація із землеустрою на земельну ділянку що перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» матеріали щодо перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення її межовими знаками?) Технічна документація із землеустрою на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні ДП "Дослідне сільськогосподарське виробиш Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" не містить матері перенесення в натурі (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплені межовими знаками, оскільки при її розроблені такі роботи не проводилися; по питанню № 4 (Які системи координат мали використовуватися в 2001 році та використовуються на сьогоднішній день при проведенні топографічно-геодезичних робіт з метою отримання відомостей для ведення державного земельного кадастру?) станом на 2001 рік, з метою отримання відомостей для веде державного земельного кадастру, мали використовуватися координати системи координат 1963 року (SС63) та координати місцевих систем координат, які в утворені від СК-42, за умови їх переобчислення до відповідної державної системи координат. В тому випадку, якщо при здійсненні землеустрою були визначенні координати умовних систем, ці координати не могли бути використанні при веденні державного земельного кадастру, оскільки не містять прив'язки до Державної геодезичної мережі України. На даний час при проведенні топографо-геодезичних робіт, з метою отримання відомостей для ведення державного земельного кадастру використовують координати Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 (USС2000). При цьому, при здійсненні землеустрою можуть застосовуватися системи координат зазначені в дослідницькій частині висновку по питаннях №№ 3-6; по питанню № 5 (Чи є такими, що містять чітку прив'язку до пунктів Державної геодезичної мережі України, координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки яка перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на підставі державного акту про право постійного користування НОМЕР_42) Координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки ДП "Дослідне, сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", отримані за допомогою дигитайзера при розроблені Технічної документації із землеустрою на земельну ділянку, що перебуває в постійне користуванні ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", на підставі якої виготовлені державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_43 не містять прив'язки до пунктів Державної геодезичної мережі України; по питанню № 6 (Чи можливо встановити чітке місце розташування земельної ділянки яка перебуває у користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на підставі державного акту про право постійного користування НОМЕР_41, в натурі (на місцевості) та в загальнодержавній системі координат, на підставі координат згідно технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» Васильківського району Київської області?) Встановити чітке місцерозташування земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" на підставі державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_44, в натурі (на місцевості) та в загальнодержавній системі координат, на підставі координат згідно технічної документації по складанню державного акта на право постійного користування землею ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України", не вбачається можливим, оскільки координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, отримані за допомогою дигитайзера без проведення польових робіт по їх визначенню, містять прив'язки до пунктів Державної геодезичної мережі України та за ними можна встановити виключно площу та конфігурацію, а не місце розташування. Встановити чітке місцерозташування земельної ділянки ДП "Дослід сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" в загальнодержавній системі координат можливо за результатами робіт по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), в порядку визначеному Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376. При цьому, враховуючи те, що при виготовлені Технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву ІФРГ НАН України координати зовнішніх меж земельних ділянок загальною площею 971,21 га визначені в умовній системі координат, без прив'язки до Державної геодезичної мережі України, відновлення меж цих ділянок в натурі (на місцевості) можливо здійснити за тільки фактичним використанням зазначених земельної ділянки; по питанню № 7 (Чи відповідають фактичні межі земельних ділянок, що перебувають у приватній власності ОСОБА_1, межам встановленим згідно документації з землеустрою на ці земельні ділянки?) надати висновок на поставлене питання не вбачається можливим, оскільки фактичні межі земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2-НОМЕР_45 в натурі (на місцевості) межовими знаками не закріплені, з природними та/або штучними лінійними спорудами і рубежами не збігаються, у зв'язку з чим не можливо визначити координати поворотних точок (кутів) фактичних меж цих земельних ділянок і відповідно співставити їх з координатами поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок, які визначені проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам (згідно додатку 1) для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1; по питанню № 8 (чи накладаються земельні ділянки, що перебувають у приватній власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» на підставі державного акту про право постійного користування НОМЕР_42 Якщо накладення є, то яка площа та межі накладання по кожній окремій земельній ділянці?) надати висновок на питання не вбачається можливим, оскільки координати поворотних точок (кутів) меж земельних ділянок загальною площею 971,21 га, які перебувають в користуванні ДП "Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України" на підставі державного акту на право постійного користування землею НОМЕР_41, та визначені Технічною документацією по складанню державного акту на право постійного користування землею Дослідному сільськогосподарському виробництву ІФРГ НАН України Васильківського р-ну Київської обл., є координатами умовної системи координат, які не мають прив'язки до пунктів Державної геодезичної мережі України, у зв'язку з чим їх неможливо співставити з координатами земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2-НОМЕР_45, які є координатами системи координат 1963 року (SC63) ( т.2 а.с. 46-59).

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, п. 1 ст. 17 Закону України „Про міжнародні договори України" є частиною національного законодавства, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як у громадських інтересах і на умовах, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах "Хендісайд проти Сполученого Королівства" від 7 грудня 1976 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Зазначені права гарантовані ст.41 Конституції України.

Згідно ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, які є складовою технічної документації із землеустрою.

Відповідно до п. 1.4 Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель, затверджених вказівкою Держкомзему України від 20.03.2002 року №12 (на момент присвоєння ділянкам кадастрових номерів), кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним протягом усього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Зі змісту ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частинами 1 ст. 116 ЗК України, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 118 ЗК України, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ч. 1 ст. 125 ЗК України).

Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно з ч. 9 ст. 149 ЗК України, земельні ділянки - рілля державної власності, що перебувають у постійному користуванні можуть вилучатися лише Кабінетом Міністрів України.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених ч. 2 ст. 150 ЗК України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 ЗК України, земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема ст.ст. 116, 118 ЗК України.

Тобто суд не має підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, оскільки прокурором не було обґрунтовано належність доказів для підтвердження своїх вимог, в тому числі не було заявлено клопотання про призначення експертизи.

Крім того, право користування землею та права землекористувачів регламентуються положеннями ст.ст. 92, 95 ЗК України, відповідно.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст. 152 ЗК України.

Ні одна із зазначених норм не передбачає можливості звернення і землекористувача до суду із вимогою про витребування земельної ділянки у власника.

Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі зібраних по справ доказів установлено те, що прокурором не доведено обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, крім враховуючи проведену у справі судової земельну-технічну експертизу, суд дійшов висновку про те, що не має підстав для задоволення позову щодо визнання незаконним і скасування рішення Глевахівської селищної ради від 23 лютого 2010 року № 850-34-V щодо передачі відповідачам у власність земельних ділянок, та, враховуючи постанови Верховного Суду України у справі № 92цс13 від 18 вересня 2013 року, у справі № 6-93цс13 від 23 жовтня 2013 року, відповідно і визнання недійсним державного акту на право власності на спірні земельні ділянки та витребування з незаконного володіння спірної земельної ділянки.

Також, на думку суду, позовні вимоги прокурора в інтересах державного підприємства про визнання саме незаконним рішення органу місцевого самоврядування заявлені не у спосіб, визначений положеннями ст. 152 ЗК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 41 Конституції України, ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, п. 1 ст. 17 Закону України „Про міжнародні договори України", ст. ст. 24, 78, 81, 92, 116, 118, 125, 126, 149, 150, 152, 186 ЗК України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 21 ЦК України, Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель, затверджених вказівкою Держкомзему України від 20.03.2002 року №12, ст.ст. 1, 3, 10, 16, 58 - 61, 74, 88, 208, 209, 212- 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: головного управління Держземагенства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2016 року.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко