Рішення № 55169522, 18.01.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/3026/13-ц 22-ц/774/113/К/16

Справа № 214/3026/13-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/113/К/16 суддя Попов В.В.

Категорія № 27 (IV) Доповідач Бондар Я.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

за участю: секретаря Петренко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, згідно із вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, без участі всіх осіб, які беруть участь у справі, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0357 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0357 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк"(далі ПАТ «Ощадбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просив, стягнути з солідарно відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором № 2278 від 30.06.2006 року в сумі 444634,03 грн., яка складається з 246000,00 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 36740,15 грн. - прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам, 8046,06 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 53874,00 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 4173,28 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату відсотків в порядку ст. 625 ЦК України, 27942,90 грн. - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу в порядку ст. 625 ЦК України, 8817,64 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату відсотків в порядку ст. 625 ЦК України, 59040,00 грн. - інфляційні витрати за несвоєчасну сплату основного боргу в порядку ст. 625 ЦК України. Також позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь судові витрати в розмірі 3441,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Ощадбанк» зазначив, що вказана заборгованості виникла внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №7857, укладеним між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 31 серпня 2008 року. Згідно умов якого ОСОБА_1, отримала кредит у розмірі 250000 грн. зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 20% річних строком до 22.06.2009 року та зобов'язалась своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплатити проценти.

Також, 30 червня 2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким останній поручився за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань за кредитним договором, однак остання своїх обов'язків по своєчасному погашенню кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконала, в результаті чого станом на 30.04.2013 року утворилась вказана вище сума заборгованості.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривий Рогу від 31 серпня 2015 року позов ПАТ «Ощадбанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором №2278 від 30.06.2006 року в розмірі 444634 грн. 03 коп., з яких прострочена заборгованість по кредиту - 246000 грн., прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам - 36740 грн. 15 коп., пеня - 53874 грн., три відсотка річних за несвоєчасну сплату відсотків - 4173 грн. 28 коп., три відсотка річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 27942 грн. 90 коп., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів - 8817 грн., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу - 59040 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ощадбанк» 3441 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, поставила питання про скасування рішення суду, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначила, що факт підписання анкети поручителя та договору поруки іншою особою, замість ОСОБА_2 не доказаний та не підтверджений документально, тобто фактично є припущенням суду. На думку представника позивача, сам ОСОБА_2 затягував проведення експертизи ніби не його підпису в анкеті позичальника та договорі поруки, оскільки ним не надано достатньої кількості вільних зразків підпису. Також банком було сповіщено суд першої інстанції про неможливість надання ним оригінали анкети та договору , оскільки їх . серед інших документів було вилучено протоколом про тимчасовий доступ до речей та вони знаходяться в СУ ГУ МВД України в Дніпропетровській області.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог до ОСОБА_2, зокрема суд прийняв до уваги факт втрати ОСОБА_2 паспорта громадянина України та відмінність підпису ОСОБА_2, і підпису поставленого від його імені в договорі поруки, у зв'язку із чим дійшов висновку, що договір ним не підписувався.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 30 червня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є позивач (а.с.31-44) та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7857, за умовами якого останній надано кредит у розмірі 250000 грн. зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 20% річних строком до 22.06.2009 року, а відповідач зобов'язалась своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати проценти на умовах, визначених в договорі (а.с.18-23).

Також 30 червня 2006 року на виконання умов кредитного договору між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким останній поручився перед Банком за виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань за Кредитним договором в то му ж обсязі, що і позивальник (а.с.24-27).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Однак відповідач ОСОБА_1 в порушення зазначених норм закону та умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 30.04.2013 року утворилась заборгованість в розмірі 444634 грн. 03 коп., з яких прострочена заборгованість по кредиту - 246000 грн., прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам - 36740 грн. 15 коп., пеня - 53874 грн., три відсотки річних за несвоєчасну сплату відсотків - 4173 грн. 28 коп., три відсотки річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 27942 грн. 90 коп., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів - 8817 грн., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу - 59040 грн. Розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком (а.с.8-10).

У відповідності до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Окрім того, у відповідності до ч. ч. 1 та 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Таким чином, судом установлено неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору, що передбачає солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача визначеної суми заборгованості.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 є передчасним.

Так, суд першої і інстанції відмовляючи в частині стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 виходив з того, що підписи від імені відповідача ОСОБА_2, які містяться під анкетою поручителя та під договором поруки, вчинені іншою особою, оскільки значно різняться між собою (а.с.15, 24-27, 69).

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо встановлення справжності підпису, оскільки вказане питання потребує спеціальних знань.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1 ст. 143 для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Проте в суді першої інстанції ОСОБА_2 заперечуючи свій підпис на заявці поручителя та договорі поруки, не заявив клопотання щодо проведення експертизи, посилаючись на брак коштів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в рамках кримінального провадження № 12013040770000056 від 05.01.213 року за ознаками ст.ст. 364 ч.1, 190 ч.1, 190 ч.3 КК України відносно кредитної справи ОСОБА_1 за № 2278 де поручителем є ОСОБА_2, 28.11.2014 року була призначена почеркознавча експертиза, але висновки експертизи не отримані у зв'язку з недостатньою кількістю вільних зразків почерку та підписів ОСОБА_2

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На вказані норми та фактичні обставини справи суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов передчасного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині вимог до поручителя.

Отже, з огляду на недоведеність відповідачем ОСОБА_2 факту вчинення підпису в договорі поруки та анкеті індивідуального поручителя іншою особою замість нього, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення на користь банку заборгованості за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню понесений позивачем та документально підтверджений судовий збір в рівних частинах.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню, відповідно до п.3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВІРИШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10003/0357 філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нов. Рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором №2278 від 30.06.2006 року в розмірі 444634 грн. 03 коп., з яких прострочена заборгованість по кредиту - 246000 грн., прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам - 36740 грн. 15 коп., пеня - 53874 грн., три відсотка річних за несвоєчасну сплату відсотків - 4173 грн. 28 коп., три відсотка річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 27942 грн. 90 коп., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасної сплати процентів - 8817 грн., втрати від інфляції за рахунок несвоєчасного погашення основного боргу - 59040 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в рахунок відшкодування понесених судових витрат в рівних частинах 7226,10 грн. за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: