Ухвала суду № 55169298, 20.01.2016, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/320/16-к

1-кс/206/29/16

УХВАЛА

20 січня 2016 рокуслідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.,

при секретарі Гуртовий В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Бариш С.О. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6., уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_7., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 29.05.2015 Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185 КК до відпрацювання 150 годин громадських робіт,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора Марковецького Ю.Б.,

слідчого Бариш С.О.

в с т а н о в и в:

20 січня 2016 року слідчий СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Бариш С.О. звернулася до суду із цим клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12015040700001608 від 14.10.2015 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Матеріалами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, маючи не зняту і не погашену, у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно скоїв корисливий злочин.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 14.10.2015 приблизно о 02 год. 40 хв. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 знаходились біля магазину «Бирмак» Живе пиво», що розташований біля буд. №55 по вул. Немировича-Данченка м. Дніпропетровська, де зустріли раніше не знайомого їм ОСОБА_5 Знаходячись у приміщенні зазначеного магазина ОСОБА_5 купував спиртні напої. Перебуваючи на касі вказаного магазину та розраховуючись за товар, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 побачили що у ОСОБА_5 є грошові кошти.

Далі, 14.01.2016 близько 02 год. 50 хв. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зайшли у двір багатоквартирного будинку НОМЕР_2, розташованого по АДРЕСА_3. Достовірно знаючи, що ОСОБА_5 має при собі грошові кошти у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, за рахунок відкритого викрадення майна, належного ОСОБА_5

Після цього, в цей же день, приблизно о 03 год. 00 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_4, перебуваючи у дворі вказаного багатоквартирного будинку, діючи повторно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів та з метою відкритого заволодіння чужого майна, застосували до потерпілого ОСОБА_5 насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я.

Так, ОСОБА_2 знаходячись позаду потерпілого на відстані витягнутої руки наніс останньому кулаком лівої руки один удар в область лівого ока. Від зазначеного удару потерпілий ОСОБА_5 впав на землю з висоти власного зросту. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 оцінивши той факт, що потерпілий перебуває у безпорадному стані та не в змозі їм протистояти, розуміючи, що вони переважають його кількісно та фізично, діючи повторно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, почали обшукувати потерпілого ОСОБА_5, який на той час лежав на землі.

Продовжуючи свої протиправні дії та усвідомлюючи, що вони носять відкритий характер безпосередньо до потерпілого, близько 03 години 05 хвилин, у дворі багатоквартирного будинку НОМЕР_2, розташованого по АДРЕСА_3 ОСОБА_4, діючи повторно, спільно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, засунув свою праву руку в кишеню джинсів, що були надягнені на потерпілому ОСОБА_5 Відчувши, що саме у цій кишені знаходяться грошові кошти, проте не маючи можливості їх дістати, ОСОБА_4, дістав ніж з правої кишені своєї куртки, який мав при собі та використовуючи вказаний предмет розрізав джинси в районі лівої кишені, внаслідок чого відкрито заволодів грошовими коштами потерпілого у сумі 230 гривень.

У цей час та в тому ж місці, ОСОБА_2, діючи повторно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, дістав із внутрішньої лівої кишені куртки потерпілого ОСОБА_5 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 та картку фізичної особи - платника податків НОМЕР_1, видані на ім'я ОСОБА_5 Після чого, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, у подальшому розпорядившись ним на власний розсуд.

Травми отримані ОСОБА_5 у вигляді синця на верхній та нижній повіці ока з переходом в виличну область ліворуч, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 4846е від 20.10.2015 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки.

Таким чином, умисними злочинними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальну шкоду у розмірі 230 гривень.

Дії ОСОБА_2 слідчий кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Слідчий зазначає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінально процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, не зможуть запобігти спробам підозрюваного перешкоджати здійсненню кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілого та свідків, запобігти скоєнню підозрюваним інших кримінальних правопорушень та спробам переховатись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості виконання процесуальних рішень. Також просить визначити розмір застави - не менше 20 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 27560 грн.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та прохав його задовольнити і обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 2 ст. 186 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, знаходячись на волі може перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також знаючи про покарання за вчинений ним злочин, може сховатися від органу слідства, прокуратури та суду, а також перешкоджати виконанню процесуальних рішень іншим чином. Крім того, в провадженні СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12015040700001470 від 19.09.2015 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12015040700001473 від 19.09.2015 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_2 А також приймаючи до уваги вище зазначене та те, що ОСОБА_2 не працевлаштований та не має постійного джерела прибутку, що може свідчити про продовження подальшого зайняття злочинною діяльністю.

Підозрюваний ОСОБА_2 визнав клопотання, підтвердив, що дійсно викрав вказані у клопотанні речі, просив залишити вдома, оскільки у нього мала дитина.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання і пояснив, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну поведінку підозрюваного та виконання обов'язків згідно КПК України, оскільки домашній арешт є занадто м'яким. При цьому підтримав клопотання і просив його задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Встановлено, що 14.10.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за ч. 2 ст. 186 КК України, кримінальне провадження № 12015040700001608.

19 січня 2016 року ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 20.01.2016 року о 11 год. 00 хв.

ОСОБА_2 затриманий не був.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з цивільних та кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за яке у разі визнання винним передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як домашній арешт.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу - не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, а також те, що ОСОБА_2 був нещодавно засуджений вироком 29.05.2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України до відпрацювання громадських робіт, вчинив новий злочин, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. ОСОБА_2 не працює, не має інших доходів, і не в змозі самостійно внести достатню суму застави.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016р. - 1378,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, вважаю, що сума у розмірі двадцяти мінімальних розмірів заробітної плати, тобто 27560,00грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 у разі його звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обов'язки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції Бариш С.О., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 20 січня 2016 року по 19 березня 2016 року включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі - 27560,00 грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з-під варти під заставу, покласти на нього обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м. Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

5) докласти зусиль до пошуку роботи.

Зазначені обов'язки діятимуть два місяці з дня звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з-під варти.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на слідчого СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта поліції БаришС.О.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя А.О. Сухоруков