Рішення № 55167697, 21.01.2016, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2857/14-ц

2/171/37/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 січня 2016 року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Чумак Т.А.

за участю секретаря Жандарук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 06.07.1974 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Шлюб розірвано на підставі рішення суду 13.02.1990 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час перебування у шлюбі ними за рахунок сімейних коштів було збудовано будинок з господарчими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Будівництво будинку здійснювалося на підставі будівельного паспорта, виданого на ім»я ОСОБА_2 згідно рішення Апостолівського міськвиконкому № 16 від 16.08.1979 року. Будівництво фактично тривало з серпня 1979 по 1981 рік власними силами та за участю і допомогою рідних та друзів. Після закінчення будівництва вони разом проживали у зазначеному будинку, але закінчення будівництва не оформляли. Після погіршення сімейних стосунків у 1987 році відповідач виїхав зі вказаного будинку і почав проживати за іншою адресою. Після розірвання шлюбу між нею та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої відповідач ОСОБА_2 залишить вказаний житловий будинок їй та їх сину, натомість вона в свою чергу зобов'язалась не стягувати з відповідача аліменти на утримання сина. Вона особисто закінчила оформлення документів на будинок , а саме - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами було введено в експлуатацію на підставі акту приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і господарчих будівель індивідуального забудовника від 09.09.1991 року, затвердженого рішенням № 9 виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 18.09.1991 року. 14.04.1992 року в КП «Апостолівське БТІ» зареєстроване свідоцтво про право власності на ім»я ОСОБА_2 № 2318 від 07.04.1992 року, видане виконавчим комітетом Апостолівської міської ради згідно рішення № 47 від 31.03.1992 року. Вона проживала із сином у вказаному будинку, а у 2014 році до них приїхав син відповідача від другого шлюбу, посилаючись на розпорядження відповідача, заселився і почав постійно проживати у приміщенні літньої кухні. В розмові з відповідачем вона зрозуміла, що не має права на житловий будинок, а після своєї смерті він заповість його своїм дітям.

Просить визнати будинок АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю подружжя, визначити, що частка кожного у спільному майні складає ? частину, та стягнути з відповідача витрати по справі.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просить його задовольнити, оскільки будинок було побудовано під час перебування у шлюбі з відповідачем за їх спільні кошти, тому вважає будинок та господарчі будівлі та споруди їх спільною власністю і вважає, що їх частки є рівними.

Відповідач у судовому засіданні 16.12.2015 року позов не визнав та пояснив, що спірний будинок він будував за власні кошти власними силами, позивач в цей час читала книжки, будівництвом не займалася. Будинок був збудований у період з 1976 року по 1981 рік, будувався для потреб сім»ї. Вважає, що спірний будинок належить тільки йому, тому просить відмовити у позові. У судове засідання 21.01.2016 року відповідач не з»явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, на підставі чого суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши сторони та представника позивача, допитавши свідків, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 22 КпШС України „Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування, розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку ".

Згідно ст. 28 КпШС України „В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними ".

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 06.07. 1974 року по 13.02.1990 року.

Згідно паспорту громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 04 грудня 1980 року. (а.с.5)

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб від 06.08.2014 року встановлено, що 06.07.1974 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 87. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище «ОСОБА_1».

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 13.02.1990 року, а/з № 26.(а.с.8)

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.9)

Згідно технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1, виданого Нікопольським МБТІ у вересні 1980 року, вказаний будинок побудовано на земельній ділянці, яка виділена на підставі рішення виконкому Апостолівської міської ради від 22.10.1980 року за № 13. (а.с. 14-15)

18.09.1991 року складено акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і господарчих будівель індивідуального забудовника, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. У вказаному акті зазначено, що будівництво вказаного будинку розпочато у серпні 1979 року і закінчено у 1981 році. (а.с.16)

Згідно свідоцтва про право особистої власності від 07.04. 1992 року ОСОБА_2 належить будинок за адресою: АДРЕСА_1, згідно рішення виконавчого комітету Апостолівської міської ради № 47 від 31.03.1992 року (а.с.13)

14.04.1992 року в КП «Апостолівське БТІ» зареєстроване свідоцтво про право власності на ім»я ОСОБА_2 (а.с.12)

Допитані в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - кожен окремо - пояснили, що будівництво спірного будинку було розпочато у 1976 році, позивач особисто приймала участь у його будівництві.

Відповідно акту депутатського обстеження від 17.09.2014 року за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7 Власником будинку є ОСОБА_2, який не проживає в будинку протягом 26 років (з 1987 року). (а.с.17)

Таким чином судом встановлено, що спірний будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами побудовано сторонами під час перебування у шлюбі, тому вказаний будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами є спільною сумісною власністю сторін, при цьому частки сторін у вказаному майні є рівними і складають по ? частині. На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 243,60 грн.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки відповідачем в порушення вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України не надано докази на підтвердження своїх заперечень.

Пояснення відповідача про те, що він власноручно будував будинок, в зв'язку з чим він є власником цілого будинку, суд не бере до уваги, оскільки вказані твердження відповідача не ґрунтуються на законі та суперечать положенням ст. 22 КпШС України.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у спільній сумісній власності подружжя - будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку у спільній сумісній власності подружжя - будинку АДРЕСА_1

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по справі - судовий збір в сумі 243 гр. 60 коп.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Т.А.Чумак