Постанова № 55164872, 20.01.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/9197/15-а

пр. № 2-а/336/30/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

20 січня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Жупанової І.Б., діючий як адміністративний суд, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на загальних підставах з 02.12.2015 року, зобов'язавши відповідача призначити йому пенсію за віком на загальних підставах з 02.12.2015 року відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах, провести перерахунок та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В позові пояснив, що він перебуває на обліку в УПФУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя з 15.09.2009 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку згідно п. б ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

З 15.09.2015 року він набув право на пенсію за віком на загальних підставах у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та 02.12.2015 року звернувся до УПФУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя з заявою про призначення йому пенсії за віком.

Але УПФУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя листом від 11.12.2015 року йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на загальних підставах, оскільки він вже отримує пенсію за віком.

З даним рішення позивач не згоден, оскільки відповідачем з 15.09.2009 року йому було призначено пільгову пенсію у відповідності до п. б ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» зі зниженням пенсійного віку. На той час, коли він виходив на пенсію, у нього не було інших варіантів призначення пенсії, та не було можливості обирати, за яким законом йому виходити на пенсію.

Оскільки 14.09.2014 року йому виповнилося 60 років, 15.09.2014 року він отримав право на призначення пенсії за віком на загальних підставах, умовою для призначення даного виду пенсії є як раз досягнення 60-річного віку. Таким чином, вважає, що йому має бути призначено пенсію за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26, ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також зазначив, що йому було призначено пенсію у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави призначення пенсії, а за призначенням у відповідності до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше. В обґрунтування чого посилається на правову позицію, висловлену Вищим адміністративним судом ухвалах від 31.03.2015 року № К/800/2756/14, від 03.06.2015 року № К/800/15618/15 та Верховним Судом України у постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-612а14.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, та зазначив, що первинно позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 2) згідно його заяви від 21.09.2009 року (копія протоколу від 29.09.2009 року додається).

Відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09.07.2003 року, а саме п. 2 розділу XV Прикінцевих положень пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пільги дострокового виходу на пенсію за віком (список 2) визначаються ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

У випадку позивача при переводі був застосований показник середньої заробітної платив середньому на одну особу по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058 враховується для обчислення пенсії за 2008 рік - 1573,99 грн.

У відповідності до ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. З урахуванням наданих документів загальний стаж позивача станом на 21.09.2009 року склав 38 років 4 місяці 24 дні (зараховано по 31.08.2009 року). індивідуальний коефіцієнт стажу складає 0,38333.

Перерахунок пенсії проведено на підставі довідки про заробіток за період з 01.07.1995 року по 31.08.2009 року - за даними СПОВ. Індивідуальний коефіцієнт по заробітку складає 2,64778.

Таким чином, наразі відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком, тому що позивачу вже було призначено пенсію за віком довічно згідно норм Закону № 1058.

Також зазначили, що посилання позивача на правові позиції судів вищестоящих інстанцій є недоречними, оскільки вони стосуються переведення пенсії, призначеної відповідно до ЗУ « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до ст. 183-2 КАС України суд розглядає справу в порядку скороченого провадження. Повідомлені позивачем обставини та подані відповідачем заперечення є достатніми для ухвалення законного судового рішення, а тому розглядати справу за загальними правилами цього Кодексу, суд не вбачає.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню у зв'язку із наступним.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 2) згідно його заяви від 21.09.2009 року (копія протоколу від 29.09.2009 року додається).

02.12.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив, що перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію у відповідності до ЗУ «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із тим, що наразі має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», просить призначити, нарахування та виплачувати йому пенсію відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком.

Листом № 275/А-1 від 11.12.2015 року позивачу було відмовлено, у зв'язку із тим, що йому первинно вже було призначено пенсію за віком довічно, відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та в подальшому неодноразово здійснено перерахунок пенсії за ст. 42 відповідно до діючого Закону.

У відповідності до ст. 2 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно п. а ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ст. 6 цього ж Закону особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Відповідно ст. 10 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно ч.3 ст. 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

З положення наведеної статті вбачається, що нею передбачений механізм переведення з одного виду пенсії на інший, в той час, як позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення в межах одного виду пенсії.

Ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За змістом ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата для обчислення пенсії розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Виходячи з буквального тлумачення ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає, що для розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, що призначається вперше застосовується показник середньої заробітної плати календарного року, що передує року звернення за призначенням пенсії. Під час переведення особи з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати за той календарний рік, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а від бажання особи залежить лише можливість враховувати заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Таким чином, посилання позивача на ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відповідають обставинам даної справи, оскільки вказані положення стосуються осіб, які вперше звернулись за призначенням пенсії, а не тих, яким вона вже була призначена до цього. Дані положення стосуються осіб, які працювали після призначення пенсії зі віком, та сплачували внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідною умовою для застосування при обчисленні позивачу пенсії за віком показника середньої заробітної плати, визначеної частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії, є продовження роботи після призначення ( попереднього перерахунку ) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Відповідно до ст.. 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров'я.

З огляду на те, що переведення на іншу пенсію в межах одного виду пенсії законом не передбачене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог та не вбачає неправомірності дій відповідача, оскільки у останнього не було правових підстав для задоволення заяви позивача.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 17, 19, 69, 70, 71, 86, 158-163, 183-2 КАС України, ст. 2, 13, 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ст. 10, 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Б. Жупанова

20.01.16