Рішення № 55164658, 20.01.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.01.2016

Справа N 320/6313/15-ц

(2/320/132/16)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 26 340 грн., а також понесені по справі судові витрати, зазначивши що 11 серпня 2012 року між ним та відповідачем була укладена боргова розписка, за якою він передав відповідачу грошову суму в розмірі 1 000 доларів США та 4 350 грн. Однак, незважаючи на неодноразові звернення, відповідач борг не повертає, що і змусило його звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача - адвокат Михайлов Д.О. в судове засідання не з'явився, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява з проханням відкласти слухання справи, в зв'язку з її находженням на амбулаторному лікуванні.

Оцінивши надані відповідачем документи, суд приходить до висновку про неможливість відкладення розгляду справи за наступних підстав:

ОСОБА_2 та її представник - адвокат Застрожнікова К.С. неодноразово звертались до суду з заявами про відкладення розгляду справи.

За їх клопотаннями суд відкладав розгляд справи.

Однак, згідно ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином, дії відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Застрожнікової К.С. про постійне відкладення справи суд не вважає виправданим та розцінюються судом як її намір на затягування строку розгляду справи, що є порушенням як положень ЦПК України, так і пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також підриває авторитет правосуддя та створює умови існування правового нігілізму в державі.

В судове засідання, призначене на 20 січня 2016 року на 09 годин 00 хвилин відповідач та її представник - адвокат Застрожнікова К.С. вкотре не з'явились.

Для уникнення зловживань з боку учасників процесу з метою затягування судового розгляду суд повинен активно сприяти забезпеченню пришвидшення судового розгляду, додержуючись при цьому неупередженості та процесуальних прав сторін.

Також, згідно листа Верховного Суду України від 27.09.2010 року, направленого на ім'я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, у разі повторної неявки відповідача, повідомленого про дату судового засідання, тобто незалежно від поважності причин його неявки, навіть якщо вони є поважними, суд на підставі наявних у справі доказів вирішує справу (постановляє заочне рішення). Останні слова взяті в дужки і це означає лише як альтеративне вирішення справи: або ухвалення звичайного рішення, якщо позивач не погоджується на заочне рішення (це вимога ч.1 ст. 224 ЦПК України), або ухвалює заочне рішення при згоді на це позивача.

Представник відповідача - адвокат Застрожнікова К.С. в судове засідання не з'явилась, від неї факсимільним зв'язком надійшла заява про проведення судового засідання по справі за її відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача та її представника, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно копії розписки від 11 серпня 2012 року, відповідач взяла в борг у позивача 1 000 доларів США та 4 350 грн. /а.с.7/.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, не його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено під час розгляду справи до теперішнього часу відповідач суму боргу не повернула.

Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

В обґрунтування позову позивачем надано розписку від 11 серпня 2012 року.

Однак, відповідач заперечує факт підписання даного документу та написання рукописного тексту нею, а також отримання грошей взагалі.

Відповідно статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Частина 1 статті 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільну справу на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно статей 57, 59 ЦПК України, доказами у справі є які-небудь фактичні данні, на підставі яких базуються вимоги, заперечення сторін, і інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими доказами.

За клопотання відповідача та для вирішення питання про те, чи виконаний підпис та рукописний текст у розписці від 11 серпня 2012 року, була призначена судова почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області.

Однак, незважаючи на попередження відповідача у разі ухилення від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, суд може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (ч. 1 ст. 146 ЦПК України), додаткові матеріали та документи не надала, а її заяви про відкладення судових засідань, суд розцінює як намір на тяганину та як небажання доводити тих обставин, якими вона обґрунтовує заперечення проти задоволення позову. Як наслідок, ухвала про призначення експертизи була повернута установою виконання експертизи без виконання.

Також, необгрунтованими є посилання відповідача, про нібито неотримання грошових коштів за спірним договром, оскільки відповідно до Постанови Верховного Суду України № 6-63 цс 13 від 18 вересня 2013 року письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Крім того, станом на 20 січня 2016 року, тобто на день ухвалення рішення, курс долара США складає за 100 доларів США - 2484,4282, а отже 1 000 доларів США еквівалентно 24 844 грн. 28 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивач не заявляв вимогу про стягнення суми боргу еквіваленту 1 000 доларам США станом саме на момент ухвалення рішення суду, тобто на 20 січня 2016 року, суд приходить до висновку про стягнення суми боргу в межах, заявлених позивачем позовних вимог в сумі 21 990 грн. та 4 350 грн.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення суми боргу підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 263 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 1046, 1049 ЦК України, Постановою Верховного Суду України № 6-63 цс 13 від 18 вересня 2013 року, Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004, ст.ст. 4,15, 57, 59, 79, 88, 107, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_2), суму боргу в розмірі 26 340 (двадцять шість тисяч триста сорок) гривень 00 копійок, а також витрати по сплаті судового збору розмірі 263 (двісті шістдесят три) гривень 40 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.В.Кучеренко