Постанова № 55164013, 20.01.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.01.2016 р. справа №905/1310/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 - за довіреністю; ОСОБА_5 за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськна рішення господарського судуДонецької областівід04 листопада 2015 р. у справі№ 905/1310/15 (суддя В.І. Матюхін)за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Росія", с. Михайлівка Красноармійського району Донецької області простягнення 21 715 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Росія" штрафу у розмірі 21 715 грн. 00 коп. нарахованого на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць).

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.11.2015 р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, ДП "Придніпровська залізниця" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП "Придніпровська залізниця" зазначає, що судом першої інстанції, зокрема, не досліджені всі обставини справи.

ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Росія" проти апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення суду законним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Судовою колегією задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" щодо заміни позивача у справі - ДП "Придніпровська залізниця" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Таким чином, позивачем у справі слід вважати Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційної господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Росія" за залізничною накладною № 49396484 від 27.01.2015 р. зі станції відправлення Росія Донецької залізниці до станції Енергодар Придніпровської залізниці здійснило відправленя вагону № 67169821 з вантажем концентратом вугільний у вологому стані.

При проходженні вагону № 67169821 через попутну станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці залізницею, на підставі ст. 24 Статуту залізниць здійснено перевірку маси вантажу, за результатами якої виявлено, що у вагоні № 67169821 маса вантажу на 1 350 кг більше, ніж вказаної у накладній № 49396484.

За даним фактом залізницею 08.02.2015 р. складений комерційний акт РА № 006781/43, відповідно до якого при переважуванні вагону № 67169821 на справних вагонних 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах (держповірка 15.10.2014 р.) виявилось, що при переваженні вага брутто складає 93 450 кг, тара с бруса 23 100 кг, нетто 70 350 кг, що більше ваги, зазначеної в документі, вантажопідйомності вагону на 1 350 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що за документом значиться, що вагон завантажений до повної вмісткості, на рівні бортів; вантаж розміщений рівномірно поверхні вагону, фактично завантаження нижче бортів на 10 см, із застосуванням катка без поглиблень; маркування відповідає документу вапном і 3 (трьома) продольними борознами по всій довжині вагону, не порушено; розвантажні люка з обох сторін закриті; течі вантажу немає; в технічному стані вагон справний.

Відмовляючи в задоволенні позову місцевий господарський суд дійшов висновку, що перевізником на станції Гродівка було здійснено контрольне зважування, в результаті чого розбіжностей з даними, зазначеними відповідачем у перевізних документах, встановлено не було.

За висновком суду першої інстанції надлишок вантажу, якщо і мав місце, то виник під час перевезення (ймовірно внаслідок дощу).

Судова колегія вважає такий висновок суду передчасним.

Так, матеріали справи свідчать про те, що маса вантажу у спірному вагоні за накладною визначена відповідачем.

Позивач зазначає, що ні станція Росія, ні станція Гродівка не мають власних ваг, що не спростовано матеріалами справи та відповідачем.

Зважування спірного вагону на станції Гродівка проводилось на вагах власності відповідача в місці незагального користування, доказів справності яких відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно п.10 Правил складання актів, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

На станції призначення був заповнений розділ "Є" комерційного акта РА №006781/43 від 08.02.2015 р. про те, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено; вантаж видано вантажоодержувачу без претензій. Вказаний розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб. (На станції призначення номер комерційного акту через риску добавлений цифрою "66")

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%; норма надлишку за спірним перевезенням становить 138 кг, що значно менше виявленого надлишку 1 350 кг.

Згідно зі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення). У даному випадку провізна плата вагона № 67169821 складає 4 343 грн. 00 коп: сума штрафних санкцій 4 343 грн. 00 коп. х 5 = 21 715 грн. 00 коп.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Згідно з абз. 4 п. 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною першою ст. 26 Закону "Про залізничний траспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 р.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній, у звязку з чим, відповідно до вимог ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними у повному обсязі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 року у справі № 905/1310/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.11.2015 року у справі № 905/1310/15 скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Росія" задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Росія" (85380, Донецька область, Красноармійський район, с. Михайлівка, вул. Степова, 49, код ЄДРПОУ 37339327) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) штраф у сумі 21 715 грн. 00 коп., судовий збір за позовом у сумі 1827 грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Росія" (85380, Донецька область, Красноармійський район, с. Михайлівка, вул. Степова, 49, код ЄДРПОУ 37339327) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 009 грн. 70 коп.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

ГоловуючийК.І. Бойченко

Судді:О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.:

1. позивачу;

2. відповідачу;

3. у справу;

4. ДАГС.

5. ГСДО.