Вирок № 55163778, 25.01.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

ВИРОК №1кп/243/176/2016

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 243/336/16-к

25 січня 2016р. Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

при секретарі Чевела С.Ю.

за участю прокурора Тупікало Д.Ю.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №42016050000000022 від 15.01.2016р. за звинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов'янськ Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, який мешкає за адресою АДРЕСА_1

у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст.368 ч.1КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області №138 о/с від 18.04.2014р. ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора дорожньо-патрульної служби групи дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області.

В силу здійснення ним функцій представника влади відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п.1 Примітки до ст. 364, ч.3 ст.18 КК України, він є працівником правоохоронного органу, службовою особою та представником влади.

Відповідно до п.п.7.2, 7.3 розділу VII Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України №155 від 22.02.2012р., ОСОБА_2 як працівник органів внутрішніх справ був зобов'язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством та Законом України «Про міліцію», уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції, йому було заборонено використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Однак, ОСОБА_2 вимоги вказаних нормативних актів не дотримано та вчинено корупційне правопорушення за наступних обставин.

Так, 05.09.2015 ОСОБА_2 о 08.00 год. разом з інспектором ДПС групи ДПС відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Слов'янськ та Слов'янського району управління державної автомобільної інспекції ГУМВС в Донецькій області ОСОБА_3 заступив на службу на службовому автомобілі «Toyota Prius», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

В цей день, близько 12.40год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали на вул. Фрунзе м. Слов'янська, де в районі перехрестя з вулицею Жовтневої революції здійснювали нагляд за дорожнім рухом. Разом з ними також перебував їх знайомий ОСОБА_4 Перебуваючи у вказаному місці, близько 13.00год. ОСОБА_3 з метою перевірки документів зупинив автомобіль ЗАЗ «Славута» з реєстраційним номером НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 Під час огляду салону вказаного автомобіля на предмет наявності заборонених в обігу предметів ОСОБА_2 виявив належний ОСОБА_5 поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження, яку сприйняв як особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», після чого висловив йому погрозу притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичного засобу та виклик слідчо-оперативної групи для документування вказаного факту. Після цього ОСОБА_4, якого ОСОБА_5 в обстановці, що склалася, сприйняв як працівника ДАІ, сказав йому сісти до службового автомобілю «Toyota Prius» на переднє пасажирське сидіння.

В цей час ОСОБА_2 прийняв дзвінок по мобільному телефону та відійшов в бік від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для розмови. Закінчивши розмову, ОСОБА_2 підійшов до службового автомобілю та через опущене скло двері автомобілю спитав, про що розмовляють ОСОБА_4 з ОСОБА_5 Далі в ході розмови ОСОБА_5, який діяв з відома працівників правоохоронних органів, під приводом уникнення кримінальної відповідальності висловив ОСОБА_2 пропозицію щодо передання неправомірної вигоди в розмірі 6000 гривень за невжиття заходів щодо притягнення його до відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів та повідомив, що йому необхідно близько 20 хвилин, щоб зібрати вказану суму. Після цього ОСОБА_2, діючи умисно, керуючись корисним мотивом, маючи умисел на протиправне особисте збагачення, використовуючи своє службове становище, прийняв від ОСОБА_5 пропозицію передачі йому грошових коштів у розмірі 6000 гривень за невжиття заходів щодо притягнення його до встановленої законом відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів.

На виконання протиправних домовленостей ОСОБА_2 не повідомив до чергової частини Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про факт виявлення ним вчиненого ОСОБА_5 правопорушення та після цього сів на службовий автомобіль та поїхав у службових справах.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України, а саме прийняття службовою особою пропозиції неправомірної вигоди, для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.

18 січня 2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Донецької області юристом 1 класу Тупікало Дмитром Юрійовичем та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 укладена по даному кримінальному провадженню угода про визнання винуватості, згідно якої прокурор з однієї сторони та обвинувачений з іншої сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.368 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинене кримінальне правопорушення за ч.1 ст.368 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ст.474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні даного кримінального правопорушення за ч.1 ст.368 КК України, щиро розкаювався у скоєному, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в угоді міру покарання.

Прокурор у судовому засіданні також не заперечував проти затвердження судом вказаної угоди.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Так, згідно вимог ч.4 ст.469 КПК України угода при визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винним, згідно з вимогами ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Узгоджена угодою міра покарання встановлена в межах санкції ч.1 ст.368 КК України, з урахуванням даних, які характеризують особу підозрюваного, обставин, що пом'якшують покарання.

Так, ОСОБА_2 має постійне місце проживання де характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра. Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Оскільки вказані умови угоди про визнання винуватості повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін, або інших осіб, відсутня неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, а також не встановлено відсутності фактичних підстав для визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому ОСОБА_2 узгодженої сторонами міри покарання.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373,374,468,469,474 ч.7, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 січня 2016року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Донецької області юристом 1 класу Тупікало Дмитром Юрійовичем та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 укладену по кримінальному провадженню №42016050000000022 від 15.01.2016 р.

ОСОБА_2, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України та призначити покарання в вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000(сімнадцять тисяч)грн. з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя