Ухвала суду № 55162657, 21.01.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

УХВАЛА

"21" січня 2016 р.Справа № 927/34/16

За позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Банк «Демарк»,

вул. Комсомольська 28, м. Чернігів, 14000

До відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів»,

вул. Одинцова 25, м. Чернігів, 14030

про стягнення 3 758 333грн.30коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_2 начальник юридичного управління, довіреність №01/20-04 від 06.01.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_3 представник довіреність від 25.06.2012р.

Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк», від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4, звернулось до господарського суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів» про стягнення нарахованих та несплачених відсотків в сумі 3 758 333,30грн. за період з 01.10.2014р. по 25.12.2015р. згідно кредитного договору №1060 від 28.08.2013р.

Позивачем до позовної заяви було подано заяву №03/12-3473 від 31.12.2015р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми 3758333,30грн., які містяться на всіх відкритих поточних рахунках відповідача, а також на тих рахунках, які будуть відкриті за час судового розгляду справи.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на те, що не виконання грошових зобовязань відповідачем за кредитним договором №1060 від 28.08.2013р. повязано виключно з небажанням керівництва відповідача погасити заборгованість перед фінансовою установою, яка переживає складні часи, що на даний момент занадто відвертими, проте абсолютно безпідставними є сподівання відповідача на те, що зобовязання по сплаті боргу перед кредитором зі статусом банку із введеною тимчасовою адміністрацією Фонду можна не виконувати без будь-яких негативних наслідків. Позивач зазначає, що саме фактичне виконання рішень судів, в тому числі і по стягненню заборгованості з відповідача, матиме стратегічне значення і допоможе державі, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виконати грошові зобовязання банку перед тисячами кредиторів, які в переважній більшості є фізичними особами. Позивач вказав, що без вжиття заходів забезпечення позову за той час, що справа буде розглядатися судовими органами існує велика вірогідність того, що відповідач зменшить свої активи та припинить рух коштів по рахунках банківських установ, тим самим унеможливить фактичне виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.01.2016р. порушено провадження у справі №927/34/16, справу призначено до розгляду на 21.01.2016. Відповідно до вказаної ухвали суд з метою повного та обєктивного зясування обставин щодо заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову призначив розгляд заяви в судовому засіданні 21.01.2016.

У судовому засіданні 21.01.2016р. представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.01.2016р. заперечував проти заяви позивача про забезпечення позову, посилаючись на те, що позивач не довів обставин, за наявності яких Господарський процесуальний кодекс України повязує можливість застосування заходів забезпечення позову, а також не довів факту реальної загрози зменшення відповідачем активів та неможливості виконання рішення суду. Окрім того, представник позивача зазначив, що між сторонами укладено іпотечний договір в забезпечення виконання основного зобовязання, що сплата кредиту, відсотків, інших зобовязань по кредитному договору забезпечена вартістю іпотечного майна і є достатньою для забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Як зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 Господарського процесуального кодексу України обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не додано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не подано доказів, щодо наміру відповідача зменшить свої активи та припинить рух коштів по рахунках банківських установ.

В заяві про забезпечення позову містяться лише загальні міркування позивача про можливу небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам, без надання належних доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві.

Таким чином, припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а тому заява ОСОБА_1 акціонерного товариства «Банк «Демарк» про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 12211ГПК).

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш