ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2016 рокусправа № 808/2239/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі № 808/2239/15 за позовом дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») 22 квітня 2015 року звернулось до суду з позовом до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0011021700 від 29 грудня 2014 року та №0000011700 від 24 березня 2015 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача, викладені у акті №796/08-06-22/26249688 від 16 грудня 2014 року (далі - акт перевірки) на підставі якого їх було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що при розгляді справи встановлено відсутність в діях підприємства позивача складу порушення, за яке п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України передбачено санкції.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
В апеляційній скарзі зазначає, що перевіряючими особами в акті перевірки встановлено порушення позивачем пп.168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного внесення до бюджету сум утриманого (нарахованого) податку на доходи фізичних осіб у розмірі 74453,24 грн., у зв'язку з чим до позивача застосовано штрафні санкції у відповідності до приписів пп.127.1 ст.127 Податкового кодексу України.
Згідно з запереченням на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку філії «Новомиколаївський райавтодор» дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №796/08-06-22/26249688 від 16 грудня 2014 року, в якому зроблено висновок, крім іншого, про порушення позивачем:
- п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення й надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку №1020 від 24 грудня 2010 року, за І IV квартали 2013 року;
- пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5, п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно сплачено до бюджету податку з доходів фізичних осіб в розмірі 74453,24 грн. (а.с.57-81).
Згідно з актом перевірки відповідач вважає, що філією «Новомиколаївський райавтодор» дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в порушення вимог пп. 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України не своєчасно перераховувався податок на доходи фізичних осіб у розмірі 74453,24 грн., у тому числі: у сумі 15069,28 грн. термін сплати - 31 грудня 2012 року, у сумі 8541,76 грн. за грудень 2012 року термін сплати - 30 січня 2013 року, у сумі 6069,00 грн. за січень 2013 року термін сплати - 02 березня 2013 року, за лютий 2013 року - 30 квітня 2013 року, у сумі 11919,37 грн. за квітень 2013 року термін сплати - 30 травня 2013 року, у сумі 11801,63 грн. за травень 2013 року термін сплати - 30 червня 2013 року, у сумі 8744,45 грн. за жовтень 2013 року термін сплати - 30 листопада 2013 року, у сумі 57,50 грн. та 879,61 за листопад 2013 року термін сплати - 1 грудня 2013 року та 30 грудня 2013 року відповідно.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:
- №0011021700 від 29 грудня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 42869,41 грн., у т.ч. за основним платежем 0,00 грн. та за штрафними санкціями 42869,41 грн. (а.с.30).
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку.
Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 11 березня 2015 року №1803/7/08-01-10-04-13:
- залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 29 грудня 2014 року № НОМЕР_1, а скаргу без задоволення;
- збільшено на 43,12 грн. розміру штрафних (фінансових) санкцій, застосованих з посиланням на п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України та зобов'язано Вільнянську ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на суму такого збільшення направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення, у відповідності до п.3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень (а.с.34-42).
На виконання рішення про результати розгляду первинної скарги відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011700 від 24 березня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 43,12 грн., в т.ч. за основним платежем 0,00 грн. та за штрафними санкціями 43,12 грн. (а.с.32).
Рішенням ДФС України №7397/6/99-99-10-01-03-15 від 08 квітня 2015 року, податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2014 року №0011021700 та рішення ГУ ДФС У Запорізькій області від 11 березня 2015 №1304/10/08-01-10-04-13 про результати розгляду первинної скарги залишені без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.43-50).
Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Статтею 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
У відповідності до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Пункт 168.1 ст.168 ПК України було доповнено підпунктом 168.1.5 Законом України «Про внесення змін до ПК України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм ПК України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, який набрав чинності з 06.08.2011.
У новій редакції пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України передбачено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Згідно з абз.1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Як вірно звернув увагу суд першої інстанції, відповідачем застосовано до позивача санкцію згідно з п.127.1 ст.127 ПК України. При цьому, у акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення суми податку з доходів фізичних осіб порушень не встановлено.
Відповідно до п.127.1 ст.127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Порушення строків сплати податку складом цього порушення не охоплюється, а норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.
Позивачем не заперечується несвоєчасність виплати заробітної плати та розрахунків з бюджетом по податку з доходів найманих працівників. Встановлено, що податок з доходів фізичних осіб сплачувався підприємством разом із виплатою заробітної плати, що підтверджується наданими до матеріалів справи:
банківськими виписками, платіжними дорученнями, копіями розрахункових відомостей, копіями відомостей на виплату грошей, копіями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку у сум утриманого з них податку за 2013 рік.
Водночас, на момент здійснення перевірки фактів несплати податку з доходів фізичних осіб до/або підчас, тобто після виплати заробітної плати, що становить склад правопорушення, передбаченого ст.127 ПК України, перевіркою не встановлено.
Таким чином, оскільки, податковим органом виявлено порушення позивачем податкового законодавства у вигляді прострочення встановленого строку сплати податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, що відповідає, передбаченому ст. 126 ПК України, складу порушення, однак оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач застосував штраф на підставі п. 127.1 ст. 127 ПК України, яким передбачена відповідальність за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, є безпідставним застосування податковим органом до підприємства штрафних (фінансових) санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі № 808/2239/15 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 22 січня 2016 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Судове рішення № 55162610, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.01.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/2239/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: