Рішення № 55162571, 11.01.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2016 р.Справа № 916/4348/15

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Горбатюку Р.О.

за участю представників сторін :

Від позивача: не з'явився; ( представники позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 12.11.2015р. та ОСОБА_2 за довіреністю від 12.11.2015р. були присутні у судовому засіданні 09.12.2015р.);

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/4348/15:

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НБА ГРУПП";

про розірвання договору та стягнення 216321,6 грн., -

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "НБА ГРУПП" (далі- Відповідач) із позовом про розірвання договору та стягнення 216321,6 грн. посилаючись на наступне.

За договором купівлі-продажу від 01.11.2013 р. № 1-11 (далі - Договір), укладеного між стронами у справі, Відповідач брав на себе зобов'язання продати зерновий комбайн Сазе 2388, що був у використанні за ціною 88 000 доларів США, по курсу в гривнях 721 072,00 грн., а Позивач належним чином сплатити вказану суму.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору, оплата повинна проводитися за два рази: перший платіж 26 400 доларів США до 08.11.2013 р.. а решта суми - 61 600 доларів США до 20.12.2013 року.

Позивач зазначає, що 05 листопада 2013 року платіжним дорученням № 37 з його рахунку на рахунок Відповідача було перераховано 216321 грн. 60 коп., що відповідало вимогам укладеного Договору.

Після перерахування коштів (першого траншу) зв'язок з продавцем комбайну Саsе 2388 припинився.

Як вказує Позивач, намагання зв'язатися по телефону з Відповідачем, призвели до того, що директор Товариства ОСОБА_4 заявив, що він звільнений з роботи, а листи з претензіями, що надсилалися Відповідачу на адресу, що вказана в Договорі поверталися з відміткою «Такої організації не значиться» та інша численна переписка (листи Позивача).

Враховуючи таку поведінку Відповідача, Позивач призупинив перерахунок коштів за Договором, оскільки Продавець (Відповідач) просто зник.

При цьому Позивач зазначає, що всі адреси, вказані в договорі, а також в рекламних афішах в Інтернеті, були перевірені, але в жодній адресі ТОВ «НБА ТРУПИ» не було встановлено. Всі телефонні номери, вказані в Інтернеті не відповідали і не обслуговувалися. Для встановлення місцезнаходження Товариства та його керівників Позивач звертався навіть до прокуратури Київського району м. Одеси, звідки (якщо вірити листу) його заяву було переслано до слідчого управління Київського РВ ОМУ ще 07.05.2015 р., але відповіді Позивачу не надійшло по даний час.

Як зазначає Позивач, 22 січня 2015 року він звернувся до Державної реєстраційної служби України з запитом про надання Витягу з Єдиного державного реєстру фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб на ТОВ «НБА ГРУПП», з якого стало відомо про зміну юридичної адреси та учасника (власника) Відповідача.

Про зміну реквізитів адреси, власника, керівника, Позивача в порушення вимог Договору та чинного законодавства України ніхто не повідомив. Було порушено п. 4.2. Договору, а саме Продавець гарантує провести консультації для представників Покупця щодо Товару, оскільки представники Позивача не змогли знайти ні Продавця, ні його представників

На даний час Позивач зазначає, що не знає намірів нового власника, його волевиявлення стосовно виконання умов укладеного між ними Договору, а також враховуючи те, що Відповідач систематично не виконував договірні зобов'язання, товару у нього не було на час підписання договору і не має зараз, у Позивача на даний час відпала необхідність у придбанні комбайну в зв'язку з затягуванням Відповідачем виконання умов Договору, тому Позивач вважає, що Договір підлягає розірванню, а кошти, внесені як передоплата в сумі 216321 грн. 60 коп. Підлягають стягненню на користь Позивача.

Крім того Позивач вказує, що Відповідач його мене в оману, оскільки положення частини другої підпункту 2.2. пункту 2 Договору № 1-11 від 01.11.2013 р. суперечить вимогам чинного законодавства України, так як частиною 3 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі (ГПК) передбачено, що угода про відмову від права звернення до суду є недійсною.

Пункт 6.3 Договору № 1-11 від 01.11.2013 р. передбачає, що перший платіж є попередньою сплатою Покупця за Договором. У разі невиконання Покупцем своїх зобов'язань за даним Договором (в тому числі, якщо прострочення оплати складає більше 15 (П'ятнадцяти ) календарних днів), а також у випадку відмови від цього Договору, Продавець розриває Договір в односторонньому порядку і перший платіж залишається в розпорядженні Продавця. В будь-якому випадку розірвання Договору Продавцем в односторонньому порядку за передбачених цим Договором підстав, перший платіж не підлягає поверненню Покупцеві та залишається у розпорядженні Продавця. Згідно загальних положень про купівлю - продаж (стаття 655 ЦК України), де сказано, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, на думку Позивача, пункт 6.3. Договору суперечить вимогам ст. 655 ЦК України, в розумінні того, що даною статтею не передбачається безпідставне залишення коштів у Продавця не отримавши товару.

Відповідачем також було порушено п.п.10.3 п.10 Договору, де сказано, що сторона несе повну відповідальність за правильність зазначених у Договорі реквізитів і зобов'язується вчасно, в письмовій формі сповіщати іншу Сторону про такі зміни, а у випадку неповідомлення - несе ризик настання пов'язаних з цим несприятливих наслідків. Позивач зазначає, що його ніхто ні письмово, ні усно не повідомляв про зміни реквізитів, а навпаки" Продавець всіляко намагався уникнути з ним та його представниками спілкування.

Виходячи з вищевикладенного та керуючись ст.ст.509, 510, 526, 527, 610 ЦК України, ст..ст.173, 174, 175, 193, 199, 220 ГК України, Позивач просить:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НБА ГРУПП» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 суму передоплати за придбання зернового комбайну Сазе 2388 у розмірі 216321 (Двісті шістнадцять тисяч триста двадцять одна) грн. 60 коп.

Розірвати договір купівлі-продажу від 01.11.2013 р. № 1-11, укладений між ТОВ НБА ГРУПП» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

Відповідач в жодне засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи за адресою вказаною у позові та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (поштові повідомлення з посиланням на закінчення терміну зберігання у справі). Відзив на позов не надав.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд розглядує справу за наявними в ній матеріалами за приписами ст.75 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2015р. строк розгляду спору по справі № 916/4348/15 продовжено на 15 днів до 12.01.2016р.

В засіданні суду 12.01.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення за правилами ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як випливає з матеріалів справи, приведені Позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими доказами: вказаним Договором, додатком № 1 до нього, платіжним дорученням № 37 від 05.11.2013р., претензією.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими і тому підлягаючими задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НБА ГРУПП" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 9, код ЄДРПОУ 37947695) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (37811, АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1) суму предоплати за придбання зернового комбайну Case 2388 у розмірі 216321 (двісті шістнадцять тисяч триста двадцять одна) грн. 60 коп. та судовий збір у сумі 4462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 82 коп.

Розірвати Договір купівлі-продажу № 1-11 від 01.11.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НБА ГРУПП" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 9, код ЄДРПОУ 37947695) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (37811, АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1).

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

У зв'язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. з 13.01.2016р. по 20.01.2016р. включно на лікарняному, повний текст рішенння складено та підписано 21 січня 2016 р.

Суддя М.І. Никифорчук