Рішення № 55162168, 11.01.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2016 р.Справа № 916/1478/13

За позовом: Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1

до відповідача: Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області

про визнання незаконним та скасування рішення та зобов'язання повернути земельні ділянки

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Судді Никифорчук М.І.

ОСОБА_1

За участю представників:

від прокурора: Риженко М.Ю. - посвідчення

від позивача 1(Міністерства оборони України): ОСОБА_2 (за довіреністю)

від позивача 2 (КЕВ м. Одеси): не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (МОУ) в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 (КЕВ м. Одеси) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради від 28.12.2011р. №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" в частині, що стосується віднесення земельних ділянок № 170 та 182 загальною площею 1,8127 га до земель комунальної власності та зобовязати Чорноморську селищну раду повернути належному користувачу КЕВ м. Одеси земельні ділянки земельну ділянку № 170 та 182 загальною площею 1,8127 га, вартістю 5 808 978, 40 грн.

06.06.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області позовну заяву (вх.№2302/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2013р. справу №916/1478/13 призначено до колегіального розгляду.

31.07.2013р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області було визначено склад колегії суддів для розгляду справи №916/1478/13 у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Малярчук І.А.

31.07.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області справу №916/1478/13 було прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Малярчук І.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

05.09.2013р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області у звзку з перебуванням головуючого судді Цісельського О.В. у відрядженні з 05.09.2013р. по 06.09.2013р. справу №916/1478/13 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Меденцев П.А., Малярчук І.А.

06.09.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області справу №916/1478/13 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Погребна К.Ф., судді Меденцев П.А., Малярчук І.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

09.09.2013р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області у звязку із поверненням судді Цісельського О.В. з відрядження справу №916/1478/13 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Малярчук І.А.

10.09.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області справу №916/1478/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Малярчук І.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

07.10.2013р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області справу у звязку з перебуванням судді Малярчук І.А.. у відпустці з 23.09.2013р. по 11.10.2013р. №916/1478/13 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Погребна К.Ф.

08.10.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області справу №916/1478/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Погребна К.Ф. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

05.10.2013р. розпорядженням голови господарського суду Одеської області у звязку з перебуванням судді Погребної К.Ф. у відрядженні з 04.11.2013р. по 06.11.2013р. справу №916/1478/13 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Степанова Л.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2013р. справу №916/1478/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Меденцев П.А., Степанова Л.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи необхідність встановлення меж спірних земельних ділянок повернення яких є, зокрема, предметом спору по даній справі, суд для забезпечення повноти та всебічності дослідження обставин справи враховуючи те, що існує необхідність в спеціальних знаннях, для правильного вирішення спору прийшов до висновку про призначення по справі судову землевпорядну експертизу.

20.11.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області по справі №916/1478/13 призначено судову землевпорядну експертизу. На розгляд судової землевпорядної експертизи були поставлені наступні питання:

- Чи перебувають спірні земельні ділянки №170 та №182, розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, загальною площею 1,8127 га в межах земельної ділянки, відображеної в Державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

- У графічному вигляді відобразити спірні земельні ділянки з урахуванням меж земельних ділянок, відображених в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році.

- Визначити координати спірних земельних ділянок та вказати з ким вони мають спільні межі.

- Чи знаходиться на спірних земельних ділянках, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, обєкти нерухомого майна (будівлі, споруди), скільки їх і яку площу земельних ділянок вони займають?

- Яка площа земельних ділянок необхідна для використання та обслуговування за призначенням будівель та споруд, що знаходяться на спірних земельних ділянках загальною площею 1,8127 га за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське?

Проведення судової землевпорядної експертизи, доручити Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Провадження по справі №916/1478/13 до завершення судової експертизи було зупинено.

18.12.2013р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№38588/13) Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

24.01.2014р. на адресу господарського суду Одеської області, супровідним листом від Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №916/1478/13.

03.02.2014р. ухвалою господарського суду Одеської області провадження у справі №916/1478/13 було поновлено та у сторін було витребувано додаткові матеріали, зазначені судовим експертом у клопотанні.

13.02.2014р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (2-620/14) від Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зупинення провадження по справі №916/1478/13 у звязку із залученням спеціалістів в галузі геодезії для участі у проведенні експертизи.

13.02.2014р. ухвалою господарського суду Одеської області провадження по справі №916/1478/13 було відмовлено у задоволенні клопотання Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зупинення провадження у звязку із залученням спеціалістів в галузі геодезії для участі у проведенні експертизи, матеріали справи були направлені на адресу Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення судової землевпорядної експертизи, провадження у справі було зупинено.

09.04.2014р. на адресу господарського суду Одеської області знов надійшло клопотання Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз від 04.04.2014р. (вх.№2-1310/14) про надання на протязі 30 календарних днів додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

29.04.2014р. на адресу господарського суду Одеської області супровідним листом від 22.04.2014р. (вх.№10975/14) від Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №916/1478/13та повідомлення від про неможливість надання експертного висновку.

07.05.2014р. розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів, у звязку з перебуванням судді Степанової Л.В. з 05.05.2014р. по 08.05.2014р. у відпустці, а також перебуванням судді Меденцева П.А. з 17.04.2014р. по 06.07.2014р. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1478/13.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справу №916/1478/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Оборотова О.Ю., Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.05.2014р. зазначеною колегією суддів поновлено провадження по справі №916/1478/13 та її призначено до розгляду в засіданні суду.

26.05.2014р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх. № 2-2065/14) від Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зупинення провадження по справі №916/1478/13 та призначення судової землевпорядної експертизи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового процесу, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору та потребують спеціальних знань, суд дійшов до висновку за необхідне призначити судову землевпорядну експертизу

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.05.2014р. по справі №916/1478/13 було призначено судову землевпорядну експертизу. На розгляд судової землевпорядної експертизи було поставлено наступні питання:

- Чи перебувають спірні земельні ділянки №170 та №182, розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, загальною площею 1,8127 га в межах земельної ділянки, відображеної в Державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

- У графічному вигляді відобразити спірні земельні ділянки з урахуванням меж земельних ділянок, відображених в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році.

- Визначити координати спірних земельних ділянок та вказати з ким вони мають спільні межі.

- Чи знаходиться на спірних земельних ділянках, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, обєкти нерухомого майна (будівлі, споруди), скільки їх і яку площу земельних ділянок вони займають?

- Яка площа земельних ділянок необхідна для використання та обслуговування за призначенням будівель та споруд, що знаходяться на спірних земельних ділянках загальною площею 1,8127 га за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське?

Проведення судової будівельно-технічної експертизи було доручено судовим експертам ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз", для виконання судової експертизи суд надав згоду на залучення спеціаліста з геодезичних робіт ДП "Одеський проектний інститут" Міністерства оборони України ОСОБА_3

20.06.2014р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№2-2554/14) ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

24.06.2014р. від ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" були повернуті матеріали справи №916/1478/13.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області ОСОБА_4, щодо повторного автоматичного розподілу справи для внесення змін до складу колегії суддів від 27.06.2014р., у звязку з перебуванням судді Оборотової О.Ю. з 26.06.2014р. на лікарняному, було призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1478/13 для визначення складу колегії суддів.

Відповідно до Протоколу повторного автоматичного розподілу для розгляду справи №916/1478/13 було визначено склад колегії: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Панченко О.Л., Никифорчук М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.06.2014р. справу №916/1478/13 було прийнято до провадження зазначеною колегією суддів, поновлено провадження по справі, від учасників судового процесу витребувано додаткові матеріали, зазначені у клопотанні судового експерта та розгляд справи призначено в судовому засіданні.

27.06.2014р. ухвалою господарського суду Одеської області було залучено до матеріалів справи додаткові матеріали, надані прокурором, для подальшого проведення судової землевпорядної експертизи матеріали справи було надіслано судовому експерту. Провадження у справі було зупинено..

19.11.2015р. на адресу господарського суду Одеської області супровідним листом (вх.№29016/15) надійшли матеріали справи №916/1478/13 та висновок судового експерта ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" № 66.

25.11.2015р. ухвалою господарського суду Одеської області провадження по справі було поновлено та справу №916/1478/13 призначено до розгляду в судовому засіданні.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача 1(МОУ) заявлені прокурором позовні вимоги також підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених у письмових поясненнях ( вх№21020/13 від 10.07.2013р.).

Представник позивача 2 (КЕВ м. Одеси) в судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відмітками про вручення поштової кореспонденції, про поважність неявки представника в судове засідання суд не повідомив, своєї правової позиції із урахуванням висновків судової експертизи суду не надав.

Відповідач (Чорноморської селищної ради) в судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 32320/15 від 22.12.2015р.) та його особиста розписка про ознайомлення із матеріалами справи, про поважність неявки представника в судове засідання позивач суд не повідомив, своєї правової позиції із урахуванням висновків судової експертизи суду не надав, як вбачається із наданого суду відзиву на позов (вх. № 21049/13 від 10.07.2013р.) проти позову заперечує.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії Б № 031728 від 1983 року Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району (далі - Чабанська КЕЧ району), правонаступником якої на даний час є КЕВ м. Одеси, виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області у 1983 році були надані у постійне та безоплатне користування земельні ділянки, загальною площею 4382,6 га, розташовані на території селища Гвардейське Комінтернівського району української РСР.

ОСОБА_5 на право постійного користування землею було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 35.

Рішенням Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області від 28 грудня 2011 року №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" було затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт Чорноморське, села Гвардейське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та здійснено розмежування земель державної та комунальної власності.

Як зазначає Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері спірні земельні ділянки №170, 182 загальною площею - 1,8127 га оспорюваним рішенням віднесені до земель комунальної власності Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, чим порушено право користування належного землекористувача, державної установи - КЕВ м. Одеси на вказані земельні ділянки та змінено цільове призначення земельних ділянок. Крім того, оспорюваним рішенням селищної ради фактично припинено Міністерству оборони України, як центральному органу виконавчої влади, право оперативного управління зазначеними земельними ділянками.

У звязку із чим Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України вважає, що зазначене рішення Чорноморської селищної ради прийнято з порушенням законодавства України та порушує інтереси держави, у звязку з чим є незаконним та має бути скасовано, а земельні ділянки № 170, 182 загальною площею 1,8127 га має бути повернуто їх належному землекористувачу - КЕВ м. Одеси.

Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері також зазначає, що ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними у межах, визначених законодавством України.

Поряд із цим, відповідно до ст.ст. 3,14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. З, 4, 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та п.1 "Положення про Міністерство оборони України", затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №406/2011, Міністерство оборони України - є центральним органом виконавчої влади, яке зокрема, здійснює в установленому порядку відчуження військового майна, передачу його до сфери управління центральних чи місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам та організаціям, які провадять діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та в комунальну власність, готує пропозиції щодо зміни цільового призначення земельних ділянок Збройних Сил, надає згоду на вилучення земельних ділянок, які не використовуються Збройними Силами України. Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Безпідставне прийняття рішень органами місцевого самоврядування відносно земельних ділянок, що належать до земель оборони, спричиняє шкоду інтересам держави та порушує права Міністерства оборони України як органу, уповноваженого на управління державним майном, у тому числі земельним ділянками.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 84 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, при цьому у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Крім того, у ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" унормовано, що земля, закріплена за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Крім того, ч. 1 ст. 19 ЗК України містить положення щодо поділу земель України за цільовим призначенням на відповідні категорії, серед яких, зокрема, і землі оборони.

Відповідно до вимог ст. 77 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 20 ЗК України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Згідно з правовими нормами, що містяться у ч. 2 ст. 77, ч. З ст. 84 ЗК України, ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (що діяв на момент прийняття оскаржуваного рішення), землі оборони перебувають у державній власності.

У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України у справі № 1-17/2005 від 22 вересня 2005 року (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою лише на підставі не оформлення або не переоформлення цього права відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, спірна земельна ділянка площею 1,8127 га дотепер має бути віднесена за цільовим призначенням до земель оборони, за формою власності - до державної власності.

Проте, як вказує Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, приймаючи оскаржуване рішення Чорноморською селищною радою не враховано правові норми ст. 142 ЗК України, відповідно до якої існує певний, передбачений законодавством, порядок припинення права постійного користування землями оборони у зв'язку із добровільною відмовою від них землекористувача.

Вказаний порядок передбачає: добровільну відмову землекористувача, адресовану власнику земельної ділянки; прийняття рішення власником земельної ділянки про припинення права постійного користування.

Отже, саме з моментом прийняття рішення власником земельної ділянки законодавець пов'язує момент припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Як встановлено матеріалами справи, Міністр оборони України відповідну згоду на припинення права користування спірними земельними ділянками та їх вилучення до Кабінету Міністрів України не надавав.

Водночас, Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері посилається на правову позицію щодо необхідності надання згоди Міністерством оборони України на вилучення земель оборони викладено у п. 4.2. "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами", прийнятого Вищим господарським судом України від 1 січня 2010 року, де зазначено, що "з аналізу судової практики вбачається, що ВСУ та господарськими судами переважно підтримується правова позиція, згідно з якою необхідною умовою передачі земель оборони є згода на це Міністра оборони України".

А тому, Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з посиланням на вищенаведену позицію ВГСУ та ВСУ та на вимоги п. в ч. 4 ст. 84 ЗК України, зазначає, що спірні земельні ділянки не могли бути зараховані до земель комунальної власності в силу їх приналежності за цільовим призначенням до земель оборони. Держава є власником земель оборони за законом.

Крім того, згідно зі ст.ст. 13, 17, 122 ЗК України правом передачі земель оборони із земель державної власності до земель комунальної власності наділений лише Кабінет Міністрів України, а ні органи місцевого самоврядування. Саме до такого висновку прийшов Верховний Суд України в своєї Постанові від 26 березня 2012 року у справі № 3-18гс12).

Рішення вищезазначеними уповноваженими органами Держави про припинення права користування наведеними земельними ділянками не приймалось.

Таким чином, порядок припинення права користування земельними ділянками №№170 та 182 загальною площею - 1,8127 га дотримано не було, а відтак у Черноморської селищної ради були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Поряд з тим,частиною 1 статті 116 ЗК України закріплено правову норму, відповідно до якої підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.

Як встановлено матеріалами справи на земельних ділянках №170 та 182, площею 1.8127 га, знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать державі, перебувають на обліку та балансі КЕВ м. Одеси та в оперативному управлінні Міністерства оборони України.

Враховуючи знаходження на спірних земельних ділянках нерухомого військового майна державної власності, яке дотепер перебуває на обліку КЕВ м. Одеси та використовується військовими частинами, то зазначені земельні ділянки не можуть бути передані до комунальної власності за відсутності відповідних рішень Кабінету Міністрів України щодо зазначеного нерухомого майна.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК України).

Відповідно до статті 317 ЦК України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна.

Статтею 319 цього кодексу визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а ст. 321 ЦК України визначено непорушність права власності. Власник має право на захист права власності (ст. 386 ЦК України).

Згідно зі ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і здійснюється відповідно до закону.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи відповідно до положень п. 10 ч. 2 ст.16, ст.ст. 21, 393 ЦК України, ч. З ст. 152, ч. 1 ст. 155 ЗК України є визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Визначені положення ЦК України кореспондуються з ч. З ст. 24, п. 10 ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування", відповідно до яких органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Оскільки оскаржуване рішення ради прийнято останньою з перевищенням повноважень, що зачіпає охоронювані законом інтереси держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на землі, то воно в частині віднесення земельних ділянок № 170, 182 до земель комунальної власності підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", який був чинний на момент прийняття спірного рішення, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень, визначених цим Законом, приймають рішення про погодження та затвердження проектів розмежування земель державної та комунальної власності.

Своїм рішенням № 194 від 28.12.2011р. Чорноморська селищна рада затвердила проект щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території Чорноморської селищної ради в межах населених пунктів смт. Чорноморське та с. Гвардійське.

До повноважень органів місцевого самоврядування щодо розмежування земель державної та комунальної власності, відповідно до ст. 9 даного ЗУ "Про розмежування земель державної та комунальної власності", сільські, селищні і міські ради за погодженням з відповідними органами виконавчої влади приймають рішення про розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів та погоджують питання розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів у межах їх територій.

Також, відповідно до Розділу II ст. 10 даного Закону розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється в межах адміністративно-територіальних утворень - сіл, селищ, міст, районів, областей.

Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями.

Відповідно до ЗУ "Про розмежування земель державної та комунальної власності", розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також: щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж: земельних ділянок державної та комунальної власності.

Відповідно до ст.12 даного Закону проекти розмежування земель державної та комунальної власності визначають: місце розташування і розмір земельних ділянок, які залишаються в державній власності, за категоріями земель; місце розташування і розмір земельних ділянок комунальної власності територіальної громади за категоріями земель; правове, організаційне і фінансове забезпечення, строки реалізації та економічну, соціальну й екологічну ефективність розмежування земель державної та комунальної власності.

Так, відповідач зазначає, що при проведені розмежуванні на території Чорноморської селищної ради, було встановлено, що площа земельної ділянки №170 становить 0,908 га, а площа земельної ділянки №182 становить 0,9047 га та на земельній ділянці №170 розташована ВНС №2, а на земельній ділянці №182, розташована котельна №2.

Як вказує відповідач, 29.08.2003р. між Чорноморською КЕВ району південного оперативного командування та Чорноморською селищною радою було укладено Договір про передачу до комунальної власності житлового фонду та обєктів соціальної інфраструктури Чорноморського гарнізону, земельних ділянок в межах територіальної громади та земельних ділянок для суспільних потреб разом з передачею житлового фонду із земель оборони.

Відповідно до Договору разом з передачею житлового фонду із земель оборони до комунальної власності Чорноморської селищної ради були передані житловий фонд з об'єктами соціальної інфраструктури з усіма вбудованими і відособленими приміщеннями, недобудованими приміщеннями на території житлової зони; будівлі, споруди та мережі, призначені для їх обслуговування; техніку та агрегати комунального призначення (згідно додатку №2) та разом із передачею житлового фонду із земель оборони землі в межах територіальної громади, а також суспільних потреб під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення (згідно додатку №3).

Невід'ємною частиною даного Договору від 29.08.2003р. є акт прийому-передачі житлового фонду, комунальних споруд, мереж тепло-водопостачання та каналізації військових містечок №1,3 смт. Чорноморське від 14.11.2003р.

07.07.2003р. державного секретаря МО України було видане розпорядження №23 "Про безоплатну передачу житлових фондів Чорноморського і Котовського гарнізонів до комунальної власності".

Відповідно до додатку №1 до згаданого розпорядження Державного секретаря МОУ було затверджено перелік військового майна, яке передається до комунальної власності територіальної громади селища Чорноморське Одеської області.

Згідно із цим Переліком, а саме (п. 5) була передана котельна у кількості 2 одиниць та водо насосна станція (п. 6) у кількості 2 одиниць.

У відповідності з Описом №2 комунальних споруд військових містечок 1, 3 смт. Чорноморське, які передаються до комунальної власності Чорноморської селищної ради народних депутатів, який є невід'ємною частиною Договору від 29.08.2003р., передані дві котельні (п. 1,7) та ВНС (п.9).

Згідно з Описом №3 земельних ділянок, які були передані до комунальної власності Чорноморської селищної ради народних депутатів, були передані дві земельні ділянки, а саме (п.5) земельна ділянка 0,9 га військове містечко №2 під котельною №2 та земельна ділянка 0,8 га військове містечко №2 (ВНС №2).

31.12.2004р. рішенням №10360/з була надана згода Міністерства Оборони України на припинення права користування, у тому числі, земельною ділянкою №4 площею 12,89 га (житлова забудова, житлові об'єкти інфраструктури, які були передані по акту від 14.11.2003р.) та передачу даної земельної ділянки до земель запасу Чорноморської селищної ради.

Як зазначає відповідач, в дану площу земельної ділянки площею 12,89 га увійшли і земельні ділянки № 170 та № 182.

01.03.2005р. був підписаний акт прийому-передачі земельних ділянок Чорноморського гарнізону Південного оперативного командування до територіальної громади смт. Чорноморське, у тому числі, земельної ділянки №4 площею 12,89 га - під житловими будинками та об'єктами соцінфраструктури військового містечка №1, передача яких здійснена місцевим органам влади.

При цьому відповідач вказує, що на об'єкт нерухомого майна - котельню, яка розташована на земельній ділянці № 182 площею 0,9047 га, у Чорноморської селищної ради є право власності

Окрім того в обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що облік, який ведеться КЕВ м. Одеси не підтверджується належною землевпорядною документацією, будь - яким землевпорядним та/або геодезичним вимірюванням як вимагає діюче законодавство.

Єдиний документ на який посилається Позивач є державний акт на право користування землею 1983 року, державна реєстрація якого, відповідно до чинного законодавства, не здійснена.

Ні Чабанською квартирно-експлуатаційною частиною Міністерства Оборони України, ні її правонаступником КЕВ м. Одеси інвентаризація земель оборони на території Чорноморської селищної ради не проводилась.

З метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються та ін.., 22.10.2007р. на сесії Чорноморської селищної ради було прийнято рішення №263 "Про надання згоди Чабанській квартирно-експлуатаційній частині Міністерства Оборони України на проведення інвентаризації земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні Чабанській квартирно-експлуатаційній частиш Міністерства Оборони України, згідно з державним актом на право користування землею, виданим Комінтернівською районною радою у 1983 році за номером Б №031728".

Пунктом 1 даного рішення була надана згода Чабанській квартирно-експлуатаційній частині Міністерства Оборони України на проведення інвентаризації земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні Чабанській квартирно-експлуатаційній частині Міністерства Оборони України, згідно з державним актом на право користування землею, виданим Комінтернівською районною радою у 1983 році за номером Б №031728.

Але, відповідач зазначає, що до сьогоднішнього дня інвентаризація даних земель не проведена.

Крім того, відповідач зазначає, що Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" не встановлює порядок вилучення та/або припинення права користування, як трактує даний Закон позивач.

Відповідно до даного Закону розмежування земель державної та комунальної власності, на думку відповідача, полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також: щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж; земельних ділянок державної та комунальної власності.

У звязку з тим, що наявні у матеріалах справи докази не давали суду можливості встановити усі обставини справи та існувала потреба у спеціальних знаннях експерта, ухвалою суду від 26.05.2014р. у справі № 916/1478/13 було призначено судову землевпорядну експертизу; проведення експертизи було доручено судовим експертам ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз", для виконання судової експертизи суд надав згоду на залучення спеціаліста з геодезичних робіт ДП "Одеський проектний інститут" Міністерства оборони України ОСОБА_3 та на вирішення експертів судом було поставлено наступні питання:

- Чи перебувають спірні земельні ділянки №170 та №182, розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, загальною площею 1,8127 га в межах земельної ділянки, відображеної в Державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році?

- У графічному вигляді відобразити спірні земельні ділянки з урахуванням меж земельних ділянок, відображених в державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983році.

- Визначити координати спірних земельних ділянок та вказати з ким вони мають спільні межі.

- Чи знаходиться на спірних земельних ділянках, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, обєкти нерухомого майна (будівлі, споруди), скільки їх і яку площу земельних ділянок вони займають?

- Яка площа земельних ділянок необхідна для використання та обслуговування за призначенням будівель та споруд, що знаходяться на спірних земельних ділянках загальною площею 1,8127 га за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське?

Відповідно до Висновку судового експерта № 66 від 18.11.2015р. було встановлено, зокрема, що при візуальному обстеженні частини земельної ділянки, відображеної в Державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983 році, на якій, згідно Генерального плану військового містечка Чорноморське-3 та Проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів смт Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (виготовлений ДП "Центр державного земельного кадастру", ОСОБА_4, 2011р.) та зіставленні із технічною документацією отриманих даних, встановлено, що земельні ділянки №170 та №182 розташовані у межах смт Чорноморське, а саме у селищі Гвардійське, яке входить до складу смт Чорноморське.

В матеріалах справи, у складі "Технического отчета по установленню окружних границ Чабанской КЗЧ в Коминтерновском районе и выдаче государственного акта на право пользования землей", виконаного Одеською філією Республіканського проектного інституту по землевпорядженню "Укрземпроект" у 1983 році, наявний "Протокол закрепления границ землепользования Чабанской КЕЧ Коминтерновского района Одесской области", в якому є опис закріплених меж селища Гвардійське: північна межа обрамлена лісосмугою, північно-східна межа проходить по польовим дорогам, східна межа обрамлена лісосмугами, західна межа обмежена лісосмугою та забором жилого містечка, південна межа проходить по берегу Чорного моря, обмежена обривом (т.с. 2а.с. 84,).

Відповідно до план-схеми розташування військових містечок (смт. Чорноморське), залученої у додаткових доказах по справі (т.с. 2, а.с. 12), земельні ділянки № 170 та № 182 розташовані в межах території військової частини А1045.

На час дослідження земельні ділянки № 170 та № 182 входять до складу діючої військової частини №1045, яка по периметру огороджена бетонною огорожею (див. Додаток 1 фото 13-18).

Слід зазначити, що більша частина бетонної огорожі по периметру військової частини, була встановлена пізніше вересня 2014.

На земельних ділянках №170 та №182 знаходяться будівлі, що за своїм розміщенням та функціональним призначенням відповідають будівлям зазначеним у Генеральному плані військового містечка та План-схемі розташування військових містечок (смт Чорноморське) (а.с. 12-13, том 2): склад (будівля за генпланом №406 - склад); жила (будівля за генпланом №465 - гуртожиток); їдальня (будівля за генпланом №436 - їдальня); жила (будівля за генпланом №514 гуртожиток).

Будівля за генпланом №514 (гуртожиток) являє собою двоповерхову жилу будівлю та знаходиться у теперішній час поза встановленою бетонною огорожею (див. Додаток 1 фото 1-7).

При дослідженні на місці встановлено відповідність розташування та функціонального призначення будівель, які розміщенні поряд із будівлями №406, №465, №436, №514 за генпланом військового містечка №4-3, а саме: будівля №473 - магазин (див. Додаток 1 фото 8, 9); будівля №487 - казарма (див. Додаток 1 фото 10); будівля № 522 - клуб (див. Додаток 1 фото 11, 12); будівля №417 - казарма; будівля №405 - казарма; будівля №500 - продсклад; будівля котельної (див. Додаток 1 фото 19).

Отже, спірні земельні ділянки №170, №182 розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт Чорноморське, загальною площею 1,8127 га знаходяться в межах території військової частини А1045 та перебувають в межах земельної ділянки, відображеної в Державному акті на право користування землею серії Б №031728, виданому Чабанській КЕЧ у 1983 році.

На земельних ділянках №170 та №182 знаходяться чотири будівлі, що за своїм розміщенням та функціональним призначенням відповідають будівлям зазначеним у Генеральному плані військового містечка та План-схемі розташування військових містечок (смт Чорноморське) (т.с. 2, а.с. 12-13,) та займають площу земельних ділянок відповідно: склад (будівля за генпланом №406 - склад) - 273 кв. м; жила (будівля за генпланом №465 - гуртожиток) 472 кв.м; їдальня (будівля за генпланом №436 - їдальня) - 945 кв.м; жила - (будівля за генпланом №514 - гуртожиток) - 534,5 кв.м.

Як встановлено судом з матеріалів експертного дослідження, будівля котельної, право власності на яку як зазначає відповідач належить йому, на спірних земельних ділянках також відсутня.

Оскільки оскаржуване рішення Чорноморської селищної ради, на думку Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, прийнято з перевищенням повноважень, що зачіпає охоронювані законом інтереси держави в особі Міністерства оборони України на землі надані в користування КЕВ м. Одеси, то воно в частині віднесення земельних ділянок до земель оборони до земель комунальної власності підлягає скасуванню, що й стало підставою для звернення Прокурора до господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх в судових засіданнях, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такі положення Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" (в редакції, що була чинною станом на дату прийняття оспорюваного рішення Чорноморської селищної ради) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

За приписами ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (в редакції, що була чинною станом на дату виникнення спірних правовідносин) Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність згідно із законом. Земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом..

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

За матеріалами справи встановлено, що, згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія Б №031728 від 1983р. Чабанській КЕЧ району (правонаступником якої є КЕВ м. Одеси) було надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 4382,6 га для будівництва обєктів.

Відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, яке регламентує загальні засади функціонування квартирно-експлуатаційного відділу: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси являється бюджетною установою та є юридичною особою.

Відповідно до вказаного Положення на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси покладено: облік казармено-житлового фонду, комунальних споруд, земельних ділянок, закріплених за Міністерством оборони України тощо; керівництво та контроль за правильним використанням земельних ділянок, відведених для в/ч дислокованих на території гарнізону.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси є структурним підрозділом Міністерства оборони України

Згідно положень Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №550-ХІV (із змінами та доповненнями) начальник квартирно-експлуатаційного відділу зобов'язаний вести облік військових містечок, будівель у них, комунального обладнання, усіх видів квартирного забезпечення і коштів, які відпускаються на квартирне забезпечення.

Наказом Міністра оборони України №215 від 21.04.11 р. "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення ЗСУ" визначено: п. 1.3. наказу - одним із основних завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення є забезпечення військових частин фондами військового містечка, територією та земельними ділянками. п. 3.4. наказу - військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування у порядку, визначеному Земельним Кодексом України та Законом України "Про використання земель оборони"; п. 4.14. наказу - фонди військових містечок та земельні ділянки, утримання яких фінансується за рахунок бюджетних асигнувань, відповідно до кошторису МО України на квартирно-експлуатаційне забезпечення обліковуються у КЕВ (КЕЧ) відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, спірні земельні ділянки є землями оборони.

Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації-позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним Одеським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері рішенням Чорноморської селищної ради від 28.12.2011р. № 194-VІ " Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" було затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт Чорноморське, села Гвардейське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області та здійснено розмежування земель державної та комунальної власності. У відповідності до цього рішення до земель комунальної власності було включено спірні земельні ділянки №170, 182 загальною площею - 1,8127 га, тобто оспорюванні земельні ділянки були переведені із земель оборони до земель комунальної власності Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

Як встановлено судом, на спірних земельних ділянках № 170, 182 знаходиться військове нерухоме майно військового містечка № Ч-3, що перебуває у користуванні діючої військової частини А1045.

Згідно ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (в редакції, що була чинною станом на дату виникнення спірних правовідносин) вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України з урахуванням того, що озброєння та бойова техніка можуть передаватися лише до військових формувань, існування яких передбачено законом. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

За приписами ст. 3 цього Закону військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо. У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання (ст. 4 Закону).

Відповідно до ст.. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

На виконання ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1919 від 28.12.2000 р., якою затверджено Положення про порядок відчуження та реалізації військовою майна Збройних Сил.

Відповідно до п. 2 зазначеного Положення військове майно - державне майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил. До військового майна, яке може бути предметом відчуження, належать цілісні майнові комплекси, у тому числі військові містечка, будинки, споруди та інше нерухоме майно, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо;

- відчуження військового майна - вилучення військового майна із Збройних Сил у результаті його реалізації через уповноважені підприємства (організації);

- реалізація військового майна - господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.

Відповідно до п. 3 вказаного Положення повноваження суб'єктам підприємницької діяльності на реалізацію військового майна, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна (крім майна, зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому числі військових містечок та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Виходячи зі змісту вищезазначеного Положення, рішення щодо відчуження військового майна приймається Кабінетом Міністрів України або Міністерством оборони України з урахуванням особливостей майна.

До того ж згідно ст. 6 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" від 05.02.2004 р. землі оборони є землями державної власності та не можуть передаватися до земель комунальної власності.

Пунктом б). ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності , які не можуть передаватись комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Згідно ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Отже, держава є власником земель оборони за законом. Саме таку правову позицію визначено у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. по справі №19/63.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України право володіння, користування та розпорядження своїм майном належить власнику цього майна. Статтею 319 цього Кодексу визначено, що лише власник має право вчиняти стосовно свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а ст. 321 Цивільного кодексу України визначено непорушність права власності.

Статтями 140, 141 Земельного кодексу України чітко визначені підстави припинення права власності та користування земельною ділянкою. Так, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України).

Поряд з цим статтею 20 Земельного кодексу передбачено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Проте, будь-які рішення щодо припинення права користування земельними ділянками № 170, 182 площею 1,8127 га, що розташовані на території смт Чорноморське, с. Гвардейське Чорноморської селищної ради у Комінтернівському районі Одеської області органами виконавчої влади або місцевого самоврядування не приймались.

Більш того, згідно п. 44, п. 45 "Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України" та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 року № 483, за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України.

Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Як встановлено судом, згода Міністерства оборони України на передачу спірних земельних ділянок Чорноморській селищній раді не надавалась, також Міністерство оборони України будь-які документи про відмову від користування земельними ділянками № 170, 182 загальною площею 1,8127 га, що розташовані на території смт Чорноморське, с. Гвардейське Чорноморської селищної ради у Комінтернівському районі Одеської області, які є землями оборони, Чорноморській селищної раді не надавало.

Згідно ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно п.2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спору, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

За таких обставин, позовні вимоги Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Одеси є обґрунтованими та правомірними щодо визнання незаконним та скасування рішення Чорноморської селищної ради від 28.12.2011р. №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" в частині, що стосується віднесення земельних ділянок № 170 (площею 0,908 га) та № 182 (площею 0,9047га) загальною площею 1,8127 га до земель комунальної власності, а тому на думку суду такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері зобовязати Чорноморську селищну раду повернути належному користувачу КЕВ м. Одеси земельні ділянки № 170 та 182 загальною площею 1,8127 га, вартістю 5 808 978, 40 грн. суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.32 цього ж Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу приписів ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як встановлено судом, земельні ділянки № 170 та 182 загальною площею 1,8127 га, які Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері просить витребувати у відповідача та повернути КЕВ м. Одеси, не вибували із користування в/ч А 1045, що підтверджується висновком судового експерта.

А тому, оскільки судом не встановлено, у даному випадку, порушення прав а ні МОУ, а ні КЕВ м. Одеси, а Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері доказів зворотного суду не надав, суд дійшов до висновку, що у задоволені цієї позовної вимоги прокурора слід відмовити.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах 16 грудня 2015 року розглянув справу № 6 - 2510 цс 15, предметом якої був спір про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та витребування цієї земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна предявлятися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Можливість визнання незаконного рішення недійсним прямо передбачена абз. 2 ст.144 Конституції України, п.10 ч.2 ст. 16, ч.1 ст.21, ч.1 ст. 393 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України, ч.2 ст.158 ЗК України, ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", се.ст. 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"" де акти не диференціюються за ознакою реалізованості.

Відповідна правова позиція (хоча прямо й не сформульована як "висновок, обовязковий до застосування"), простежується в низці актів ВСУ. Так, постановою від 06.07.2015р. (справа № 3-399гс15) визнано незаконними рішення міськради з посиланням на ту обставину, що матеріалами справи доведено відсутність у цього органу законних повноважень стосовно розпорядження відповідними землями. Таким чином ВСУ фактично погодився з можливістю захисту права шляхом визнання незаконним рішення, навіть якщо воно не вичерпало дію виконанням.

І така позиція непоодинока. Таких саме висновків ВСУ дійшов у своїх постановах по справам №21-144а14 від 03.06.2014р. та №21-342-а12 від 06.11.2012р.

З урахуванням наведеного суд дійшов до висновку, що слід уникати обмеженого тлумачення положень ст.16 ЦК України, оскільки це суперечить ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та може привести до неправомірної відмови від реалізації права на судовий захист.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позов Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено частково, у зв'язку з чим, згідно ст.ст.44, 49 ГПК України до Державного бюджету України слід стягнути з Чорноморської селищної ради 1 218 грн., а з МОУ та КЕВ м. Одеси слід стягнути по 609,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 - задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради від 28.12.2011р. №194-VI "Про затвердження проекту землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності на території смт. Чорноморське, с. Гвардійське Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області" в частині, що стосується віднесення земельних ділянок № 170 (площею 0,908 га) та № 182 (площею 0,9047га) загальною площею 1,8127 га до земель комунальної власності.

3. Стягнути з Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (Одеська обл., Комінтернівський р-н., смт. Чорноморське, код ЄДРПОУ 05583176) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

5. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_4 (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

6. В іншій частини позову - відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

З підстав перебування судді Никифорчук М.І. на лікарняному з 13.01.2016р. по 20.01.2016р. повний текст рішення складено 21 січня 2016 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді М.І. Никифорчук

ОСОБА_1