Рішення № 55162027, 18.01.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2016Справа №910/28707/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомДержавного підприємства "Український державний центр радіочастот"доПриватного акціонерного товариства "Сі-Ес-Ті Інвест" простягнення 55 712 грн 36 коп.Представники від позивача:Мазепа Д.Г. - представник за довіреністювід відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.11.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Сі-Ес-Ті Інвест" про стягнення 55 712 грн 36 коп. заборгованості договором на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України № 4033 від 04.01.2009, в тому числі: 49 333 грн 38 коп. заборгованості за надані послуги та 6 378 грн 98 коп. штрафних санкцій.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України № 4033 від 04.01.2009 не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 49 333 грн 38 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано штрафні санкції у розмірі 6 378 грн 98 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2015 порушено провадження у справі № 910/28707/15, розгляд справи призначений на 30.11.2015.

27.11.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду щодо подачі письмових доказів, розгляд справи відкладено на 15.12.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2015 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 18.01.2016.

Представник відповідача у судове засідання 18.01.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 36533874.

У судове засідання 18.01.2016 з'явився представник позивача, надав документи на виконання вимог ухвали суду та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 18.01.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2009 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (виконавець) та Українсько-ірландським товариством з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями фірми "Сі-Ес-Ті Інвест" (замовник за договором) укладено договір на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотними ресурсами України № 4033, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується протягом всього терміну дії договору виконувати роботи з оформлення та продовження дії дозволів на експлуатацію, реєстрацію РЕЗ, роботи пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника, а замовник зобов'язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.

Згідно з пунктами 6.1. та 6.2 договору цей договір укладений на період в 1 (один) календарний рік. Договір вважається продовженим на кожний наступний період тривалістю один календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.

У відповідності до пункту 3.1. договору вартість виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення EMC РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку "Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", пов'язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу". Тариф не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно законодавства України. Розрахунок наведений у додатку до договору, що є невід'ємною частиною договору. Періодичність робіт з радіочастотним моніторингом складає: місяць (квартал)

Виконання робіт підтверджується відповідним Актом виконаних робіт підписаними обома сторонами (пункт 3.2.).

Положеннями пункту 3.3. договору сторони погодили, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ проводяться шляхом перерахуванню суми, що виставлена в платіжному документі на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання рахунку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України № 4033 від 04.01.2009 позивачем були виконані роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпечення EMC РЕЗ для стільникового радіозв'язку на загальну суму 36 082 грн 50 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами актами про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за жовтень 2015 року № 15-20-7300 від 28.10.2015 на суму 4 211 грн 52 коп., за серпень 2015 року № 15-20-5519 від 27.08.2015 на суму 7 293 грн 12 коп., за липень 2015 року № 15-20-4855 від 29.07.2015 на суму 7 293 грн 12 коп., за червень 2015 року № 15-20-3849 від 18.06.2015 на суму 7 293 грн 12 коп., за травень 2015 року № 15-20-4152 від 18.06.2015 на суму 7 293 грн 12 коп., за листопад 2014 року № 14-20-8656 від 21.11.2014 на суму 1 746 грн 24 коп., а також актом про виконання робіт з випробування (вимірювання) показників (параметрів) якості телекомунікаційних послуг фіксованого телефонного зв'язку оператора у жовтні 2015 року № 63-3109/ЯТП-23200374-01 від 21.10.2015 на суму 952 грн 26 коп.

Як встановлено судом відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати послуг згідно з договором на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України № 4033 від 04.01.2009, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 36 082 грн 50 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманих послуг на суму 36 082 грн 50 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України № 4033 від 04.01.2009 та факту наявності заборгованості у розмірі 36 082 грн 50 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 36 082 грн 50 коп.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 250 грн 88 коп. заборгованості за договором на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України № 4033 від 04.01.2009 визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів надання відповідачу послуг за договором та прийняття їх останнім на суму 13 250 грн 88 коп., зокрема, позивачем не надано суду актів прийняття-передачі наданих послуг, на які позивач посилається як на підставу встановлення факту, обсягу та вартості наданих послуг згідно з договором, а також доказів їх направлення чи отримання відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6 378 грн 98 коп. пені та 374 грн 35 коп.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з пунктом 4.3. договору за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент здійснення розрахунків від суми простроченого платежу.

Положеннями пункту 3.3. договору сторони погодили, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ проводяться шляхом перерахуванню суми, що виставлена в платіжному документі на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання рахунку.

Судом враховано рекомендації викладені у пункті 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" стосовно того, що господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, доданий до позовної заяви, суд приходить до висновку про те, що він не містить всіх елементів, необхідних для здійснення обґрунтованого розрахунку штрафних санкцій, а також позивачем не надано доказів в підтвердження факту прострочення платежів за спірний період, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості здійснити розрахунок чи перевірити наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, оскільки неможливо визначити чіткого періоду прострочення, а саме дати настання прострочення з оплати наданих послуг за договором на роботи, пов'язані з користуванням радіочастотним ресурсом України № 4033 від 04.01.2009.

В даному випадку, наведений у позовній заяві розрахунок пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань судом визнаний неналежним доказом заявлених вимог, оскільки був оцінений судом у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України, та з боку суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору в цій частині.

З огляду на вищевикладене та у зв'язку з ненаданням суду доказів що підтверджують прострочення відповідачем оплати отриманих послуг за договором для здійснення судом власного розрахунку штрафних санкцій, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 6 378 грн 98 коп. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенні.

Щодо заявленої вимоги відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Судом враховано викладене у пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" стосовно того, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

В зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення штрафних санкцій (пені та штрафу) та про відсутність підстав для застосування відповідальності відповідно до пункту 4.3 з урахуванням положень пункту 3.3 договору, позовна давність не може бути застосована до даних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сі-Ес-Ті Інвест" (02154, м. Київ, б-р Русанівський, буд. 7, ідентифікаційний код 20280935) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 15 км, ідентифікаційний код 01181765) заборгованість у розмірі 36 082 (тридцять шість тисяч вісімдесят дві) грн 50 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 104 (одна тисяча сто чотири) грн 20 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 22.01.2016

Суддя Н.Б. Плотницька