Рішення № 55161545, 22.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.16р. Справа № 904/9819/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ", м. Дніпропетровськ

про стягнення пені у розмірі 74 047, 84 грн. за договором поставки

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №18-164 від 30.12.15р.;

від відповідача - ОСОБА_2, представник, довіреність № 157 від 20.05.14р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - відповідач) пеню за порушення строків оплати за поставлений згідно договору поставки № 11-15/31 від 01.12.2014р. у розмірі 74 047, 84 грн.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов вказує, що позивачем не прийнято до уваги те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається до періоду, за який здійснюється стягнення пені. Згідно розрахунку відповідача розмір пені, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 20 195, 53 грн. Разом з тим, відповідач просить суд зменшити розмір пені на 70% відповідно до ч.3 ст. 83 ГПК України.

Запереченнями на відзив від 10.12.15р. позивач вказує, що нарахування пені здійснено без включення до періодів нарахування пені дат проведення оплат поставленого товару, а тому позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (покупцем) укладено договір поставки №11-15/31 за умовами якого покупець зобовязується прийняти і сплатити, а постачальник поставити продукцію виробництва ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (далі - товар) (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначеними у специфікаціях і включають в себе всі збори та інші обовязкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, повязані з поставкою товару (п. 2.1 Договору).

Загальна сума договору складається з загальної вартості постачань, здійснених на підставі специфікацій в період дії цього договору, які є невідємною частиною договору (2.4 Договору).

За приписами п.4.2.5 Договору покупець зобовязався провести оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі "Юридичні адреси та реквізити сторін".

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України протягом 120 календарних днів від дати поставки товару.

Датою поставки товару та моментом переходу права власності на товар, при поставці залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції ОСОБА_3 Придніпровської залізниці згідно п. 6.1 Договору (п. 6.1.1 Договору).

При поставці товару автотранспортом, датою поставки вважається дата передачі товару покупцеві (найманому ним перевізнику) на складі вантажовідправника, зазначена у накладній на відпуск товару. Моментом переходу права власності на товар є дата поставки товару (п. 6.2.1 Договору).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У разі порушення покупцем термінів оплати за поставлений товар, передбачених п. 5.1, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожен день прострочення оплати (п.8.6 Договору).

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що на виконання умов Договору позивачем згідно специфікації та накладних (а.с.16-24, 23, 28, 29, 31, 33, 35, 39, 41, 42, 45, 47, 50, 53) було поставлено відповідачу товар, за який відповідач розрахувався з порушенням строків оплати, передбачених умовами Договору, у звязку з чим позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню за період з 11.08.15р. по 21.09.15р. на суму 74 047, 84 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.6).

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми пені.

Положеннями ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, з урахуванням умов Договору, вимог ст.ст. 252, 253 ЦК України та приписів п.1.9. постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013 р., згідно яких день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за період з 11.08.2015 року по 20.09.2015 року на суму 49 054,12 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

З приводу заяви відповідача стосовно зменшення розміру пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.17.4 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи викладене, суд не вбачає винятковості обставин, що спричинили утворення заборгованості перед позивачем, а тому, враховуючи, зокрема, фінансовий стан обох сторін, суд вважає відсутніми підстави для зменшення розміру пені.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "ДНІПРОСТАЛЬ" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, буд.4, код ЄДРПОУ 33718431) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд.11, код ЄДРПОУ 00186542) пені у розмірі 49 054, 12 грн. (сорок девять тисяч пятдесят чотири грн. 12 коп.), 806, 89 грн. (вісімсот шість грн. 89 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текст підписаний 22.01.2016р.