Рішення № 55161467, 18.01.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2016 р. Справа № 903/1177/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз, м.Львів

до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, м.Нововолинськ

про визнання недійсним рішення та усунення перешкод в користуванні майном

Суддя Пахолюк В.А.

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, дов. від 08.09.2015 р.,

від відповідача: ОСОБА_2 начальник відділу правової роботи та житлових питань, дов. № 02-50/48 від 11.01.2016 р.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 14:00 год. 18.01.2016 р. для долучення позивачем додаткових документів, в т.ч. щодо правонаступництва.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Концерн Галнафтогаз, звертаючись з позовом до суду, просить: 1. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області № 296 від 18.06.2015 р. про закриття виїзду автотранспорту з АЗС ОККО на вул.Чехова. 2. Зобовязати виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області звільнити земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Чехова, 2, кадастровий номер 07:107:000:00:02:047:0016 та належить на праві власності ПАТ Концерн Галнафтогаз шляхом демонтажу залізобетонних блоків.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що земельна ділянка площею 0, 7699 га за адресою: Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Чехова, 2, належить ПАТ Концерн Галнафтогаз на праві власності відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 071397 від 26.09.2006 р. На вказаній земельній ділянці знаходиться будівля автозаправної станції площею 100, 2 кв.м., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6974405 від 11.04.2005 р.

18.06.2015 р. виконавчим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області було прийнято рішення № 296 про закриття виїзду автотранспорту з АЗС ОККО на вул.Чехова та зобовязано Виробниче управління комунального господарства ЖКО Нововолинської міської ради встановити залізобетонні блоки на виїзді з АЗС ОККО на вул.Чехова.

Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує його право власності на земельну ділянку та підлягає визнанню недійсним, оскільки прийняте виконавчим комітетом Нововолинської міської ради з перевищенням наданих йому Законом України Про місцеве самоврядування в Україні повноважень та створює перешкоди в господарській діяльності.

Встановлені на виконання Рішення бетонні блоки за земельній ділянці позивача унеможливлюють вільний рух (виїзд) автотранспорту, власники якого є споживачами товарів, послуг АЗС.

Після того, як внаслідок дій відповідача було перекрито виїзд з АЗС ОККО за заявою ПАТ Концерн Галнафтогаз директором ТОВ Центр Кадастру ОСОБА_3 04.08.2015 р. складено Акт винесення в натуру меж земельної ділянки та проведено топографо геодезичну зйомку земельної ділянки. З ситуаційної схеми вбачається, що залізобетонні блоки, які встановлені з метою заборони виїзду з АЗС ОККО знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у власності позивача.

Ухвалою суду від 09.11.2015 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Відповідача зобовязано: подати письмові обгрунтовані доводи та заперечення по суті позовних вимог; докази, що були підставою для прийняття оспорюваного рішення № 296 від 18.06.2015 р. В порядку ст.30 ГПК України викликано в судове засідання директора ТОВ "Центр Кадастру" ОСОБА_3 для дачі пояснень щодо складеного Акту винесення в натуру меж земельної ділянки за адресою: м.Нововолинськ, вул.Чехова, 2 (надати суду для огляду оригінали документів додатку до Акту винесення в натуру меж земельної ділянки від 04.08.2015 р.).

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2015 р. позов підтримав. На підставі клопотання від 23.11.2015 р. (вх.. № 01-54/11570/15) до матеріалів справи долучив копію Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Волинська обл.., м.Нововолинськ, вул.Чехова, 2.

Відповідачем було подано клопотання № 02-50/2126 від 11.12.2015 р. (вх.. № 01-68/107/15 від 14.12.2015 р.) про залучення до участі у справі № 903/1177/15 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадян: ОСОБА_4АДРЕСА_1, м.Нововолинськ; ОСОБА_5, АДРЕСА_2; ОСОБА_6, АДРЕСА_3, неодноразові звернення яких стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення виконкому.

Судом розглянуто зазначене клопотання та залишене в даному судовому засіданні без розгляду, як необґрунтоване та непідтверджене доказами, що рішення з даного спору може вплинути на права та обовязки вказаних осіб.

На підставі ухвали суду від 14.12.2015 р. розгляд справи відкладено на 21.12.2015 р. Зобовязано відповідача: виконати вимоги ухвали суду від 09.11.2015 р. - подати письмові обгрунтовані доводи та заперечення по суті позовних вимог; докази, що були підставою для прийняття оспорюваного рішення № 296 від 18.06.2015 р.; генеральний план забудови м.Нововолинська (витяг по мікрорайону АЗС ОККО); протоколи виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 1 від 11.11.2014 р., № 2 від 17.11.2014 р., № 3 від 26.02.-04.03.2015 р. (копії долучити до матеріалів справи). В порядку ст.30 ГПК України викликано в судове засідання начальника Нововолинського відділення Держгеокадастру ОСОБА_7, м.Нововолинськ, мікрорайон Шахтарський, 40, для дачі пояснень щодо порядку видачі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 071397 від 26.09.2006 р., виданого ВАТ Концерн Галнафтогаз, затвердження плану меж земельної ділянки та факту винесення в натуру меж земельної ділянки; директора АЗС ОККО ОСОБА_8О,, вул..Чехова, 2, для дачі пояснень щодо факту користування земельною ділянкою на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 071397 від 26.09.2006 р., виданого ВАТ Концерн Галнафтогаз.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Водночас, на адресу суду направив клопотання від 21.12.2015 р. (вхід. № 01-54/12643/15) про відкладення розгляду справи у звязку з участю представника в іншій судовій справі в господарському суді Львівської області.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2015 р. у поданих на адресу суду запереченнях за № 02-50/2266 від 21.12.2015 р. та представник в судовому засіданні просить припинити провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору. Відповідач не визнає заявленого позову та заперечує проти його задоволення з наступних підстав.

Оскаржуване рішення виконавчого комітету від 18.06.2015 р. має ненормативний характер, тобто є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію після його реалізації.

Дане рішення було реалізовано шляхом встановлення виробничим управлінням комунального господарства житлово-комунального обєднання Нововолинської міської ради залізобетонних блоків на території міської комунальної власності вздовж вул.Чехова і воно жодним чином не порушує право власності Позивача на земельну ділянку.

Як зазначає відповідач, порушення права позивача щодо користування земельною ділянкою не може мати місце, оскільки на момент перекриття виїзду не були встановлені межі земельної ділянки в натурі на місцевості. По-друге, у період часу з моменту прийняття і виконання рішення до моменту встановлення меж бетонні блоки були переміщені з ініціативи працівників Позивача та найнятих ними осіб, а саме регіональним директором мережі АЗС ОККО ОСОБА_9 в напрямку будівлі автозаправної станції, що підтверджується свідченнями мешканців, чиї земельні ділянки межують з проїжджою частиною вулиці Чехова у м.Нововолинську: ОСОБА_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

18.12.2015 р. працівниками Виробничого управління комунального господарства житлово-комунального обєднання Нововолинської міської ради проведені відновлювальні роботи, в результаті яких зазначені блоки були встановлені на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності м.Нововолинська та складено Акт про обстеження робіт по закриттю виїзду автотранспорту із АЗС ОККО на вул.Чехова комісією у складі працівників ВУ ЖКГ ЖКО Нововолинської міської ради в присутності свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представника АЗС ОККО, який від підпису відмовився. Відновлене місце розташування бетонних блоків було зафіксоване на фото працівниками ВУКГ після завершення відновлювальних робіт.

На даний час бетонні блоки встановлені на території міської комунальної власності, не порушують право власності Позивача, а тому відсутній предмет спору.

В обґрунтування своїх заперечень Відповідачем надано наступні документи до справи: копію рішення виконкому Нововолинської міської ради від 18.06.2015 р. № 296; копію протоколу № 1 від 11.11.2014 р.; копію протоколу № 2 від 17.11.2014 р.; копію протоколу № 3 від 26.02.-04.03.2015 р.; копію клопотання депутата ОСОБА_10; копію додатка до скарги з витягом з ДБН 360-92; копію листа виконкому від 11.03.2015 р. № 02-50/4/4, від 05.06.2015 р. № 02-50/873; копію витягу з публічної кадастрової карти; витяг з публікацією із сайту; диск із відео сюжетом; акт ВУКГ ЖКО Нововолинської міської ради від 16.12.2015 р.; фотокопії; витяг з Генерального плану м.Нововолинська з нанесеною вулицею Чехова.

В судовому засіданні фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_5 подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб як мешканців будинку № 1 по вул.Чехова, чиї права порушуються у звязку з наявністю та експлуатацією АЗС ОККО та пошкодженням житлової будівлі у вигляді тріщин від руху транспорту з АЗС на вул. Чехова.

Судом були розглянуті та відхилені дані клопотання як необґрунтовані з зазначенням, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі, як це визначено ст.27 ГПК України.

В судовому засіданні на виклик суду зявився начальник Нововолинського відділення Держгеокадастру ОСОБА_7, який дав пояснення щодо порядку видачі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 071397 від 26.09.2006 р., виданого ВАТ Концерн Галнафтогаз, затвердження плану меж земельної ділянки та факту винесення в натуру меж земельної ділянки.

До матеріалів справи було надано наступні документи: копію договору оренди землі від 14.04.2006 р., копію договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 06.07.2006 р., копію договору купівлі-продажу будівлі автозаправної станції від 29.03.2005 р.; копію генплану АЗС.

В судове засідання на виклик суду в порядку ст.30 ГПК України директор АЗС ОККО ОСОБА_8, не зявився, причин поважності незявлення в судове засідання не повідомив. Зазначене суд розцінює як недобросовісне виконання вимог ухвали суду від 14.12.2015 р.

Водночас, в судовому засіданні у звязку з клопотанням Позивача та необхідністю витребування у сторін додаткових доказів у справі постало питання про відкладення розгляду даної справи.

Відповідач на підставі клопотання від 21.12.2015 р. (вх..№ 01-66/209/15) не заперечує проти відкладення справи та її розгляд у більш тривалий термін, як це визначено ч.3 ст.69 ГПК України.

Ухвалою суду від 21.12.2015 р. строк розгляду спору продовжено до 20.01.2016 р. Розгляд справи відкладено на 18.01.2016 р. на 10.00 год. Позивача зобовязано: надати суду належно засвідчений Акт прийняття в експлуатацію АЗС з врахуванням проведеної реконструкції, дозвільні документи, додаткові письмові обґрунтування та уточнення позовних вимог з врахуванням Акту обстеження робіт по закриттю виїзду автотранспорту із АЗС ОККО на вулицю Чехова від 18.12.2015 р. та заперечень Відповідача. Відповідачу: копію Акту обстеження робіт по закриттю виїзду автотранспорту із АЗС ОККО від 18.12.2015 р. та копію заперечення направити на адресу Позивача, докази про направлення надати суду. Явку представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

Позивач у додаткових поясненнях від 15.01.2016 р. (вх.. № 01-54/332/16 від 18.01.2016 р.) звертає увагу суду на те, що можливість визнання незаконного рішення органу місцевого самоврядування недійсним передбачена абз.2 ст.144 Конституції, п.10 ч.2 ст.16, ч.1 ст.21, ч.1 ст.393 ЦК, ч.2 ст.20 ГК, ч.5 ст.158 ЗК, ч.10 ст.59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», у вказаних нормах законів акти органів місцевого самоврядування, які можуть бути оскаржені в судовому порядку не диференціюються за ознакою реалізованості, про що наголошував відповідач.

Статтею 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», на яку посилається Виконавчий комітет в оскаржуваному рішенні, не передбачено права виконавчого комітету здійснювати управління об'єктами приватної власності, вирішувати питання щодо обмеження права користування земельними ділянками, що перебувають в приватній власності; перешкоджати законній господарській діяльності підприємств, установ, організацій, чи вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на обмеження їх прав власності (в тому числі і встановлювати на земельних ділянках, що знаходяться у власності підприємств залізобетонні блоки чи біля земельних ділянок). Не надано таких повноважень і будь-якою іншої нормою вказаного Закону.

Виконавчим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області було прийнято рішення № 11 від 25.01.2005 року, яким затверджено Акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінчену будівництвом автозаправочну станцію, що знаходиться за адресою: м. Нововолинськ вул. Чехова, 2. від 22 січня 2005 р., тому доводи, якими Відповідач обґрунтовує прийняття оскаржуваного Рішення та встановлення залізобетонних блоків, не можуть братися до уваги, оскільки АЗС експлуатується у повній відповідності з вимогами містобудівного законодавства.

Межі земельної ділянки були встановлені ще в 2006 році, що підтверджується Актом про винесення в натуру меж земельної ділянки, затвердженим начальником міського відділу земельних ресурсів від 09.08.2006 р.

Необхідність винесення в натурі меж земельної ділянки виникла після того, як внаслідок дій Відповідача було перекрито виїзд з АЗС «ОККО», виключно з метою доведення того, що встановлені Відповідачем залізобетонні блоки знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у власності Позивача.

При складанні Акту про обстеження робіт по закриттю виїзду автотранспорту із АЗС «ОККО» на вул..Чехова від 18.12.2015 року не могло бути встановлено, на якій саме земельній ділянці знаходяться залізобетонні блоки, оскільки до складу комісії виконавчого комітету не входили сертифіковані інженери землевпорядники, а складання зазначеного акту не є видом робіт із землеустрою як це передбачено Законом України «Про землеустрій».

На думку позивача, позов про усунення порушень права, не повязаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй, чи на чужій земельній ділянці або іншому обєкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

До матеріалів справи позивачем долучено: копію рішення Виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 11 від 25.01.2005 р.; копію Акту державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом обєкта в експлуатацію від 22.01.2005 р.

Відповідач у додаткових поясненнях № 01-54/381/16 від 18.01.2016 р. зазначає, що підставою для прийняття виконкомом Нововолинської міської ради рішення № 296 від 18.06.2016 р. були звернення мешканців та депутата міської ради ОСОБА_10, а протоколи № 1, № 2, № 3 слугували лише умовою для прийняття цього рішення.

В протоколі № 1 від 11.11.14 р. зафіксована усна угода між виконкомом Нововолинської міської ради та ПАТ «Галнафтогаз» про усунення негативних наслідків діяльності АЗС «ОККО» для мешканців сусідніх будинків вул..Чехова.

ПАТ «Галнафтогаз» не виконало взятих на себе зобовязань не звернулось до відповідних органів для затвердження схеми руху по території АЗС «ОККО», тому виникла необхідність реагування шляхом прийняття спірного рішення, прийнятого в межах делегованих повноважень, визначених у ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Оскільки Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, що знаходиться у м.Нововолинськ, вул. Чехова, 2, серії ВЛ № 071397 від 26.09.2006 р. видано Відкритому акціонерному товариству «Концерн Галнафтогаз», в судовому засіданні постало питання про необхідність витребування у позивача доказів щодо правонаступництва, для чого в судовому засіданні було оголошено перерву до 14:00 год.

Після оголошеної перерви позивачем на підставі клопотання (вх..№ 01-54/432/16 від 18.01.2016 р.) до матеріалів справи долучено копію Статуту ПАТ «Концерн Галнафтогаз» від 21.04.2015 р. та витягу з протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Концерн Галнафтогаз» від 14.09.2009 р. Представником в судовому засіданні додатково повідомлено, що зміна найменування ВАТ «Концерн Галнафтогаз» на ПАТ «Концерн Галнафтогаз» проведена на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Дослідивши наявні докази у справі та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертататися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

ПАТ «Концерн Галнафтогаз» є власником земельної ділянки площею 0, 7699 га., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Чехова, 2, кадастровий номер 07:107:000:00:02:047:0016, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВЛ № 071397 від 26.09.2006 р. На вказаній земельній ділянці знаходиться будівля автозаправної станції площею 100, 2 кв.м., що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6974405 від 11.04.2005 р.

18.06.2015 р. виконачим комітетом Нововолинської міської ради Волинської області було прийнято рішення № 296 про закриття виїзду автотранспорту з АЗС «ОККО» на вул.Чехова. Вказаним рішенням було заборонено виїзд з АЗС «ОККО» на вул.Чехова. Зобовязано Виробниче управління комунального господарства ЖКО Нововолинської міської ради встановити залізобетонні блоки на виїзді з АЗС «ОККО» на вул.Чехова.

Зі змісту даного рішення № 296 від 18.06.2015 (надалі Рішення) Виконавчий комітет Нововолинської міської ради, посилаючись на статтю 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі звернень мешканців вулиці Чехова, депутата міської ради ОСОБА_10 враховуючи невиконання керівництвом АЗС «ОККО» рішень протоколів Виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 1 від 11 листопада 2014 № 2 від 17 листопада 2014 року, № 3 від 26 лютого - 4 березня 2015 року, вирішив заборонити виїзд з АЗС «ОККО» на вул. Чехова.

Як зазначає відповідач у додаткових поясненнях № 01-54/381/16 від 18.01.2016 р. підставою для прийняття виконкомом Нововолинської міської ради рішення № 296 від 18.06.2016 р. були звернення мешканців та депутата міської ради ОСОБА_10, а протоколи № 1, № 2, № 3 слугували лише умовою для прийняття цього рішення.

В протоколі № 1 від 11.11.14 р. зафіксована усна угода між виконкомом Нововолинської міської ради та ПАТ «Галнафтогаз» про усунення негативних наслідків діяльності АЗС «ОККО» для мешканців сусідніх будинків вул..Чехова.

ПАТ «Галнафтогаз» не виконало взятих на себе зобовязань не звернулось до відповідних органів для затвердження схеми руху по території АЗС «ОККО», тому виникла необхідність реагування шляхом прийняття спірного рішення, прийнятого в межах делегованих повноважень, визначених у ст.30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Водночас, судом не взято до уваги твердження відповідача про відсутність предмету спору, оскільки оскаржуване рішення виконавчого комітету від 18.06.2015 р. має ненормативний характер, тобто є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію після його реалізації шляхом встановлення виробничим управлінням комунального господарства житлово-комунального обєднання Нововолинської міської ради залізобетонних блоків на території міської комунальної власності вздовж вул.Чехова і воно жодним чином не порушує право власності Позивача на земельну ділянку.

Як встановлено судом, оспорюване рішення № 296 від 18.06 2015 р. «Про закриття виїзду автотранспорту з АЗС «ОККО» на вул.Чехова» прийнято виконавчим комітетом Нововолинської міської ради з порушенням вимог чинного законодавства та визначеної Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» компетенції та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача у справі ПАТ «Концерн Галнафтогаз», що є підставою для визнання його недійсним.

При цьому, суд виходить із наступного.

Відповідно до Розяснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 зі змінами та доповненнями - підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи цевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма кореспондується зі ст.24 ч.3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Слід зазначити, що підстави щодо визнання незаконного рішення органу місцевого самоврядування недійсним передбачені абз.2 ст.144 Конституції, п.10 ч.2 ст.16, ч.І ст.21, ч.І ст.393 ЦК, ч.2 ст.20 ГК, ч.5 ст.158 ЗК, ч.10 ст.59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», у вказаних нормах законів акти органів місцевого самоврядування, які можуть бути оскаржені в судовому порядку не диференціюються за ознакою реалізованості.

Отже, посилання відповідача на те, що оспорюване рішення має ненормативний характер, тобто є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію після його реалізації є необгрунтованим.

В силу ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Водночас, посилання відповідача на те, що рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради прийняте в межах повноважень, визначених ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є безпідставним, оскільки даною нормою Закону визначено повноваження виконавчих органів в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, серед яких не передбачено права виконавчого комітету здійснювати управління об'єктами приватної власності, вирішувати питання щодо обмеження права користування земельними ділянками, що перебувають в приватній власності; перешкоджати законній господарській діяльності підприємств, установ, організацій, чи вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на обмеження їх прав власності (в тому числі і встановлювати на земельних ділянках, що знаходяться у власності підприємств залізобетонні блоки чи біля земельних ділянок).

Судом відхилено посилання відповідача на протоколи Виконавчого комітету, які не були виконані Позивачем, як на підставу прийняття рішення з наступних підстав.

У відповідності до ч.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Статтею ст.73 вказаного Закону визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, протоколи наради Виконавчого комітету не є актами в розумінні ст. 59 та 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а, відтак, не створюють будь-яких правових наслідків та не є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями.

Крім того, у відповідності до ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов до захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Таким чином, комплекс робіт з встановлення шумо- та світлозахисних щитів з метою зниження рівня шуму є заходом благоустрою населеного пункту.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що організацію благоустрою населених тунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (ч.3 ст.20 Закону).

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів (п.9 ч.1 ст.10 вказаного Закону).

В той же час, права та обов'язки підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів, передбачених ст.18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не передбачають їх обов'язку на влаштування об'єктів благоустрою на землях загального користування (вздовж вул.Чехова), не передбачено такого обов'язку і Правилами благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку, додержання тиші в громадських місцях на території міста Нововолинська та сел. Жовтневого, затвердженими рішенням Нововолинської рішення міської ради від 03 червня 2009р. №30/13.

Частиною 5 ст.19 Господарського кодексу України визначено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Будь - яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 Протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовільнило вимогу законності і не було -свавільним (рішення у справі «Беєлер проти Італії», заява №33202/96, п.107 ЕСНК 2000-1). Вимога законності, яка випливає з Конвенції, означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права (справа «Ентрік проти Франції» від 22.09.1994 р. серія А, №296-А сс 19-20, п.42).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики іейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-ІУ суди застосовують розгляді справ Конвенцію (995 004) та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 19 Закону N 3477-ІУ міністерства інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції (995004) та практиці Суду.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка набута ПАТ «Концерн Галнафтогаз» в установленому законом порядку на підставі договору купівлі-продажу № 2312 від 06.07.2006 р., а збудований на ній об'єкт нерухомості відповідає, вимогам державних будівельних, санітарних, екологічних норм, що підтверджено Актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 22.01.2005 р.

Відповідачем під час розгляду справи у розумінні вимог ст.ст.34, 36 ГПК України не надано суду будь-яких доказів щодо скасування зазначеного Акту та визнання нечинними будь-яких дозвільних документів, а посилання відповідача на відсутність затвердженої позивачем схеми руху по території АЗС «ОККО» та не звернення його до органів ДАІ спростовується фактом підписання Державною технічною комісією, в т.ч., представником ДАІ УМВС України у Волинській області, та прийняття обєкту АЗС в експлуатацію, що є недоліком у діяльності Державної комісії.

Таким чином, Рішення № 296 від 18.06.2015 прийняте Виконавчим комітетом Нововолинської міської ради з перевищенням наданих йому Законом України «Про місцеве саморядування в Україні» повноважень та порушує право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, а також створює перешкоди в господарській діяльності.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Власник майна, права якого порушені внаслідок прийняття акта ненормативного характеру органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Право власності на земельну ділянку позивач підтверджує Державним актом, виданим ВАТ «Концерн Галнафтогаз» серії ВЛ № 071397 від 26.09.2006 р. та план схемою меж земельної ділянки до нього.

Крім того, під час конфліктної ситуації за зверненням позивача директором ТОВ «Центр Кадастру» ОСОБА_3, 04 серпня 2015 року було складено Акт винесення в натуру меж земельної ділянки. При складанні зазначеного Акту ОСОБА_3 було проведено топографо-геодезичну зйомку земельної ділянки. До Акту також додається ситуаційна схема, на якій чітко видно що залізобетонні блоки, які встановлені з метою заборони виїзду з АЗС «ОККО» знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у власності Позивача.

В судовому засіданні директор ТОВ «Центр Кадастру» ОСОБА_3 було підтверджено на підставі ситуаційної схеми встановлення залізобетонних блоків на території АЗС.

На вимогу суду начальником Нововолинського відділення Держгеокадастру ОСОБА_7 було надано пояснення щодо порядку видачі Державного акту на право ВАТ «Концерн Галнафтогаз» серії ВЛ № 071397 від 26.09.2006 р., затвердення плану меж земельної ділянки та факту винесення в натуру меж земельної ділянки.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність винесення в натурі меж земельної ділянки є необґрунтовані.

Водночас, під час розгляду даної справи судом встановлено, що працівниками ВУ КГ ЖКО Нововолинської міської ради 18.12.2015 р. були проведені відновлювані роботи врезультаті яких залізобетонні блоки, які були встановлені на виконання рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради були переміщені на земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, про що складено Акт про обстеження робіт по закриттю виїзду автотранспорту із АЗС «ОККО» на вул.Чехова.

Позивачем на противагу зазначеного не було доведено, що зазначені залізобетонні блоки знаходяться на території АЗС. Однак, факт їх встановлення перешкоджає виїзду з території АЗС на вул..Чехова м.Нововволинськ, про що відповідач в судовому засіданні не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права користувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача порушують права позивача щодо користування належною йому земельною ділянкою, чинять перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Вчинення зазначених дій відповідачами призвело до неможливості використання земельної ділянка згідно її цільового призначення, оскільки встановлені залізобетонні блоки перекривають виїзд з АЗС та перешкоджають законній господарській діяльності позивача.

Відповідно до п. 33. Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого.

Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (статті 57 - 59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Позов про усунення порушень прав, не повязаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому обєкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до п. 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають спори: про визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок у власність чи надання їх у користування, припинення права власності на земельні ділянки, вилучення цих ділянок з користування і про зобов'язання названих органів залежно від характеру спору виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства а також про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Згідно ч.3 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Беручи до уваги те, що позивач є власником земельної ділянки та обєкту нерухомого майна (АЗС), а дії відповідача шляхом встановлення залізобетонних блоків чинять перешкоди виїзду автотранспорту з АЗС на вул..Чехова, м.Нововолинськ, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст.ст. 24, 59, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 391, 396 Цивільного кодексу України, ст.ст. 19 Господарського кодексу України, ст.ст. 95, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області № 296 від 18.06.2015 р. про закриття виїзду автотранспорту з АЗС «ОККО» на вул..Чехова.

3. Зобовязати виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м.Нововолинськ, вул..Чехова, 2, кадастровий номер 07:107:000:00:02:047:0016 та належить на праві власності ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (79056, м.Львів, вул.Пластова, 1, код ЄДРПОУ 31729918) шляхом демонтажу залізобетонних блоків.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, просп.Дружби, 27, код ЄДРПОУ 04051342) на користь Публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» (79056, м.Львів, вул.Пластова, 1, код ЄДРПОУ 31729918) 2 436 грн. судового збору.

Повне рішення складено 22.01.2016 р.

Суддя В.А.Пахолюк