Ухвала суду № 55161440, 21.01.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 січня 2016 року Справа № 5004/165/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина ухвалугосподарського суду Волинської області від 15.10.2015 р.та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р.за скаргоюДержавного комунального підприємства "Луцьктеплонерго"на діїГоловного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Україниу справі№ 5004/165/12 господарського суду Волинської областіза позовомПрокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Волинської філії дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"доДержавного комунального підприємства "Луцьктепло"простягнення 22 691 686 грн. 67 коп.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Волинської області у справі №5004/165/12 від 15.10.15 р. визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015 р. та постанови про арешт коштів боржника від 17.09.2015 р. у виконавчому провадженні №33061785. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.09.2015р. ВП №33061785. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва О.В. про арешт коштів боржника від 17.09.2015 р. ВП №33061785.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.10.2015 р. у справі № 50004/165/12 залишено без задоволення, а вищевказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 15.10.2015 р., постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Однак, як встановлено судом, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Водночас, скаржник звертається до суду касаційної інстанції із заявою про відстрочення сплати судового збору, у якій просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку із тим, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою (фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України), розрахункове-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. Отже, для своєчасної оплати судового збору необхідно заздалегідь, до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, передбачити кошти для сплати судового збору у кошторисах головних розпорядників коштів.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому слід зазначити, що відповідно до норм вказаної статті звільнення сторони від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердженності цих обставин належними доказами.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з цим, Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що на час подання касаційної скарги її майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір лише під час подання касаційної скарги в зв'язку з важким майновим станом скаржника, у проміжок часу до винесення судового рішення.

Одночасно, статтею 1118 ГПК України передбачено, що касаційна скарга у випадках, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 107 цього кодексу, розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Втім, заявником на підтвердження викладених в клопотанні обставин не наведено та не подано жодного доказу на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Зважаючи на наведене, подане Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.10.2015 р. та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. у справі № 5004/165/12 підлягає поверненню.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст.1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, з урахуванням вимог ст.ст. 53, 110 вказаного кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4, ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.10.2015 р. та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. у справі № 5004/165/12.

Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.10.2015 р. та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2015 р. у справі № 5004/165/12 повернути скаржнику.

Справу № 5004/165/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Судді А.С. Ємельянов

Л.В. Ковтонюк