Ухвала суду № 55160740, 11.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 січня 2016 року м. Київ К/800/49085/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі №335/5882/13-а (2а/335/155/2013) за позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя до Запорізького міського голови, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання нечинним та скасування розпорядження, -

встановив:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з тим, що касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження без належних обґрунтувань та доказів на підтвердження підстав для поновлення пропущеного строку. Крім того, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Скаржник частково виконав вимоги вищезазначеної ухвали, а саме: надав квитанцію про сплату судового збору.

Разом з тим, згідно абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними.

Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України

від 20 листопада 2015 року скаржником повторно подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначено, що про оскаржуване рішення ОСОБА_1 випадково дізнався лише у листопаді 2015 року, а копію його отримав у суді першої інстанції, про що у матеріалах справи міститься відмітка.

Проте, зазначені скаржником підстави не можна вважати належним доказом того, що пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції проголошено у відкритому судовому засіданні, тобто з повідомленням сторін.

Інших доказів, які б свідчили про неможливість звернення з касаційною скаргою раніше дати звернення, що мала місце в цьому випадку, як і доказів на підтвердження того, що ним вчинялись дії щодо своєчасної реалізації свого права на касаційне оскарження ухваленого у справі судового рішення, скаржником не надано.

З огляду на те, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником не наведено, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абзацу 2 частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

від 25 червня 2015 року у справі №335/5882/13-а (2а/335/155/2013) за позовом прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя до Запорізького міського голови, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання нечинним та скасування розпорядження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Калашнікова