Ухвала суду № 55159164, 22.01.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги

"22" січня 2016 р. справа №419/976/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Ястребова Л.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 28 вересня 2015 року у справі № 419/976/15-а (головуючий І інстанції Добривечір Л.Д.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання бездіяльності незаконною,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 419/976/15-а разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 28 вересня 2015 року.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2015 року, у зв'язку з виявленими недоліками апеляційної скарги, остання залишена без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, а саме, апелянту, протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії ухвали було запропоновано надіслати до Донецького апеляційного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 535 грн. 92 коп.

Недоліки, зазначені в ухвалі від 28 жовтня 2016 року апелянтом не усунуто, натомість, на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла заява про відстроченя оплати судового збору до закінчення розгляду справи. В обґрунтування зазначеної заяви апелянт зазначає, що відповідно до ст. 55 Конституції України несплата судового збору не повинна бути підставою для відмови у наданні судового захисту шляхом оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. На думку апелянта, вимога до громадянина сплатити судовий збір, як умова отримання судового захисту своїх прав, суперечить ст..ст. 8, 22, 55, 64,130 Конституції України, оскільки фактично перекладає на громадянина обов'язки Держави Україна та порушує його право на судовий захист, яке не може бути обмежене і гарантується окрім норми прямої дії Конституції ще і ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 р. Крім того, апелянт зазначає, що суд, при вирішення питання щодо сплати позивачем судового збору не повинен посилатися на Закон України «Про судовий збір», оскільки останній підписано особою на прізвище ОСОБА_3, який ніколи не вступав на пост Президента України, а отже не мав право підписувати і оприлюднювати будь-які закони. За переконанням апелянта, ОСОБА_3 не склав присягу Президента України, як того вимагає Конституція України.

Уважно вивчивши вищезазначену заяву ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, слід зазначити, що умовою зменшення розміру, звільнення від сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат є майновий стан сторони, а також інші поважні причини неможливості сплатити судові витрати. Зазначені обставини повинні підтверджуватися належними та допустимими доказами. Однак, апелянтом до суду не надано жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору або доказів звільнення апелянта від сплати судового збору. Крім того, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір», апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Посилання апелянта на те, ОСОБА_3 не мав права підписувати Закон України «Про судовий збір», оскільки ніколи не вступав на пост Президента України, а отже не мав право підписувати і оприлюднювати будь-які закони суд не приймає до уваги, оскільки з офіційних ЗМІ вбачається, що 07 червня 2014 року, на урочистому засіданні Верховної Ради України президент України ОСОБА_3 склав присягу народу України. Приведення Президента України до присяги здійснив голова Конституційного Суду України Юрій Баулін. ОСОБА_3 зачитав текст присяги президента України за трибуною Верховної Ради, а після цього скріпив своїм підписом текст присяги, а тому, на підставі вищевикладеного, мав законне право підписувати, зокрема, Закон України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд зазначає, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи за подання апеляційної скарги на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 28 вересня 2015 року та необхідність продовження строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 49, 88, 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про відстрочення оплати судового збору до закінчення розгляду справи.

Продовжити ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 535 грн. 92 коп. - до 01 березня 2016 року.

У разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянтові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.В. Ястребова