Ухвала суду № 55157237, 21.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/18946/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Оксюта Т.Г. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Хрімлі О.Г.,

суддів Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Архіповій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської міської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил та закриття провадження,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0669/10000/15 від 06 жовтня 2015 року; закриття провадження в справі про порушення митних правил про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за порушення митних правил, відповідальність за що передбачена ст. 485 МК України.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову Київської міської митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил № 0669/10000/15 від 06 жовтня 2015 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків від різниці митних платежів, що становить 191 350,77 грн. У задоволені решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06 жовтня 2015 року Київською міською митницею ДФС прийнято постанову в справі про порушення митних правил № 0669/10000/15, згідно з якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 191 350,77 грн.

Не погоджуючись з постановою в справі про порушення митних правил та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що 01 вересня 2015 року на адресу ТОВ «Бетонроформ» надійшли товари, перелічені у товаросупровідних документах (інвойс № 08/2015, CMR № 0537 від 31 серпня 2015 року).

У той же день позивач, яка відповідно до договору № 06-ТБ від 12 липня 2012 року надає послуги ТОВ «Бетонроформ» по декларуванню товарів, подала відповідачу вантажну митну декларацію, що зареєстровано за № 100270003/2015/281865.

У вказаній ВМД позивачем товар № 2 заявлено як «барашкова гайка оцинкована» за кодом згідно з УКТЗЕД 7214200000, ставка мита - 0 %. Одночасно з ВМД № 100270003/2015/281865 відповідачу надано товаросупровідні документи, перелічені у графі 44 цієї декларації.

01 вересня 2015 року позивач самостійно виявила помилку у ВМД № 100270003/2015/281865 та звернулась до інспектора ВМО-3 митного поста «Столичний» Городиського А.А., якому було передано для оформлення зазначену ВМД, з проханням анулювати та/або відмовити в митному оформленні вказаної декларації у зв'язку з її невідповідністю товаросупровідним документам, переліченим у графі 44 декларації та застосуванням в якості валюти розрахунку (графи 22,23,24 ВМД) доларів замість євро, що зазначено також у поясненнях ОСОБА_3 від 02 вересня 2015 року.

02 вересня 2015 року відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару № КТ- 100270003-0047-2015, згідно з яким товар № 2 являє собою «барашкову гайку оцинковану» та повинен класифікуватись за кодом згідно з УКТЗЕД 7318169990 (ставка мита - 5 %).

Також, відповідач вважає, що ВМД № 100270003/2015/281865, внаслідок зазначення у декларації валюти контракту для розрахунку митних платежів - долар замість євро, містить неправильно визначені суми, які підлягали до сплати під час оформлення декларації, в тому числі: по товару № 1 заявлено до сплати 182 069,42 грн. замість 203 912,32 грн.; по товару № 2 заявлено до сплати 68 406,83 грн. замість 94 341,12 грн.; по товару № 3 заявлено до сплати 36 918,92 грн. замість 41 396,33 грн.; по товару № 4 заявлено до сплати 95 520,56 грн. замість 107 049,55 грн.

02 вересня 2015 року відповідачем складено протокол щодо позивача про порушення митних правил № 0669/10000/15.

03 вересня 2015 року позивачем подано до митного поста «Столичний» ВМД № 100270003/2015/281930, в якій товар, який надійшов на адресу ТОВ «Бетонроформ» по інвойсу № 08/2015, CMR № 0537 від 31 серпня 2015 року, поданий попередньо для митного оформлення за ВМД № 100270003/2015/281865, оформлено та випущено у вільний обіг, що підтверджується відповідним штампом та підписом інспектора митниці на вказаній декларації.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Митного кодексу України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб органів доходів і зборів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь органу доходів і зборів, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Відповідно до ч. 6 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно зі ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Колегія суддів зазначає, що обов'язковою ознакою диспозиції наведеної статті є умисне вчинення особою зазначеного діяння та наявність зазначеної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

За змістом ст. 531 МК України передбачено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач неодноразово оформлювала товари по контракту № 003-15 від 02 січня 2015 року, укладеному між ТОВ «Бетонроформ» та компанією Euro Vertrieb GmbH (Німеччина); позивач обізнана у класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД за контрактом № 003-15; позивач працює декларантом з 2008 року та жодного разу не була притягнута до відповідальності за порушення митних правил.

Крім того, позивач у поясненні від 02 вересня 2015 року зазначила, що при оформленні ВМД № 100270003/2015/281865 вірогідно мав місце збій у системі електронного декларування, внаслідок чого у цій декларації невірно зазначено код товару № 2 та застосована валюта, яка не відповідає даним щодо валюти контракту, вказаним в інвойсі № 08/2015 від 19 травня 2015 року.

Під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не було враховано наведені обставини.

Згідно зі ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що митним органом неправомірно винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0669/10000/15 від 06 жовтня 2015 року, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та правильної кваліфікації вчиненого правопорушення, без доведення наявності у позивача умислу на вчинення такого діяння та наявності мети, зазначеної у ст. 485 МК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що оскаржувану постанову в справі про порушення митних правил прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення митного органу, яким накладено адміністративне стягнення за порушення митних правил, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року у справі № К/9991/12143/11, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року у справі № К/9991/39355/12.

З огляду на викладене та з урахуванням меж перегляду судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Київської міської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 22 січня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Літвіна Н. М.

Ганечко О.М.