Ухвала суду № 55157172, 21.01.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15241/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран» про стягнення коштів -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві звернулася в суд з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран» податкового боргу в сумі 116 677,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на необґрунтованість вказаного рішення, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що загальна сума податкового боргу відповідача за самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями на день подання позовної заяви становить 116 677,00 грн. Остання виникла на підставі самостійно задекларованого зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (податкова декларація №9091015659 від 01 березня 2014 року).

В зв'язку з чим, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління державної фіскальної служби у м.Києві виставлено податкову вимогу від 30.04.2014 року №6522-25, яка була отримана представником ТОВ «Інгран», про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 14 листопада 2014 року №1876/26-59-25-01-14.

Оскільки зазначене податкове зобов'язання відповідачем сплачено не було, останнє обумовило звернення податкового органу в суд з вимогами про стягнення заборгованих сум з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходи з наявності у відповідача податкового боргу.

Надаючи правову оцінку встановленими обставинам та фактам, колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно п.п.14.1.153 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України слідує, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом першої інстанції встановлено, що визначене у податковій декларації податкове зобов'язання відповідачем у встановлений строк не сплачено.

Враховуючи, що 60 календарних днів після надіслання податкової вимоги відповідачу сплинули і останнім сума податкового боргу по самостійно узгодженим податковим зобов'язанням не сплачена, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення таких сум податкового боргу.

Доводи апелянта про той факт, що зазначена вище сума податкової заборгованості на час звернення податкового органу в суд із даним позовом вже могла бути погашена, колегія суддів відхиляє, оскільки доказів здійснення погашення боргу апелянт не надав.

Також, апелянт стверджує, що податковим органом лише 30.04.2014 року направлено податкову вимогу, в той час як строк сплати податкового зобов'язання закінчився 11.03.2014 року.

Щодо цього колегія суддів звертає увагу, що момент виникнення податкового боргу, відповідно до норм Податкового кодексу України, пов'язується виключно із закінченням строків для сплати податкового зобов'язання, визначеного платником податку самостійно або узгодженого податкового зобов'язання у випадку, коли таке податкове зобов'язання не сплачене та не оскаржене платником податку у встановлені Податкового кодексу України порядку та строки (п.п 14.1.175 п. 14.1. статті 14 Кодексу).

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Отже, необхідною умовою для надіслання (вручення) податкової вимоги є наявність не сплаченої в установлені законодавством строки узгодженої суми грошового зобов'язання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, на підставі матеріального та з дотриманням процесуального права. Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові відповідають обставинам справи та ґрунтуються на наявних в справі доказах.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інгран» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

Повний текст виготовлено - 22.01.2016 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Беспалов О.О.