Ухвала суду № 55157145, 15.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

15 січня 2016 рокусправа № 808/5145/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року у справі № 808/5145/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову , та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено та апеляційну скаргу позивача залишено без руху, з наданням десятиденного строку для усунення недоліків, а саме: подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

12.01.2016 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом заявлення клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись при цьому, на відсутність коштів призначених для сплати судового збору в зв'язку з не затвердженим кошторисом на 2016 рік. На підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору надав довідку від 05.01.2016 року № 3, з якої вбачається, що кошторис на 2016 рік не затверджено, тому фінансування за жодним із кодів економічної класифікації видатків (КЕКВ), у тому числі КЕКВ 2800 - інші поточні видатки (сплата штрафів,пені), зокрема фінансування витрат зі сплати судового збору , у 2016 році не проводились.

Позиція суду щодо звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі статті 88 КАС України викладена в ухвалі суду від 23 грудня 2015 року, якою в задоволенні аналогічного клопотання відмовлено, і полягає в тому, що пунктом 4 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 р. № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на органи доходів і зборів не розповсюджуються. Вносячи зміни до Закону України «Про судовий збір» та виключаючи органи доходів і зборів зі списку осіб, які звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень. Обмежене ж фінансування або несвоєчасне перерахування коштів з Державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не свідчить про неможливість сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від його сплати.

Вказані зміни до Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 10 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору, незалежно від того є вони платниками податків чи суб'єктами владних повноважень. Неналежне фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для звільнення такого органу від сплати судового збору. Вказане питання апелянтом повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання клопотання до суду про звільнення від сплати судового збору.

Щодо посилання апелянта на ухвали Вищого адміністративного суду України у справах № К/800/40998/15 та № К/800/40631/15 суд зазначає наступне.

У вказаних справах суд дійшов висновку про можливість звільнення заявника від сплати судового збору зважаючи на його майновий стан. Проте вказані ухвали прийнято Вищим адміністративним судом України при вирішенні питання про допуск конкретної справи до свого провадження, що свідчить лише про використання ВАСУ свого права на звільнення заявника від сплати судового збору і не є обов'язковим для використання судами нижчих інстанцій у своїй практиці.

Вказане лише підтверджує, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Суд ухвалою від 23 грудня 2015 року у звільненні від сплати судового збору відмовив і у новому клопотанні апелянтом нових даних на обґрунтування своєї позиції з цього приводу не наведено.

Суд також зазначає, що сплата судового збору є невід'ємною частиною такої процесуальної дії як подання апеляційної скарги, тобто є процесуальною дією, вчинення якої регулюється приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ж частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто, сплата судового збору при вчиненні певної процесуальної дії повинна відбуватись відповідно до законодавства, яке діє саме на час вчинення цієї дії. Оскільки апеляційна скарга відповідачем подається після 1 вересня 2015 року, то і сплата судового збору здійснюється відповідно до правил, які діють після вказаної дати.

Таким чином, відповідач повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки апелянтом вимоги ухвали суду від 23 грудня 2015 року, якою апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишена без руху, не виконані і недоліки скарги не усунуті, апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року у справі № 808/5145/15 - повернути апелянту.

Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя: С.Ю. Чумак