Постанова № 55157111, 14.01.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/4577/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іваненка С.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рогози Х. С.,

представника позивача - Смольського Ю.С.,

представника відповідача - Дзюби І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Полтавської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними картки відмови та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2015 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ВАТ "Полтавський ГЗК", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної фіскальної служби (надалі - Полтавська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації від 16 жовтня 2015 року № 806010002/2015/00027 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16 жовтня 2015 року № 806010002/2015/000003/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митницею за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості товарів, ніж заявлений позивачем, що стало наслідком протиправного прийняття спірних рішень про коригування заявленої митної вартості товарів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечуючи проти позову, посилався на те, що в наслідок застосованої процедури консультації платник податків не виконав вимоги митного органу, витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, не надав. У зв'язку з неможливістю застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару, митний орган застосував другорядний (резервний) метод відповідно до вимог статті 64 Митного кодексу України, у зв'язку із чим просив суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що ВАТ "Полтавський ГЗК", є суб'єктом зовнішньо економічно діяльності та зареєстроване на митному посту Кременчук Полтавської митниці ДФС Державної митної служби України (картка обліку 806/2012/0000489).

17.12.2014 між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Покупець) та Компанією Кеmісo Trading Limited, Кіпр, (Продавець) укладено Контракт № 3892, відповідно до якого Продавець зобов'язався поставляти на умовах DAP станція Соловей-Тополі митного переходу Росії/України (Інкотермс 2010) селітру аміачну марки Б ГОСТ 2-85 (країна походження Узбекистан).

Кількість та ціна товару, включаючи транспортування, страхування, упаковку та маркування, вказані в Специфікації № 5 до Контракту та становлять: 500 м.т. на загальну суму, що орієнтовно становить 141 000,00 дол. США, за ціною 282,00 дол. США за 1 м.т.

На виконання Договору постачальник здійснив поставку вказаної в ньому селітри зі ст. Боз-Су, Узбекистан, за вантажною митною декларацією № ЕДК 222 938 від 30.09.2015 Вказану селітру було доставлено на ст. Золотнишине Південної залізниці, Україна. Загальна вага селітри аміачної пористої, поставленої в вересні 2015 року, склала 500 м.т. нетто згідно документів.

16 жовтня 2015 року представником декларанта ОСОБА_1. до митного поста "Кременчук" Полтавської митниці було подано митну декларацію №806010002/2015/202368 з метою митного оформлення товару за зовнішньоекономічним контрактом 17.12.2014 № 3892 разом з пакетом документів, а саме:

зовнішньоекономічний контракт від 17.12.2014 №3892 з специфікацією № 5 від

30.09.2015;

накладні УМВС №511438, №511439, №511440, №511441, №511442, №511443, №511444, №511445 від 30.09.2015;

рахунки-фактури №903/1, №903/2, №903/3, №903/4, №903/5, №903/6, №903/7 від 30.09.2015;

рахунок (інвойс) від Продавця №2/10аn від 07.10.2015;

пакувальний лист №2/10аn від 07.10.2015;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 3892 від 17.12.2014;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація № 5 від 30.09.2015;

інформація про позитивні результати здійснення екологічного контроль товару № 2719 від 30.09.2015;

інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2719 від 30.09.2015;

інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2719 від 30.09.2015;

сертифікати якості №375, 376, 377, 378, 379, 380, 381 від 28.09.2015 та №382 від 29.09.2015.

сертифікат про походження товару форма СТ-1 №UZUA52903410 від 30.09.2015;

інші некласифіковані документи, а саме: сертифікат якості № 375 від 28.09.2015; сертифікат якості № 376 від 28.09.2015; сертифікат якості № 378 від 28.09.2015; сертифікат якості № 379 від 28.09.2015; сертифікат якості № 380 від 28.09.2015; сертифікат якості № 381 від 28.09.2015; сертифікат якості № 382 від 28.09.2015; акт огляду № 4638/12144 від 16.10.2015; ГОСТ 2-85 від 19.12.1985; довіреність № 3701 від 22.10.2014; лист відправника № 88-1/19-15 від 18.03.2015; лист одержувача № 4638/78 від 05.01.2015; лист постачальника б/н від 10.09.2015; лист постачальника б/н від 14.10.2015;

копію митної декларації країни відправлення № 27014/30.09.15/0005763 від 30.09.2015.

Митна вартість товарів була заявлена позивачем відповідно до статті 58 Митного кодексу України за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та складала 141 000,00 дол. США за партію товару чи 282,00 дол. США за одну метричну тону.

У зв'язку з тим, що наявна у митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів, яка виявлена відповідачем, подібний товар оформлявся за більшою митною вартістю митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи, а саме:

договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Представника Декларанта ОСОБА_1. було повідомлено про необхідність подання додаткових документів. Декларантом було надано висновок "Укрпромзовнішекспертиза" від 16.10.2015.

Рішенням Полтавської митниці від 16.10.2015 № 806010002/2015/000003/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за другорядним методом, а саме за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (ст. 59 Митного кодексу України) та визначено митну вартість товару на рівні 307,50 дол. США за одну метричну тону селітри.

Коригування митної вартості товару стало підставою для видання картки-відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 16.10.2015 № 806010002/2015/00027.

Різниця внаслідок коригування митної вартості становить 97 023,29 грн, з них ПДВ 64 012,41, ввізне мито 18 658,33 грн, додаткове мито 14 352,55 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, а також зважаючи на неможливість надати затребувані митницею додаткові документи товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією від 16.10.2015 N806010002/2015/202372 із забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту оскаржуваного рішення № 806010002/2015/000003/2 від 16.10.2015, судом встановлено, що підставою для коригування митної вартості товарів слугувала відсутність у документах, підтверджуючих заявлену митну вартість, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у договорі № 3892 від 17.12.2014 зазначено, що товар поставляється на умовах поставки DАР інкотерміс 2010 ст. Соловей - Тополі, однак у ЕМД країни відправника зазначено відмінні умови FCA інкотерміс 2010, даний факт не підлягає перевірці так як у специфікації відсутні дані щодо умов поставки, а в інвойсі № 2/10an від 07.10.2015 відсутнє посилання по якій саме специфікації поставлявся товар (згідно умов контракту ціна та умови поставки кожної партії товару визначені в окремих специфікаціях). Також згідно п. 3.3 контракту товар повинен бути упакований належним чином , однак у накладних товарно-супровідних документах відсутня інформація щодо кількості упаковки та її вартості, що унеможливлює перевірку визначеної декларантом митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості його складових, а саме вартості упаковки не дає можливості перевірити та оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також встановити фактичний розмір витрат на всі складові вартості товару, з урахуванням яких було сформовано вартість оцінюваного товару).

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, на підставі митної декларації № 806010002/2015/000003/2 від 16.10.2015 на митну територію України позивачем ввезено селітру аміачну, заявленою митною вартістю 0,812446 дол. США за кг-N та 0,282 дол. США за кг. Разом із цим, рівень митної вартості товару зі схожими характеристиками, оформленого за ЕМД від 10.08.2015 № 102040001/2015/101199, яка визнана контролюючим органом, становить 0,8887 дол. США за кг кг-N та 0,3075 дол. США за кг. Вищевказані обставини зумовили виникнення сумнівів у митного органа щодо правильності визначення митної вартості товару позивачем та призвели до винесення спірних рішень.

Водночас відповідач вказав, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до пункту 2 статті 58 Митного кодексу України, не може бути застосований у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально (документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх необхідних відомостей). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з аналогічними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Суд не погоджується із зазначеними доводами контролюючого органа з огляду на наступне.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, що набрав чинності з 01 червня 2012 року.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця /частина п'ята статті 58 Митного кодексу України/.

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Залученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що вартість селітри аміачної становить 282,00 дол. США за 1 м.т.

Посилання відповідача на те, що позивачем до митного оформлення не надано копію документів, які підтверджували б заявлену митну вартість товару не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ВАТ "Полтавський ГЗК" у відповідності до процедури, проведення консультацій з контролюючим органом, передбаченої статтею 55 Митного кодексу України, 16.10.2015 року надано додаткові документи та обґрунтування на підтвердження митної вартості товару, задекларованого у митній декларації № 806010002/2015/000003/2 від 16.10.2015, а саме:

зовнішньоекономічний контракт від 17.12.2014 №3892 з специфікацією № 5 від

30.09.2015;

накладні УМВС №511438, №511439, №511440, №511441, №511442, №511443, №511444, №511445 від 30.09.2015;

рахунки-фактури №903/1, №903/2, №903/3, №903/4, №903/5, №903/6, №903/7 від 30.09.2015;

рахунок (інвойс) від Продавця №2/10аn від 07.10.2015;

пакувальний лист №2/10аn від 07.10.2015;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 3892 від 17.12.2014;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація № 5 від 30.09.2015;

інформація про позитивні результати здійснення екологічного контроль товару № 2719 від 30.09.2015;

інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2719 від 30.09.2015;

інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2719 від 30.09.2015;

сертифікати якості №375, 376, 377, 378, 379, 380, 381 від 28.09.2015 та №382 від 29.09.2015.

сертифікат про походження товару форма СТ-1 №UZUA52903410 від 30.09.2015;

інші некласифіковані документи, а саме: сертифікат якості № 375 від 28.09.2015; сертифікат якості № 376 від 28.09.2015; сертифікат якості № 378 від 28.09.2015; сертифікат якості № 379 від 28.09.2015; сертифікат якості № 380 від 28.09.2015; сертифікат якості № 381 від 28.09.2015; сертифікат якості № 382 від 28.09.2015; акт огляду № 4638/12144 від 16.10.2015; ГОСТ 2-85 від 19.12.1985; довіреність № 3701 від 22.10.2014; лист відправника № 88-1/19-15 від 18.03.2015; лист одержувача № 4638/78 від 05.01.2015; лист постачальника б/н від 10.09.2015; лист постачальника б/н від 14.10.2015;

копію митної декларації країни відправлення № 27014/30.09.15/0005763 від 30.09.2015.

Як пояснив у додаткових письмових поясненнях представник позивача, що ВАТ "Полтавський ГЗК" придбав селітру аміачну не безпосередньо у виробника Maxam -Chirchiq, а у Kemico Trading Limited. Відповідно покупець Capital Resources LTD у своїй експортній декларації визначає умови поставки які закріплені у договірних відносинах між вищезазначеними покупцем та виробником Maxam -Chirchiq. Таким чином, не пряма поставка товару до ВАТ "Полтавський ГЗК" пояснює чому Capital Resources LTD експортній декларації визначило поставку на умовах FCA інкотерміс 2010. Крім того, у зовнішньоекономічному контракті № 3892 від 17.12.2014 чітко зазначено, що поставка товару по даному контракту здійснюється залізничним транспортом на умовах DАР інкотерміс 2010 ст. Соловей - Тополі.

Суд зазначає, що за приписами частин четвертої-шостої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, окрім іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості контролюючий орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Окрім того, відповідно до положень пунктів 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, за яким на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Суд зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти заявленого позову, не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у деклараціях митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Посилання контролюючого органа, як на підставу прийняття спірних рішень, на наявність інформації щодо митної вартості раніше імпортованих подібних товарів, суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої - четвертої 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У свою чергу, варто зазначити, що згідно положень статей 53-55, 64 Митного кодексу України законодавець допускає використання органом доходів і зборів при визначенні митної вартості товарів наявної у такого органу інформації про раніше визнані (визначені) митні вартості лише в тому випадку, коли подані декларантом обов'язкові документи містять істотні розбіжності, що унеможливлюють визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом (ціна договору).

У даному випадку, контролюючим органом не надано доказів існування таких розбіжностей.

Суд акцентує увагу на тому, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими декларантами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку позивача і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на вищенаведене, посилання контролюючого органу на раніше визнану вартість товарів зі схожими характеристиками митною вартість 0,8887 дол. США за кг-N та 0,3075 дол. США за кг. є неправомірними.

Окрім того, за змістом залучених до матеріалів справи копії звіту про незалежну оцінку майна від 16.10.2015 року № 3022 (а.с. 95) щодо вартості товару, складеного ДП «Укрпромзовнішекспертиза», ринкова вартість спірних товарів відповідає заявленій декларантом.

Твердження представника відповідача про те, що позивач фактично погодився на коригування митної вартості товарів, оскільки скористався правом їх випуску у вільних обіг під гарантію зі сплатою різниці у митних платежах, не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, суд виходить із наявності у декларанта права на оскарження рішення контролюючого органу про коригування митної вартості товарів, а також, зважає на пояснення позивача про те, що вказані дії підприємством вчинено з метою недопущення простою у виробництві.

Оскільки в судовому засіданні належними доказами не спростовано твердження позивача про те, що надані в сукупності документи фактично підтверджують розмір витрат позивача на придбання та доставку селітри аміачної, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору є заниженою чи необ'єктивною, - відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірного рішення про коригування митної вартості товарів покладено на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень,

Однак, Митницею таких доказів суду не надано. Натомість, матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доведеним належними та допустимими доказами той факт, що при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості товарів суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Відтак, рішення Полтавської митниці ДФС від 16.10.2015 № 806010002/2015/000003/2 про коригування митної вартості товарів необхідно визнати протиправним та скасувати, а позов ВАТ "Полтавський ГЗК" - задовольнити.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Полтавської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними картки відмови та рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації від 16 жовтня 2015 року № 806010002/2015/00027 та рішення про коригування митної вартості товарів від 16 жовтня 2015 року № 806010002/2015/000003/2.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Полтавської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39421072) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282) витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 523,77 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять три) гривні 77 (сімдесят сім) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 січня 2016 року.

Суддя С.А. Іваненко