Ухвала суду № 55156362, 20.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2016 року м. Київ К/800/68615/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі - УМВС України в Рівненській області) про визнання дій неправомірними, скасування наказу, поновлення на посаді та зобов'язання виплатити та нарахувати середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою ОСОБА_4, представника ОСОБА_2, на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, в якому просила: визнати неправомірними дії УМВС України в Рівненській області щодо звільнення з органів внутрішніх справ; визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Рівненській області №1637 від 28 липня 2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ; поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області; зобов'язати УМВС України в Рівненській області нарахувати та виплатити середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ним судові рішення та направити справу у на новий розгляд до суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 11 червня 2013 року проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Сарненського РВ УМВС України в Рівненській області.

Пунктом 2 наказу УМВС України в Рівненській області від 28 липня 2014 року №1637 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ - за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні статті 10 Закону України «Про міліцію», статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут ОВС України», Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22 лютого 2012 року №155, а саме у некоректній поведінці по відношенню до своїх колег, перешкоджанні здійсненню ними своїх професійних обов'язків.

Вказаний наказ виконано наказом УМВС України в Рівненській області «По особовому складу» від 13 серпня 2014 року №265 о/с, яким позивача звільнено з органів внутрішніх справ за підпунктом «є» пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Прийняттю відповідачем зазначених рішень передувало службове розслідування, яким встановлено, що в нічний час 16 червня 2014 року працівниками ВДАІ з обслуговування Сарненського району підпорядкованого УМВС України в Рівненській області, за керування у нетверезому стані, був зупинений і направлений на стаціонарний пост ДАІ №2 м. Сарни водій автомобіля «Мерседес-Бенц» ОСОБА_5 Під час перебування на стаціонарному посту ДАІ до співробітників Державтоінспекції підійшла співробітниця Сарненського РВ УМВС ОСОБА_2, яка почала погрожувати працівникам ВДАІ та шарпати останніх за формений одяг. Агресивні дії позивача були зумовлені тим, що працівники ВДАІ відмовились відпустити громадянина ОСОБА_5, який є її кумом, та приховати факт керування ним транспортним засобом у нетверезому стані.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про міліцію», «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», а також Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабміну УРСР від 29 липня 1991 року №114 (надалі - Положення).

Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до частин 1, 5 статті 25 Закону України «Про міліцію», працівник міліції несе за свої дії чи бездіяльність дисциплінарну відповідальність.

Пунктом 10 Положення визначено, що відповідальність осіб начальницького складу визначається законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до статті 1 Статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна зобов'язує кожну особу начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.

Згідно зі статтею 7 Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, в тому числі: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно зі статтею 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з частиною 10 статті 14 Статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Як вбачається з характеристики позивача, наданої начальником Сарненського РВ УМВС ОСОБА_2 має низький рівень самодисципліни, імпульсивний характер та неналежне ставлення до виконання службових обов'язків, повагою не користується.

Судами досліджувався послужний список позивача, з якого вбачається, що за період роботи з 2010 року по 2014 рік ОСОБА_2 6 разів притягувалася до дисциплінарної відповідальності. До неї застосовувалися такі стягнення: зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що провівши службове розслідування, яким було встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, відповідачем було правомірно, з врахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації позивача, притягнуто ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з наведеним підстави для скасування оскаржуваних наказів відсутні.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді М.М. Олексієнко

І.В. Штульман