Ухвала суду № 55155290, 18.01.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/883/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 644/482/15-ц ОСОБА_1

Категорія: майнові Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого : Швецової Л.А.,

суддів : Піддубного Р.М., Даниленко В.М.,

за участі секретаря : Єрьоменко О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхи України», приватна фірма «ГАММА-55» про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

19 січня 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 14 грудня 2015 року уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхи України», приватна фірма «ГАММА-55» про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання договору купівлі-продажу недійсним повернуто позивачу у звязку з невиконанням в повному обсязі ухвали суду першої інстанції від 16.11.2015 року.

Не погодившись із вказаною вище ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити ухвалу Орджонікідзевського районного суду від 14 грудня 2015 року , позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхи України», приватна фірма «ГАММА-55» про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання договору купівлі-продажу недійсним повернути позивачу.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що вищевказана ухвала винесена з порушенням норм процесуального законодавства.

ОСОБА_2 вказує, що за змістом мотивувальної частини ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року судом першої інстанції повернута уточнена позовна заява ОСОБА_3 від 07 вересня 2015 року. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи, оскільки питання щодо уточненої позовної заяви у редакції від 07.09.2015 року судом першої інстанції вирішено ще 09 листопада 2015 року.

У судовому засіданні 09 листопада 2015 року представником відповідача заявлено клопотання щодо позовних вимог позивача саме у редакції 02 лютого 2015 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відповідно до ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. ст. 1, 2, 3 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 122 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України підставою для залишення позовної заяви без руху, зокрема є несплата позивачем судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при подачі уточнених позовних заяв не в повному обсязі сплачений судовий збір.

Судова колегія з таким висновком не погоджується, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 19 січня 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя.

До позовної заяви було надано заяву про відстрочення сплати судового збору, у звязку з відсутністю коштів.

23 січня 2015 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова було відкрито провадження по вказані справі.

26 січня 2015 року позивачем була подана уточнена позовна заява про поділ майна подружжя, що є обєктом права спільної сумісної власності та долучена квитанція про сплату судового збору у сумі 3654 грн.

02 лютого 2015 року позивачем було подана ще одна уточнена позовна заява та перелік майна, який підлягає поділу між подружжям був доповнений.

07 вересня 2015 року ОСОБА_3 подала уточнену позовну заяву з урахуванням наявних в матеріалах доказів, на підтвердження наявності у відповідача майна на праві власності.

28 вересня 2015 року ухвалою Оджонікідзевського районного суду м. Харкова уточнену позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишено без руху.

27 серпня 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4, ТОВ «Шляхи України» про визнання договору купівлі-продажу недійсним. При подачі позову, ОСОБА_3 сплатила судовий збір у сумі 243,60 грн.

07 вересня 2015 року ухвалою Оджонікідзевського районного суду м. Харкова провадження по справі відкрито.

01 листопада 2015 року ухвалою Оджонікідзевського районного суду м. Харкова справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4, ТОВ «Шляхи України» про визнання договору купівлі-продажу недійсним обєднано в одне провадження з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

16 листопада 2015 року ухвалою Оджонікідзевського районного суду м. Харкова позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхи України», приватна фірма «ГАММА-55» про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя та визнання договору купівлі-продажу недійсним залишити без руху.

20 листопада 2015 року на виконання ухвали суду, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Поняття судового збору наведено у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до вказаної правової норми судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст.ст. 2, 3 зазначеного Закону платники судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2015 року ОСОБА_3 була подана заява та долучена до матеріалів справи квитанція про сплату судового збору у сумі 487,20 грн. за подачу позову немайнового характеру.

Що стосується сплати судового збору за позовними вимогами про поділ майна подружжя, то судовий збір повинен сплачуватися на час подачі уточненої позовної заяви. Оскільки судовий збір при подачі уточненої позовної заяви 02.02.2015 року сплачений у максимальному розмірі, то підстав для стягнення судового збору у сумі 6090 грн., відповідно до Закону України « Про судовий збір», судова колегія не вбачає.

Крім цього, при розгляді справи по суті, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, повинен вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року про поверхня позовної заяви не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з додержанням вимог процесуального закону, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України скасувати це судове рішення, а матеріали справи направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2015 року скасувати.

Справу передати до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для продовження її розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню по справі.

Головуючий

Судді: