Рішення № 55154414, 14.01.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/3514/15-ц Номер провадження 22-ц/786/91/16Головуючий у 1-й інстанції Парахіна Є. В. Доповідач ап. інст. Омельченко Л. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Омельченко Л.М.

Суддів: Бондаревської С.М., Буленка О.О.

При секретарі Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк"

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2015 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» (надалі Банк) звернулося до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 29 липня 2011 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір банківського обслуговування № BlаЖГА00057392, за умовами якого відповідачу надано кредит на поточні потреби в розмірі 49000 грн. 00 коп. на строк до 29 липня 2014 року з процентною ставкою в розмірі 15% річних. Оскільки ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, станом на 19 серпня 2015 року виникла заборгованість в сумі 46910 грн. 44 коп., в тому числі : кредит 5814 грн. 56 коп., відсотки 777 грн. 70 коп., комісія за РО 2835 грн. 79 коп., плата за пропуск платежів - 37482 грн. 39 коп.

Посилаючись на викладене вище, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану суму боргу.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк" заборгованість в сумі 9428 (дев'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 05 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 244 грн.70 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржила уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйбі Банк» ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення плати за пропуск платежів та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновок суду не відповідає матеріалам справи і неповно з'ясовано обставини справи. Зокрема, зазначено, що судом не взято до уваги п. 4.3 наявного в матеріалах справи кредитного договору, де передбачено право позивача на стягнення пені у вигляді плати за пропуск платежів, а її розмір розрахований відповідно до вказаної у п. 9 спеціальної частини договору ставки та наведеного Банком розрахунку суми заборгованості, що, відповідно до ст.ст. 549-552 ЦК України, надавало суду підстави для стягнення заявленої у позові суми пені.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

З огляду на доводи і вимоги апеляційної скарги, справа переглядається в апеляційному порядку лише в частині відмови Банку у задоволенні частини його позову.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 29 липня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір банківського обслуговування № BlаЖГА00057392. Відповідно до п. 1.2, 1.5, 1.6 Загальної частини цього Договору Банк надає Позичальнику грошові кошти (Кредит) в національній валюті України в сумі, зазначеній у п. 1 Спеціальної частини Договору, у формі відкличної не відновлюваної кредитної лінії, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Банку плату за користування кредитними коштами, комісії та можливі штрафні санкції в порядку і на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому і що становитимуть невід'ємну частину цього Договору. За користування Кредитом встановлюється плата у вигляді процентів, які нараховуються за процентною ставкою у розмірі, визначеному в п. 3 Спеціальної частини Договору, за обслуговування Кредиту встановлюється щомісячна плата у вигляді комісії за управління Кредитом, розмір якої визначається в п. 4 Спеціальної частини Договору.

Згідно з п.п. 1-4 Спеціальної частини Договору № BlаЖГА00057392 від 29 липня 2011 року, сума Кредиту становить 49000 грн. 00 коп., термін повернення - 29 липня 2014 року, процентна ставка 15,00% річних, комісія за управління Кредитом 1,75% від суми кредиту. Крім того, відповідно до п.п. 9, 10 Спеціальної частини, встановлено розмір штрафу, передбаченого п. 4.2 Загальної частини Договору, 25,00% від суми Кредиту, пені, передбаченої п. 4.3 Загальної частини Договору, 0,5%, яка розраховується за методом "факт/360".

Як встановлено в п. 2.4.1. Загальної частини Договору № BlаЖГА00057392 від 29 липня 2011 року, проценти за користування кредитними коштами розраховуються у валюті Кредиту, виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і строку кредитування, із розрахунку: рік рівний 360 дням, місяць рівний 30 дням, та сплачуються Позичальником в порядку, передбаченому п.2.5. Загальної частини Договору. При розрахунку процентів враховується день видачі кредитних коштів (день збільшення доступного залишку коштів на ПР Позичальника) та виключається останній день строку останнього повернення всіх кредитних коштів.

Відповідно до п. 2.4.2, проценти та комісію за управління кредитом Позичальник повинен сплачувати щомісячно в день повернення частини кредиту відповідно до платежів, передбачених у Графіку погашення заборгованості за кредитом, наведеному в Додатку № 1 цього Договору.

В п. п. 2.5.1, 2.5.2 договору встановлено, що щомісячний платіж, передбачений Графіком, складається із строкової частини Кредиту та строкових процентів, є ануїтетним: регулярні рівні щомісячні платежі, що направляються на погашення Кредиту , а саме: основного боргу та процентів, що розраховується таким чином, що в кінці строку договору за умови належного виконання зобов'язання Позичальником заборгованість повністю погашається. Позичальник зобов'язується не пізніше дати, встановленої в Графіку, поповнювати рахунок Банку, вказаний в п. 6 Спеціальної частини Договору, у валюті Кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу Банку або безготівковими перерахуваннями, у сумах, не менших за суми платежів, встановлених у Графіку, а також в сумах комісії за управління Кредитом.

Позивач на виконання умов Договору банківського обслуговування №BlаЖГА00057392 від 29.07.2011 року видав обумовлену суму коштів, проте ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором виконувала не належним чином, заборгованість по кредиту та нараховані відсотки і комісії у встановленому розмірі та строки не сплачувала, у зв'язку з чим станом на 19.08.2015 року виникла заборгованість, яка становить 46910 грн. 44 коп., в тому числі : кредит- 5814 грн. 56 коп., відсотки- 777 грн. 70 коп., комісія за РО- 2835 грн. 79 коп., плата за пропуск платежів - 37482 грн. 39 коп.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення 37482 грн.39 коп. плати за пропуск платежів суд послався на те, що позивач не вказав, а з матеріалів справи не вбачається, які є підстави для стягнення цієї суми, правова природа якої не зрозуміла. Крім того, судом не здобуто належних і допустимих доказів існування спору з приводу сплати такого платежу.

Однак, колегія суддів не може повністю погододитися з висновками суду першої інстанції.

Так, місцевий суд, всупереч вимог ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення, не взяв до уваги, що за умовами п. 9 розділу І спеціальної частини кредитного договору сторони домовились про можливість стягнення пені, передбаченої у п. 4.3 загальної частини договору за ставкою 0,5 % за кожний день прострочення позичальником сплати або сплати не у повному обсязі чергового платежу за графіком, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань, а саме: неповерненої чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управлінням кредитом, строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання.

До позовної заяви позивач додав детальний розпис вартості платежів за кредитом, а також - розрахунок заборгованості, в якому наростаючим підсумком наведені суми нарахувань плати за пропуск платежів на загальну суму 37482 грн.39 коп. (а.с.3-11).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно положенням ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу, актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 627 ЦК України встановлено принцип свободи договору, згідно якому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначеності умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім цього, відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, відступити від положень цих актів і врегулювати свої відносини на власний розсуд, і не можуть відступити від положень цих актів, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень цих актів відносин між сторонами.

Відповідач ОСОБА_3 на момент укладення кредитного договору не заперечувала свого вільного волевиявлення та своєї вільної згоди щодо всіх його умов.

Оскільки відповідач нічим не спростував наданий позивачем розрахунок та передбачені договором порядок і правила нарахування пені, яка за законом сплачується у разі порушення боржником зобов'язання, то у суду не було підстав для відмови у стягненні цієї пені.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_3 - адвокат Дігтяр Л.А. як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій зазначала, що несвоєчасна оплата платежів по кредитному договору пов»язана з тяжким матеріальним станом її довірительки. До того ж, розмір плати за пропуск платежів значно перевищує розмір суми заборгованості.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України, з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 р. № 6-100цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов"язковою для всіх судів України.

Отже, рішення місцевого суду слід скасувати в частині відмови позивачу у стягненні пені та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення даних позовних вимог і стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» 5814 грн.56 коп. пені за пропуск сплати платежів, тобто зменшити її до розміру тіла кредиту.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі слід розподілити між сторонами пропорційно до суми задоволених вимог. При цьому, колегія суддів, враховує той факт, що ухвалою судді Апеляційного суду Полтавської області від 27 листопада 2015 року було задоволено клопотання ПАТ «ВіЕйБі Банк» та відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. У зв»язку з цим, судовий збір підлягає стягненню на користь держави, а саме: з ОСОБА_3 - в сумі 65 грн.97 коп.(16% від розміру задоволених вимог), а з ПАТ «ВіЕйБі Банк» - 346 грн.35 коп.

В частині стягнення суми кредиту, відсотків та комісії рішення суду жодною із сторін не оскаржується, тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п. 2, 309 ч.1 п.п.3,4, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукрайнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйбі Банк» ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28 жовтня 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення плати за пропуск платежів.

Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукрайнський акціонерний банк» 5814 грн. 56 коп. (п»ять тисяч вісімсот чотирнадцять гривень 56 копійок) пені за прострочення сплати платежів.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір за розгляд справи апеляційним судом у розмірі 65 грн.97 коп. за наступними реквізитами: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (юридична адреса: вул. Дегтярівська, 27 Т, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 19017842) судовий збір за розгляд справи апеляційним судом в сумі 346 грн.35 коп. на користь держави за наступними реквізитами: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді : (підписи)

Копія вірно: