Ухвала суду № 55153985, 13.01.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10918/15-ц

Провадження № 2/369/513/16

УХВАЛА

Іменем України

13.01.2016 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

У провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди.

Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок, ? частина житлового будинку, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Леніна 124; накласти арешт на житловий будинок, ? частина житлового будинку, який знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Мала Снітинка, вул. Гагаріна 47.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно розяснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до вимог вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Однак, зважаючи на зміст позовних вимог і вимог заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про накладення арешту на квартиру, яка належать відповідачу ОСОБА_3, не є співмірною із заявленими позовними вимогами.

Крім того позивачем не надано підтвердження вартості майна, та не надано належних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову.

У звязку з вищевикладеним у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви про забезпечення позову в цивільній справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Н.С. Пінкевич