Ухвала суду № 55151681, 19.01.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/1332/2016 Головуючий в 1 інстанції - Яровенко Н.О.

Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Рубан С.М., Кабанченко О.А.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року про відмову в задоволені заяви про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду в справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 04.09.2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 04.09.2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.11.2015 року в задоволені заяви Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду - відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою суду, представник ПАТ «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про видачу виконавчого листа, посилаючись на те, що вона є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права. Зазначив, що суд не правильно застосував ст.5, п.14 ст.6 Закону України «Про третейські суди», Закон України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 389-10, 355, 360-7 ЦПК, не врахував висновки апеляційного суду, суду касаційної інстанції, Верховного суду України, які розглядали аналогічні справи.

В судове засідання апеляційного суду представник банку не з'явився, про розгляд справи повідомлений 14 січня 2015 року, що підтверджується зворотним поштовим повідомленням.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №640/500-К500, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит, в сумі 15000,00 доларів США грн. строком до 02.09.2032 року зі сплатою 12% річних від залишкової суми кредиту.

24.03.2008 року сторони підписали додаткову угоду до кредитного договору №640/500-К500, якою встановлено відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 9,9% річних.

17.11.2008 року сторони підписали додаткову угоду до кредитного договору №640/500-К500, якою встановлено відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 10,9% річних.

Пунктом 6.2 кредитний договір №640/500-К500 від 03.09.2007 року укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 передбачено, що «у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди» домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.04.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 261 831 грн. 74 коп. (двісті шістдесят одна тисяча вісімсот тридцять одну гривню 74 копійки) заборгованості та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у розмірі 3018 грн. 30 коп. (три тисячі вісімнадцять гривень 30 копійок).

Відмовляючи, ПАТ «Укрсоцбанк», у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не була йому підвідомча відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.389-10 ЦПК України суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких заборонений третейськими судами.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

ЗазначенийЗакон набрав чинності 12 березня 2011 року.

Отже, на час укладання кредитного договору Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до третейського суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 який є споживачем послуг цього товариства.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 вересня 2015 року у справі №6-856цс15, оскільки заявник є споживачем послуг банку, спір виник щодо заборгованості за кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справа за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не була підвідомча третейському суду, що є підставою для відмови у видачі виконавчого листа згідно п.2 ч.1 ст. 389-10 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої у справі ухвали.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: