Постанова № 55151442, 16.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Калити Броварського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на один рік.

Відповідно до постанови ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 21 вересня 2015 року приблизно в 21 год. 30 хв. по проспекту Червонозоряному в м. Києві, керував автомобілем «Шевроле», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в порушення п. 2.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), в стані алкогольного сп'яніння.

На зазначену постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити пропущений строк оскарження постанови та змінити останню в частині накладення адміністративного стягнення з позбавлення права керувати транспортним засобом протягом одного року на штраф.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 21 вересня 2015 року приблизно в 21 год. 00 хв. до нього зателефонувала знайома, яка попросила його приїхати на проспект Червонозоряний в м. Києві, де вона, керуючи транспортним засобом «Шевроле», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, попала у вибоїну, внаслідок чого у автомобіля лопнуло колесо та відірвався передній бампер. Прибувши на місце пригоди, він одразу змінив колесо та прикрутив бампер. В той день він вживав алкогольні напої, оскільки не мав наміру сідати за кермо ні в той день, ні в наступний. Однак, побачивши стан жінки, яка сильно нервувала, він все-таки сів за кермо з метою припаркувати автомобіль на найближчій автостоянці. Після чого його зупинили працівники поліції, та склали протокол про адміністративне правопорушення.

Апелянт, посилаючись на ст. 34 КУпАП, зазначає, що, позбавляючи його права керувати транспортними засобами, суд не врахував тих обставин, що він щиро розкаявся, на його утриманні є неповнолітній син, мати-інвалід та батько, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. Також він звертає увагу, що на даний час працює водієм, що підтверджується довідкою ТОВ «ЕКСПЕРТ ТРАНС», де характеризується позитивно. Він зазначає, що єдиним джерелом його доходів є робота водієм в даному товаристві, а без права керувати транспортними засобами він не зможе працювати та утримувати свою сім'ю.

Він стверджує, що висновки суду першої інстанції щодо встановлення обтяжуючої обставини перебування в стані сп'яніння є хибними, оскільки факт сп'яніння є кваліфікуючою ознакою диспозиції ст. 130 КУпАП, а відтак це не може бути не обтяжуючою обставиною.

Апелянт звертає увагу суду на те, що постанову, яку оскаржує в суді апеляційної інстанції, він отримав 03 листопада 2015 року в канцелярії суду першої інстанції, про що зробив відповідну відмітку в матеріалах справи.

В резолютивній частині постанови суд чітко зазначив, що остання може бути оскаржена протягом 10 днів з дня вручення такої постанови, а відтак апеляційну скаргу на постанову ним було подано 10 листопада 2015 року, без клопотання про поновлення пропущеного строку, оскільки він вважав, що він його не пропустив.

27 листопада 2015 року він отримав постанову Апеляційного суду міста Києва про повернення його скарги, у зв'язку з пропущенням ним строку на оскарження.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, суд вважає, що дана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до номеру вхідної кореспонденції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року безпосередньо до Солом'янського районного суду м. Києва 10 листопада 2015 року.

Після повернення йому апеляційної скарги, 30 листопада 2015 року він повторно подав апеляційну скаргу до суду, який ухвалив рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, та в якій просив окрім прийняття рішення про зміну постанови суду, поновити строк на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_2 не пропущений строк на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова суду може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Проте, в резолютивній частині постанови суду від 30 жовтня 2015 року вказано, що вона може бути оскаржена протягом десяти днів з дня вручення постанови.

В розписці, написаній ОСОБА_2 власноруч (а.с.11), зазначено, що постанову суду він отримав 03 листопада 2015 року. Оскільки судом визначений інший порядок оскарження постанови, ніж той, що передбачено законом, з урахуванням положень ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга подана вчасно, а тому вона підлягає розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду про позбавлення його права керувати транспортним засобом, ОСОБА_2 не заперечує факт управління автомобілем «Шевроле», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 21 вересня 2015 року приблизно в 21 год. 00 хв. на проспекті Червонозоряному в м. Києві, в стан алкогольного сп'яніння. Він пояснює свої дії тим, що його знайома попросила їй допомогти, тому він був змушений сісти за кермо автомобіля. В той же час він зазначає, що суд, позбавляючи його права керувати транспортними засобами, не взяв до уваги те, що на його утриманні перебувають малолітній син, мати-інвалід, батько, який постраждав внаслідок катастрофи на ЧАЕС, та його єдиним джерелом доходів є робота в ТОВ «ЕКСПЕРТ ТРАНС», де він працює водієм.

На думку апеляційного суду, такі доводи є непереконливими, а тому підстав для зміни постанови суду та накладення стягнення у виді штрафу немає.

Доводи апелянта про те, що він був змушений сісти за кермо автомобіля, щоб допомогти своїй знайомій не свідчать про те, що він перебував в стані крайньої необхідності, в розумінні цього поняття, відповідно до ст. 18 КУпАП.

Ухвалюючи рішення про позбавлення ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами, суд мотивував чому саме такий вид адміністративного стягнення необхідно застосувати.

Судом враховано особу правопорушника, який має 24-річний стаж управління транспортними засобами, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні неповнолітнього сина.

В той же час судом враховано і характер вчинення правопорушення, а саме те, що в крові ОСОБА_2 кількість алкоголю перевищувала допустиму норму в дев'ять разів. Проте, він, незважаючи на це, усвідомлював, що, керуючи транспортним засобом - джерелом підвищеної небезпеки, в стані алкогольного сп'яніння, створює небезпеку для оточуючих.

Тому суд правильно дійшов висновку, що з метою виховання та запобігання вчиненню ОСОБА_2 нових правопорушень, необхідно останнього позбавити права керувати транспортними засобами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП окрім штрафу, адміністративного арешту, передбачає стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами від одного до двох років.

З урахуванням всіх наведених обставин, суд правильно визначив мінімальний строк даного виду адміністративного стягнення.

При розгляді апеляційної скарги порушень норм процесуального права не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Р.Трясун