Рішення № 55149979, 25.12.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/6906/15-ц

пр. № 2/759/3710/15

25 грудня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в квітні 2015 року заявила позов до колишнього чоловіка ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Розмір вимог позову неодноразово змінювався, і в кінцевому позивач просила постановити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі 2000 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Позов мотивовано тим, що відповідач з січня 2015 року не приймає участі в утриманні дітей.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні на вимогах позову наполягала, надала пояснення, що по суті зводяться до викладеного в позовній заяві та уточненнях до неї.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи без участі відповідача не надходило.

Оскільки, у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе постановити заочне рішення. Представник позивача проти такого порядку розгляду справи не заперечувала.

Судом встановлено таке.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2014р. було розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 02.08.2003 року. Рішення набуло законної сили 24.11.2014 року.

Сторони від вказаного шлюбу мають двох синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження.

Після розлучення між сторонами виник спір щодо місця проживання дітей та здійснення батьками батьківських обов'язків.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09.04.2015р., разом з іншим, визначено місце проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - разом з матір?ю ОСОБА_1 При цьому, судом встановлено, як це наведено в рішенні, що діти постійно проживають з матір?ю починаючи з січня 2015 року.

Статтею 180 СК України встановлено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 181 цього ж кодексу визначені способи утримання дітей, в тому числі і шляхом встановлення аліментних зобов'язань.

Сторона позивача стверджує, що з січня 2015 року відповідач не надає будь-якої допомоги на утримання дітей. При цьому вказують, що він має постійний дохід від підприємницької діяльності та від передачі в оренду належного майна, загальний дохід становить близько 100000 грн., щомісячно, проте після того, як було заявлено дійсний позов приховує свої статки.

Дані пояснення частково підтверджуються наданими документами, за якими ОСОБА_2 з 08.04.2012р. займає посаду ТОВ «НИКОС ПРО СИСТЕМ», з посадовим окладом 10000 грн., та за сумісництвом посаду генерального директора ТОВ «НИКОС ГРУП» з посадовим окладом в 3000 грн., крім того має дохід в 6000 грн., щомісячно, у виді орендних платежів за оренду належних йому автомобілів. Представник позивача наголосила, що дані документи були представлені суду самим відповідачем в квітні 2015 року при розгляді справи про визначення місця проживання дітей та здійснення батьками батьківських обов'язків.

Про наявність доходів у відповідача до квітня 2015 року вказують і факти сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, що підтверджується даними облікової картки застрахованої особи ОСОБА_2 З цієї ж картки вбачається, що з квітня 2015р. страхові платежі до Фонду не поступають.

За таких обставин та вимог закону, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача аліментів на утримання дитини, а визначення аліментів в твердій грошовій сумі узгоджується з приписами ст. 184 СК України.

Погоджується суд і з заявленим розміром аліментів.

Такий розмір, на думку суду, позивачем достатньо обґрунтовано потребами дітей виходячи з їх віку, умов проживання, навчання, стану здоров'я, тощо, враховано позивачем і власні статки та факт що відповідач є батьком ще однієї дитини, яка народилася поза шлюбом.

Крім того, виходячи із наведених вище доходів відповідача, відсутності даних про наявність у останнього інших утриманців, інших аліментних зобов'язань, з урахуванням його віку, роду занять, суд визнає заявлений розмір аліментів реальним до виконання, тобто таким, що є не обтяжливим для відповідача.

Не порушує такий розмір аліментів і принцип рівності участі батьків в утриманні дітей, не зважаючи навіть на те, що статки відповідача вищі ніж у позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

За такого рішення, витрати у справі, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, по 2000 (дві тисячі) грн., щодо кожної дитини, щомісячно, починаючи з 29.04.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий Сенько М.Ф.