Ухвала суду № 55149093, 20.01.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/3560/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/90/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Гагіна М. В. , Ільченко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2015 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору про наміри та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом 22.07.2015 року, ОСОБА_4 просила суд розірвати договір про наміри оформлений у вигляді розписки від 30.07.2012 року укладений між нею та ОСОБА_3, стягнути з останнього та її користь грошові кошти у розмірі 12000 доларів США, що складає еквівалент у гривнях по курсу Національного банку України станом на день ухвалення судового рішення, а також судові витрати по справі.

Свої вимоги мотивує тим, що 30.07.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про наміри у вигляді розписки про передачу вказаної суми грошей з подальшим оформленням договору купівлі-продажу магазину «Океан-продукт». За змістом даного договору, відповідач отримав від позивача передплату у розмірі 12000 доларів США за намір здійснити продажу магазину та взяв на себе зобовязання підготувати для реалізації цього всі необхідні документи, при цьому дане зобовязання відповідачем має бути виконано у строк від одного до трьох місяців з моменту виникнення цих правовідносин. Однак, у визначений договором строк, зобовязання не було виконано відповідачем, крім того, не було повернуто отриману передплату, що стало підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16.11.2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 12000 доларів США основного боргу, що на день постановлення рішення за офіційним курсом Національного банку України становить 276720 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 2643,86 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 123,34 грн. судового збору за розгляд справи в Конотопському міськрайонному суді.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом не встановлено кому належав магазин «Океан-продукт», що був предметом продажу, чи міг відповідач розпоряджатись ним на власний розсуд. Судом не зясовано чи дійсно ОСОБА_3 надав розписку від 30.07.2012 року та яке відношення має ПВКФ «ОАС» до даної ситуації.

Також зазначає, що оскільки термін зазначений у розписці «один-три місяці» не є терміном повернення коштів, а позивач не надала підтверджень про наявність у неї на день складання розписки коштів в іноземній валюті та не зверталась до відповідача з вимогою про їх повернення, тому термін повернення коштів не настав, а підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідач та його представник в судове засідання не зявилися, але про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені телеграмами завчасно. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення вдруге призначеного судового засідання через неможливість прийняти участь у звязку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Клопотання надійшло без підтвердження належними доказами про його зайнятість в іншому судовому процесі.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи приведену норму процесуального закону, колегія судів визнала можливим розглянути справу без участі відповідача та його представника, бо відсутні підстави для задоволення клопотання через не підтвердження належними доказами щодо наявності поважності причин неможливості прийняти представникові відповідача участь у призначеному судовому засіданні.

Представник позивача з рішенням згодний і просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 30.07.2012 року між сторонами було укладено розписку (оригінал розписки повернуто позивачеві а.с.90) згідно якої відповідач отримав від позивача аванс у розмірі 12000 доларів США в рахунок нотаріального оформлення протягом від 1 до 3-х місяців договору купівлі-продажу приміщення магазину «Океан-продукт», розташованого по вул. Братів Радченко в м. Конотопі, за ціною 21000 доларів США. Решта коштів позивач зобовязана відати після переоформлення документів. У звязку з не укладенням договору купівлі-продажу приміщення магазину, сума авансу підлягає поверненню позивачеві.

Оскільки попереднього договору щодо купівлі-продажу приміщення магазину сторонами не укладалось, суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги про розірвання договору про намір, бо визнав що вони не ґрунтуються на законі. Розписка підтверджує тільки факт отримання відповідачем суму авансу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно частини 3 цієї статті ЦК України зобовязання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобовязання може мати місце лише в разі наявності зобовязання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу магазину.

Оскільки згідно розписки відповідач отримав гроші в сумі 12000 доларів США в рахунок подальшого укладення договору купівлі-продажу приміщення магазину, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, суд першої інстанції вірно визнав суму отриману відповідачем за розпискою як аванс, який підлягає поверненню через не укладення договору купівлі-продажу приміщення магазину.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не встановлені обставини кому належав магазин «Океан-продукт», що був предметом продажу, чи міг відповідач розпоряджатись ним на власний розсуд та яке відношення має ПВКФ «ОАС» до даної ситуації, не впливають на характер правовідносин, які виникли між сторонами з приводу укладення розписки про передачу грошей як аванс, і не позбавляють відповідача від зобовязання повернути безпідставно отримані гроші, передані йому в рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу приміщення магазину.

Щодо доводів апеляційної скарги про не зясування судом чи дійсно ОСОБА_3 надав розписку від 30.07.2012 року, колегія суддів відхиляє, бо за клопотання представника відповідача по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, яка не відбулась через відмову останнім надати судовому експерту вільних та умовно-вільних зразків його підписів та почерку для проведення такої експертизи. Таким чином, ствердження позивача про написання розписки відповідачем не спростовано відповідачем належними доказами.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги і про те що, оскільки термін зазначений у розписці «один-три місяці» не є терміном повернення коштів, а позивач не надала підтверджень про наявність у неї на день складання розписки коштів в іноземній валюті та не зверталась до відповідача з вимогою про їх повернення, тому термін повернення коштів не настав, а з часу укладання договору про наміри та зобовязання відповідача здійснити необхідні дії на протязі 1-3 місяців, щодо продажу магазину, минуло три роки, бо позивачем в межах строків позовної давності заявлена вимоги про повернення безпідставно отриманих грошей як аванс через не укладення договору купівлі-продажу приміщення магазину.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно і повно зясував, обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: