Вирок № 55145261, 22.01.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1828/15-к 1-кп/335/20/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Апаллонової Ю. В.

при секретарі: Кудряшовій Ю. В., Франчук Г.В.

за участю прокурора: Євсюкова Ф.Б.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисників-адвокатів: Багаурі О.В., Войтовича Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015080000000071 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, освіта вища, одруженого, військовозобов'язаного, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на час ухвалення вироку не працює, на момент вчинення злочину працюючого на посаді старшого слідчого з ОВС восьмого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, раніше не судимий,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 348 Податкового кодексу України передбачено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно - розшукову, кримінально процесуальну та охоронну функції.

Статтею 348.2 Податкового кодексу України встановлено, що завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статей 350.1.2, 350.1.9, 350.1.12 Податкового кодексу України податкова міліція, відповідно до покладених на неї завдань, проводить відповідно до закону про оперативно - розшукову діяльність а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції , вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків, здійснює заходи щодо запобігання і протидії корупції у контролюючих органах та виявлення фактів корупції, а також усунення наслідків корупційних правопорушень, виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», органи доходів і зборів є правоохоронним органом.

Статтею 38 КПК України передбачено, що органами досудового розслідування ( органами , що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи, в тому числі органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Згідно з наказом виконуючого обов'язки начальника ДФС України Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ОСОБА_4 № 37 - о від 03.02.2015 року капітана податкової міліції ОСОБА_1 призначено старшим слідчим з особливо важливих справ восьмого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, тобто він є особою, яка постійно здійснює функції представника влади.

Відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011року та пп «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 6 «Про засади запобігання і протидії корупції», як і ч. 1 ст. 22 Закону «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до посадової інструкції старшого слідчого з особливо важливих справ ОСОБА_1, в його обов'язки входить: вивчення матеріалів про вчинення злочинів та прийняття по них рішення; вжиття заходів, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності та відшкодування завданих злочином збитків; виявлення в ході досудового розслідування сумнівних фінансових операцій та надання інформації підрозділам боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КПК України слідчий уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам, повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК України, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК України.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду правоохоронних органів», п. 1 примітки до ст. 364 КК України та п. 2 примітки до ст. 368 КК України ОСОБА_1 є службовою особою правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище.

Однак ОСОБА_1 використав надані йому службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди за наступних обставин.

У провадженні старшого слідчого з ОВС восьмого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ОСОБА_1 перебувало кримінальне провадження № 32014100110000373 від 23.12.2014 року щодо вчинення службовими особами ПАТ «Запоріжкокс» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків).

У ході розслідування вказаного кримінального провадження слідчим ОСОБА_1. встановлені ознаки фіктивності підприємства ТОВ «Буд- Енерго-Стандарт», директором якого є ОСОБА_5, а саме щодо проведення фіктивних або безтоварних операцій та незаконне формування податкового кредиту і валових витрат контрагентам з метою ухилення останніми від сплати податків.

У зв'язку з цим, ОСОБА_1, приблизно в січні 2015 року, направив запити контрагентам підприємства ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» з метою отримання від них документів, що підтверджують факти здійснення між ними фінансово-господарських операцій. Крім того, викликав контрагентів до свого службового кабінету № 10, розташованого у приміщенні СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів за адресою: Запоріжжя, пр. Леніна, 190-а, для допиту в якості свідків з приводу здійснення зазначених вище фінансово-господарських операцій.

Приблизно в кінці січня 2015 року на мобільний телефон директора ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» ОСОБА_5 почали надходити дзвінки його контрагентів, які пояснювали, що їм надходять повідомлення та повістки старшого слідчого ОСОБА_1. щодо наявних ознак фіктивності ТОВ «Буд- Енерго-Стандарт», а також виклики для участі у допиті в якості свідків.

У подальшому, директор ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» ОСОБА_5 з метою з'ясування підстав виклику слідчим ОСОБА_1. контрагентів, а також розсилання їм листівок щодо фіктивності підприємства ТОВ «Буд- Енерго-Стандарт», 10.02.2015 року, приблизно о 10:40 год., зателефонував останньому на мобільний телефон та домовився про зустріч біля магазину «Ксенія», розташованого за адресою: пр. Леніна, 190, м. Запоріжжя.

В той же день, 10.02.2015 року, приблизно о 12:00 год., слідчий ОСОБА_1 І. В. під час зустрічі із ОСОБА_5 на раніше обумовленому місці, а саме біля магазину «Ксенія», розташованого за адресою: пр. Леніна, 190, Запоріжжя, пояснив останньому, що ним при розслідуванні кримінального провадження встановлено факт фіктивності ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт», на що ОСОБА_5 відповів, що його підприємство не фіктивне, а саме, з ним укладено безліч договорів та контрактів, та він має офіційно працевлаштованих осіб.

Разом з цим, під час бесіди, слідчий ОСОБА_1, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та надану владу працівника податкової міліції, повідомив ОСОБА_5 про необхідність передати йому в якості неправомірної вигоди грошові кошти в розмірі 10 000 грн. за те, що у те дальшому він не буде викликати та допитувати контрагентів ОСОБА_5, проводити щодо ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» будь-яких перевірок та слідчих дій.

11.02.2015 року, приблизно о 17:00 год., слідчий ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_5 у ресторані «Токі», який розташований по пр. Леніна, 186 в Запоріжжя, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та надану владу працівника податкової міліції, підтвердив висловлену раніше пропозицію передати йому неправомірну вигоду у розмірі 10 000 грн., вказавши на можливість забезпечити ОСОБА_5 уникнення від можливого кримінального переслідування.

12.02.2015 року, приблизно о 13 год. 17 хв., старший слідчий з ОВС восьмого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище та надану владу працівника податкової міліції, знаходячись у службовому кабінеті № 9, розташованому у приміщенні СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 190а одержав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 10 000 грн. за те, що у подальшому він не буде викликати та допитувати контрагентів ОСОБА_5, не буде проводити щодо ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» будь-яких перевірок та слідчих дій, а також забезпечить ОСОБА_5 можливість уникнення від можливого кримінального переслідування.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінуємого злочину за ч.3 ст.368 КК України не визнав.

Пояснив про те, що дійсно зустрічався з ОСОБА_5 за ініціативою останнього. Він одержав від ОСОБА_5 грошові кошти шахрайським шляхом начебто за непритягнення до кримінальної відповідальності.

По суті пред'явленого обвинувачення суду показав, що наприкінці січня 2015 року йому на вивчення потрапили матеріали кримінального провадження № 302014100110000373 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Запоріжкокс» злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України. Вказане кримінальне провадження йому законодавчо-офіційно не передавалося, у провадження офіційно не приймалося, що підтверджується даними із ЄРДР про рух кримінального провадження. Саме тому, що це провадження не було зареєстровано за ним на законних підставах та не перебувало у його провадженні, він направляв запити по контрагентам ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» під виглядом цього провадження. ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» відношення до цього провадження немає. Коли до нього надійшли матеріали провадження щодо ПАТ «Запоріжкокс» до нього звернувся оперуповноважений ОСОБА_6. Запити, скеровані до контрагентів ОСОБА_5 він зробив за проханням цього оперативного працівника, який попросив посприяти йому у збиранні документів у іншому провадженні, яке останній супроводжує. Він тільки направив запити контрагентам, а у подальшому обдзвонив ці підприємства і пояснив, що немає необхідності приходити на виклик, потрібно тільки надати тільки документи. Допитувати нікого не збирався. 10.02.2015 року йому зателефонував ОСОБА_5 і запропонував зустрітися. Коли вони зустрілися біля магазину «Ксенія», ОСОБА_5 представився директором ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» і повідомив, що його підприємство не є фіктивним, однак його контрагенти йому телефонують з приводу отриманих від ОСОБА_1 запитів. ОСОБА_5 сам сказав, що є якась справа і він хоче вирішити питання. У той час обвинувачений знаходився у скрутному становище, мав багато боргів, прострочений кредит на 10000 грн. і усвідомлюючи що у нього немає ніяких кримінальних проваджень відносно ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» і розуміючи, що він не скоїть будь-яких посадових злочинів, він погодився на пропозицію ОСОБА_5 і озвучив, що ціна питання 10000 грн., усвідомлюючи, що він скоює шахрайські дії щодо ОСОБА_5 11.02.2015 року близько 16:00 год. подзвонив ОСОБА_5 і запропонував зустрітися. При зустрічі він запевнив ОСОБА_5, що не будуть здійснюватися будь-які слідчі дії на території ТОВ «Буд-Енерго- Стандарт» і вони домовилися про зустріч 12.02.2015 року. 12.02.2015 року в обідню перерву подзвонив ОСОБА_5 та вони пройшли у будівлю СДПІ. Перед тим, як передати гроші ОСОБА_5 поклав гроші на стіл, після передачі коштів обвинувачений його проводив. Через 3-4 хвилини він повернувся в 9 кабінет, взяв гроші та переніс їх в свій кабінет №10. Після чого його було затримано. Також зазначав, що матеріальне становище і невдоволеність зарплатнею призвело до того, що 08.02.2015 року він написав рапорт и 09.02.2015 року відправив рапорт про звільнення до м. Києва, а тому він станом на 12.02.2015 року вже знав, що звільнений з правоохоронних органів.

У зв'язку із оспорюванням обвинуваченим фактичних обставин провадження, суд визнав доцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які оспорюються обвинуваченими, і судом за клопотанням прокурора були досліджені докази, на які прокурор послався в обґрунтування наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченому ч.3 ст.368 КК України та досліджені усі докази надані стороною захисту.

Незважаючи на невизнання вини з боку обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК, вина ОСОБА_1 у скоєні злочину, за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст. ст. 85-87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності судом безпосередньо в судовому засіданні, а саме: показаннями свідків, даними протоколів процесуальних дій та додатками до них, висновками експертизи, матеріалами негласних слідчих дій та іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5показав, що з 2011 року по 24 березня 2015 року він обіймав посаду директора ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт». В січні 2015 року йому почали телефонувати контрагенти з повідомленням про те, що на їх адресу надходять листи від слідчого податкової міліції ОСОБА_1, в яких зазначається, що очолюване ним підприємство є фіктивним. Після одержання свідком від контрагентів копії такого листа він побачив, що слідчим ОСОБА_1. розслідується кримінальне провадження, а тому вирішив зустрітися із останнім. В ході зустрічі, яка відбулася 10.02.2015 року ОСОБА_1 повідомив йому, що ним дійсно направляються листи контрагентам, оскільки на його думку ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» є фіктивним. І якщо ОСОБА_5 бажає, щоб такі листи більше не надходили його контрагентам, а відносно нього не було розпочато кримінальне переслідування він повинен передати йому особисто 10000 грн. В подальшому ОСОБА_5 проявляючи свою свідому громадську позицію звернувся до правоохоронних органів із заявою щодо вимагання від нього грошових коштів. В подальшому 11.02.2015 року він знову зустрівся із слідчим ОСОБА_1. у ресторані «Токі» в м. Запоріжжя, де останній знову наполягав на передачі його грошових коштів у розмірі 10000 грн. В ході бесіди ОСОБА_1 повторно зазначив, що після передачі йому вказаного розміру грошових коштів він не буде більше направляти контрагентам ОСОБА_5 листи із повідомленням про фіктивність очолюваного свідком підприємства та не ініціює питання щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності. 12.02.2015 року, знаходячись у приміщенні УБОЗ ним були надані працівнику міліції особисті грошові кошти в розмірі 10000 грн., які були оглянуті у присутності понятих та помічені спеціальним засобом, про що було складено відповідний протокол. Після чого вказані грошові кошти йому було повернуто. Цього ж дня, приблизно о 13 год. він зустрівся із ОСОБА_1 за місцем його роботи, останній провів його до кабінету, де одержав від свідка грошові кошти в розмірі 10000 грн.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 (13.05.2015 р.) показала, що працює старшим слідчим з особливо важливих справ 8-го відділу фінансових розслідувань ДСПІ з ОВПП у м. Запоріжжі. До цього вона обіймала посаду начальника 8 відділу. У зв'язку із тим, що по факту цього інциденту було проведено службове розслідування і її понизили у посаді. 12.02.2015 року приблизно о 13 годині її проінформували, що ОСОБА_1 затримується при отриманні хабара. Також зазначила, що займається справам підслідчими податковій міліції по Запорізькій області. При створенні слідчого відділу у вересні 2013 року Запорізький регіон обслуговували слідчі першого відділу. Тепер є восьмий відділ. ОСОБА_1 писав рапорт про переведення на посаду до 8 го відділу. Станом на 12.02.2015 року ОСОБА_1 обіймав посаду старшого слідчого 8-го відділу. Наказ про призначення ОСОБА_1 надійшов за декілька днів до інциденту. ОСОБА_1 мав власний кабінет разом із слідчим ОСОБА_8. У двох кабінетах проводився обшук, у каб. №9 була комора, а у кабінеті 10 - працював ОСОБА_1 і ОСОБА_8. ОСОБА_1 розслідував кримінальне провадження 373, воно прийшло «Новою поштою» на її ім'я як старшого слідчого групи з вказівкою організувати досудове розслідування цього провадження. Підписав цей супровідний начальник 1-го відділу ОСОБА_9. Воно зареєстровано у журналі вхідної кореспонденції. Одержавши провадження вона поставила резолюцію ОСОБА_1 прийняти його до провадження. У цьому проваджені була відсутня група слідчих. Розпорядженням керівника Центрального офісу вона є старшим групи слідчим, що надавало їй повноваження керівника підрозділу. ОСОБА_1 прийняв із рук в руки це провадження і повинен був прийняти до свого провадження по Реєстру та приступити до розслідування. У них всю реєстрацію проваджень проводить 1-й відділ Центрального офісу, у подальшому кримінальне провадження розсилаються по регіонах через супровідний на керівника. Потім весь руху по провадженню відображається у Реєстрі керівником. У неї не було доступу до ЄРДР в даному випадку. ЇЇ резолюція була обов'язкова для виконання ОСОБА_1 і він більше місяця розслідував цю справу. Вона отримала наказ, а тому і доручила розслідування ОСОБА_1, якому вона надавала усні вказівки, яким чином розслідувати кримінальне провадження 373. ОСОБА_1 проводив слідчі дії, як то, допит співробітника податкової. Їй це відомо, оскільки вона вивчала матеріали кримінального провадження і давала вказівки цього свідка допитати. При формуванні запитів на ім'я осіб, запити печаткою не завіряються. ОСОБА_1 як слідчий уповноважений робити запити. Станом на 12 лютого 2015 року у ОСОБА_1 перебувало близько 5 проваджень. ОСОБА_1, враховуючи що отримав справу з резолюцією керівника, фактично використовував права слідчого у даному провадженні. Було багато роботи, тому в ЄРДР ОСОБА_1 помилково внесено не було. У неї є ключ до ЄРДР, вона може війти до ЄРДР, однак бачить лише ті справи, які перемикаються на її відділення, а у неї відсутні повноваження перемикати. У ОСОБА_1 також є такий доступ. В ЄРДР повинен був перемикнути ОСОБА_9 або ОСОБА_36. Це єдиний такий випадок, коли ОСОБА_1 так вів кримінальне провадження. За два місяці вони отримували попередження про звільнення через реорганізацію, при цьому заява про звільнення не пишеться, а пишеться рапорт, що особа не заперечує про нову посаду. На 12.02.2015 року ОСОБА_1 був слідчим 8-го відділу і про бажання ОСОБА_1 звільнитися їй нічого відомо не було. Усі кадрові документи надсилаються їм електронною поштою, у подальшому з підписом та печаткою надсилаються поштою. З наказами працівники ознайомлюються під підпис у відомості ознайомлення з документами. З наказами про призначення на посаду працівники повинні знайомитися у кадровому відділенні. Наказ про признання ОСОБА_1 на посаду прийшов за 2 дні до інциденту. Також зазначила, що є посадова інструкція слідчого 1-го відділу, Інструкцію 8 го відділу вона складала саме в час цього інциденту. Також вказала, що СДПІ -це режимний об'єкт. Війти до установи відвідувачу можна, якщо слідчий до якого він прийшов його проведе через охорону. Вона була присутня при проведенні обшуку, під час якого було виявлено грошові кошти і дізналася, що це було у провадженні 373 «Запоріжкокс». ОСОБА_7 виявлення грошей вона не бачила. Щодо обшуку пояснила, що постанову про проведення обшуку в слідчих кабінетах її пред'являли та вручали. У обшуку приймали участь співробітники УБОЗу. Кримінальних проваджень щодо ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» у провадженні ОСОБА_1 не було. Щодо грошей, то в 10 кабінеті проводився 2 особами з різних сторін кабінету. Поняті стояли біля входу справа, гроші виявлені у шухляді у нижньому ящику в куті столу ОСОБА_1 Вона не бачила моменту знаходження грошей. Гроші світилися жовтим кольором, а на руках ОСОБА_1 вона цього засобу вона не бачила. Вона дійсно вказала на кабінет, де працює ОСОБА_1

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 (29.05.2015р.) пояснив, що у лютому 2015 року до них із другом ОСОБА_11 підійшли двоє співробітників УБОЗу і запропонували бути понятими. Вони погодилися і разом із співробітниками УБОЗу прибули до будівлі УБОЗу, зайшли до кабінету, там був чоловік, у подальшому вони дізналися що це ОСОБА_5, на столі були гроші, сказали, що це кошти ОСОБА_5 Гроші ксерокопіювали та записували номери купюр, потім помітити їх спреєм, назву якого він не запам'ятав, гроші поклали у конверт і передали ОСОБА_5, який поклав їх у кишеню для проведення подальших заходів. З співробітниками міліції вони поїхали до будівлі податкової, зайшли до приміщення. Слідчим було повідомлено ОСОБА_1 що він затриманий, роз'яснено його права і було запропоновано добровільно видати грошові кошти, отримані від громадянина ОСОБА_5, на що він повідомив, що невинен і добровільно гроші не видав, гроші не його, а у нього є свої кошти близько 2000 грн. Після цього слідчий почав складати протокол затримання, проводився особистий огляд речей: телефон, службового посвідчення. В ході проведення особистого огляду він бачив на лівій руці затриманого були сліди речовини. Потом з рук бралися змиви, які було опечатано в паперові конверти та скріплено підписами. ОСОБА_1 відмовився від підпису. У першому кабінеті при обшуку нічого не було вилучено, у іншому кабінеті у столі в шухляді були виявлені гроші. Почали звіряти купюри з ксерокопіями, все розклали на стіл. Також вилучалися документи. Сам момент відкриття шухляди вони не бачили, однак відразу підійшли до цієї шухляди. Заяв про психічний чи фізичний тиск ОСОБА_1 не писав. ОСОБА_1 просив адвоката. Адвокат був, він з'явився після того, як знайшли гроші. Проведені дії щодо огляду ОСОБА_1 та кабінетів були внесені у відповідні протоколи та зафіксовані на відеокамеру. До початку відео зйомки слідчим було попереджено, що проводиться відео зйомка. Також зазначив, що інший понятий ОСОБА_11 на даний час знаходиться на заробітках у США.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 (06.05.2015р.) пояснив, що працює в ДСПІ з ОВПП у м. Запоріжжі начальником адміністративно-господарського відділу. Начальник охорони надав пояснення з приводу пропускного режиму. Зокрема, що в інспекції є Інструкція про пропускний режим, яка регламентує порядок пропуску. Охоронець нікого не впускає, відвідувач проходить за дзвінком та із записом у журналі відвідувачів. Співробітник не може провести відвідувача без запису у журналі. У будівлі є камери відеоспостереження, дані з яких зберігаються на сервері у відповідному відділі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 (29.05.2015 року) пояснив, що працює в СДПІ з ОВП у м. Запоріжжя на посаді завідувача сектору охорони державної таємниці технічного та криптографічного захисту інформації. Його кабінет розташований поряд з кабінетом де працювали слідчі податкової. 12.02.2015 року він почував щось у коридорі, вийшов і побачив як затримували ОСОБА_1 Працівники міліції сказали, що проводять операцію по затриманню хабарника. Він залишився з співробітниками правоохоронних органів для того, щоб слідкувати, щоб ніхто не заходив у кабінети у 1 му поверсі. Коли він запитав у сторонніх осіб, останні представились працівниками прокуратури Запорізької області та УБОЗу. Службовий кабінет ОСОБА_1 -це службовий кабінет №10, а кабінет 9 -це підсобне приміщення, там міліція зберігала сейфи і справи і цей кабінет знято з обслуговування. ОСОБА_1 займав посаду слідчого, керівником ОСОБА_1 була ОСОБА_7 Слідчий проводив безпосереднє затримання ОСОБА_1 в коридорі між 7 та 10 кабінетом, а також були два обшуки в кабінетах № 9 та № 10. До цього у 10 кабінет ніхто не заходив. Він був зачинений на ключ, про це йому відомо напевно, оскільки виникла затримка, через те, що не могли знайти ключі від 10 кабінету. В подальшому приходив адвокат ОСОБА_1 Фізичного та психологічного впливу на ОСОБА_1 не здійснювалося і скарг від ОСОБА_1 не надходило з цього питання. Під час затримання просвічували руки усім, навіть йому.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні (29.05.2015 р) показав, що працює в УМВС України в Запорізькій області, позаштатно. Він приймав участь 12.02.2015 року у слідчих діях, з ним було складено протокол огляду та помітки коштів, які передані ОСОБА_5 Вони відксерокопіювали гроші, записали номера, гроші були оброблені спеціальною речовиною і передані ОСОБА_5 для передання хабаря. Після цього вони виїжджали в район кафе-бар «Токі». Там повинна була бути зустріч ОСОБА_1 з ОСОБА_5, де він повинен був передати гроші ОСОБА_1, однак останній зустріч переніс у будівлю податкової. Після того, ОСОБА_5 пішов до будівлі податкової з грошима і, коли вийшов, повідомив, що ОСОБА_1 гроші отримав. Вони з понятими зайшли до будівлі податкової, там був ОСОБА_1, його було затримано і після цього у нього були просвічені руки, були видні сліди речовини, відібрані змиви, після чого за вказівкою слідчого проведено обшук двох кабінетів. У 10 кабінеті у шухляді були виявлені грошові кошти, два столи стояли один до одного. Біля нього стояла керівник ОСОБА_1 Вони були просвічені, були спеціальні речовини, переписані номер купюр, опечатані. У цьому кабінеті також були вилучені документи, які мають відношення до провадження. У протоколі огляду - це стандартний протокол, повинно бути написано, що гроші належать ОСОБА_8 Також помилково не зазначено про те, що гроші помічалися. ОСОБА_8 був присутній при огляді грошей і помилково не розписався на протоколі, а, відтак, і не розписався і на ксерокопіях цих коштів. Настоює, що гроші були помічені, помилково не указано про помітку грошей, однак гроші точно помічалися у присутності понятих і ОСОБА_5

ОСОБА_15 судовий експерт НДЕКЦ при ГУМВС в Запорізькій області у судовому засіданні (24.07.2015р) пояснив, що він має кваліфікацію судовий експерт з правом проведення експертизи за спеціальністю 8.1 (експертиза спеціальних хімічних експертиз). Постанова про призначення експертизи надійшла до НДЕКЦ 13.02.2015 року, згідно Інструкцій №18/1-272 потрібно було ознайомитися протягом п'яти днів та у цій же термін при наявності надати відповідні клопотання. 17.02.2015 року він приступив до розгляду матеріалів та встановив, що відсутній зразок спецзасобу для помітки, було направлено відповідне клопотання, яке було задоволено. 18.02.2015 року надійшов цей зразок спецзасобу, про шо було зазначено у описовій частині висновку, аркуш висновку 3. Для виконання експертизи у нього були всі необхідні для цього матеріали. В описовій частині зазначено про те, що 18.02.2015 року доставлено зразок спецзасобу, однак висновок датовано 17.02.2015 року, тобто коли розпочато експертизу. Помилково залишилися первинна дата, яка була зазначена у журналі реєстрації, хоча ним експертиза фактично проведена і закінчена 18.02.2015 року. Ця речовина, яка виявлена на руці у ОСОБА_1 - люмінофор, мають значну можливість передаватися і кількість передач може бути значною, можлива передача на іншу руку.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 (14.08.2015р) пояснив, що працює старшим слідчий прокуратури Запорізької області, і зазначив, що у його провадженні перебувало кримінальне провадження по факту отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди Він спільно з працівниками УБОЗу затримали ОСОБА_1 за підозрою у отриманні неправомірної вигоди. Було складено протокол затримання, здійснено особистий огляд особи. ОСОБА_1 було запропоновано викликати свого захисника, однак у нього цього не вийшло, і було надано адвоката з безоплатної правової допомоги. Було проведено обшук у двох кабінетах, в дев'ятому, так як, по інформації, предмет неправомірної вигоди міг знаходитися там, однак там його не знайшли, а коли провели обшук у службовому кабінеті ОСОБА_1 №10 знайдено предмет неправомірної вигоди. Після обшуку грошові кошти були оглянуті, в момент обшуку вже був адвокат з Центру правової допомоги. Після чого були складені відповідні процесуальні документи і вони поїхали. На питання учасників процесу пояснив, що проводилися негласні слідчі дії, на підставі яких було відомо про отримання неправомірної вигоди, було допитано ОСОБА_5, в ході якого ОСОБА_5 повідомив про те, що слідчий ОСОБА_1 вимагає грошові кошти. У будівлі СДІ були передані грошові кошти. Протокол не відразу був складено. Під час особистого досмотру у межах затримання у ОСОБА_1 були відібрані змиви з рук, оскільки була інформація що ОСОБА_1 взяв предмет неправомірної вигоди у руки. Під час слідчих дій матеріал супроводжував УБОЗ у Запорізькій області, які приймали участь у слідчих діях і були вписані у протокол, інші працівники, які здійснювали охорону будівлі та фактично не приймали участь у слідчих діях, не записувалися. Всі хто знаходилися у будівлі, він не вважав їх особами, які приймають участь у слідчих діях і не записував у протоколи. ОСОБА_1 був затриманий і тільки через деякий час він почав складати протокол затримання, ОСОБА_1 була надана можливість викликати захисника, надано мобільний телефон і ОСОБА_1 протягом 20-30 хвилин намагався викликати свого захисника, однак у нього це не вийшло, через що було запропоновано надати безоплатного захисника з Центру та викликано захисника з Центру правової допомоги, загалом пройшло 40-50 хвилин з початку слідчої дії, і він почав складати протокол затримання. Через деякий час захисник приїхав і був присутній при обшуку, підписав відповідні протоколи. При проведенні експертизи дійсно не вистачало зразка і він цей зразок надавав експерту. Ним було витребувано наказ про призначення, допитано ОСОБА_7, витребувано усі кадрові документи і встановлено посаду, яку займав ОСОБА_1 ОСОБА_1 був присутнім при обшуку і вписаний у протокол обшуку. Допиту під час обшуку не проводився. Фізичний або психологічний тиск на ОСОБА_1 не здійснювалося. ОСОБА_1 задавав багато питань, на що отримував відповіді. Зауваження під час затримання були, вони були вписані у протокол. Те, що 10 кабінет є службовим кабінетом ОСОБА_1 він дізнався від ОСОБА_1 та від ОСОБА_7, яка повідомила, що кабінет закріплено за ОСОБА_1 Під час затримання ОСОБА_17 двері у кабінет були закриті, це напевно, і з моменту затримання до обшуку кабінет не відчинявся. ОСОБА_14 відкривав шухляди столів у кабінеті №10 і ці дії це здійснення допомоги при проведенні саме ним слідчих дій, і ОСОБА_14 зазначений у протоколі як присутній. ОСОБА_1 відповів, що кошти йому не належали, а їх було підкинуто працівниками міліції. Вилучалися грошові кошти, ноутбук, документи, блокноти, телефони, службове посвідчення. Усі бирки підписувалися присутніми, однак ОСОБА_1 відмовлявся від підпису.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_18 (06.11.2015р) показала, що працює у ДПІ з ОВПП у м.Запоріжжі, знайома з ОСОБА_1 він працює слідчим. Дійсно, слідчий ОСОБА_1 здійснював її допит у кримінальному провадженні щодо ПАТ «Запоріжкокс», як свідка, вона підписувала протокол допиту. Допитував її саме він, у кабінеті на першому поверсі - 15.01.2015 року і пояснював, що йому передані матеріали і направляються вони у ЦО у слідче відділення. ОСОБА_1 допитував її саме у межах кримінального провадження щодо ПАТ «Запоріжкокс». Це було саме у 2015 році, і у протоколі помилково зазначено 2014 року.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 (20.11.2015р) показав, що працює оперативним працівником управління відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління СДПІ з обслуговування ВПП у м.Запоріжжі ГУМДтЗ, ОСОБА_1 працював у них на посаді слідчого. До ОСОБА_1 з проханнями провести слідчі дії для збору інформації та направлення запитів по кримінальному провадженні щодо ПАТ «Запоріжкокс» він не звертався, оскільки супроводжує виключно провадження у відділі паливно-енергетичного комплексу. У них було спільне провадження щодо ТОВ ЗДМУ, однак в межах провадження ПАТ «Запоріжкокс» жодних запитів вони не направляли. По ОСОБА_5 не збирав жодної службової інформації. Хто такий ОСОБА_5 він знає з інших кримінальних проваджень, по ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» запитів також не просив направляти. За посадовою інструкцією він не має права звертатися до слідчого з проханням провести будь-які слідчі дії. Ігорь щось переплутав, але він до нього не звертався.

Показання, надані свідками ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_18,ОСОБА_13 під час судового провадження є послідовними, логічними, узгоджуються між собою та такими, що не суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи встановленим судом. Такі показання в цілому об'єктивно підтверджуються іншими дослідженими судом доказами і взаємодоповнюють інші докази, і будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність цих доказів судом не встановлено, суттєвих протиріч в показаннях цих свідків також не встановлено і не встановлено підстав для оговору обвинуваченого.

Щодо свідка ОСОБА_12, то суд вважає його покази в тій частині, що співробітник податкової не може провести відвідувача без запису у журналі, такими що суперечать поясненням свідка ОСОБА_7 та поясненням обвинуваченого ОСОБА_1. і спростовуються відеозаписом камер відеоспостереження, долучених до матеріалів провадження, а відтак, оцінює ці покази критично, в решті частині пояснень цього свідка суд вважає, що даних, які є предметом доказування у даному кримінальному провадженні вони не містять і підтверджують лише наявність в будівлі СДПІ охорони та камер відеоспостереження.

Оцінюючи покази слідчого ОСОБА_16., ОСОБА_14. та експерта ОСОБА_15 суд враховує, що вказані особи були допитані з метою усунення суперечностей у складених ними процесуальних документах та з метою перевірки доводів сторони захисту про недопустимість доказів з цих питань. Разом із тим, їх пояснення також визнаються судом послідовними, логічними та взаємодоповнюючими.

Щодо показів свідка ОСОБА_6, то суд визнає їх логічними і такими, що цілком спростовують пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, що запити контрагентам ОСОБА_5 він надсилав за проханням оперуповноваженого ОСОБА_6 Підстав для оговору обвинуваченого цим свідком судом також не встановлено.

Окрім показань свідків винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину також доводиться доказами, що визнані судом належними та допустимими в ході оцінки їх у нарадчій кімнаті в сукупності із даними протоколів слідчих дій, процесуальними документами і показами свідків .

Так, як вбачається із витягу з кримінального провадження №42015080000000071 від 11.02.2015 року внесено до ЄРДР повідомлення правоохоронних органів про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, про те, що працівник правоохоронного органу вимагає грошові кошти у якості неправомірної вигоди. (ч.3 ст.368 КК України).(т.1 а.к.п. 29).

Відповідно до рапорту оперуповноваженого УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 встановлено факт вимагання працівниками контролюючого органу неправомірної вигоди (т.1 а.кп. 35).

Як вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.02.2015 року старший слідчий СВ прокуратури Запорізької області ОСОБА_16 прийняв усну заяву від ОСОБА_5, який був попереджений про кримінальну відповідальність згідно ст.. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, про те, що 10.02.2015 року знаходячись біля СУ фінансових розслідувань МГУ Міндоходів по пр.Маяковському у м.Запоріжжі при зустрічі з старшим слідчим з ОВС 1го відділу ОСОБА_1 останній вимагав 10000 грн. в якості неправомірної вигоди, за нерозсилання повідомлень контрагентом його фірми щодо фіктивності підприємства(т.1 а.к.п.39-41).

11.02.2015 року прокурором на підставі ст. 251,271 КПК України винесено постанову про проведення контролю за вчиненням злочину -спеціального слідчого експерименту стосовно старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ Міндоходів Центрального офісу з обслуговування ВПП ОСОБА_1 з метою перевірки спрямованості намірів останнього та спостереження за його поведінкою, починаючи з 11.02.2015 року строком не більше 60 днів. Проведення спеціального експерименту доручено слідчому ОСОБА_16, вказана постанова розсекречена 25.02.2015 року акт № 37 (т.2 а.кп.155-156)

За результатами проведеного контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту складено протокол від 23.02.2015 року (розсекречено 25.02.2015р) згідно до якого на виконання постанови прокурора від 11.02.2015 року був задокументований факт отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди 10000 грн.(т.2 а.к.п. 158).

12.02.2015 року прокурором на підставі ст.ст. 271,273 КПК України винесено постанову про використання під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів шляхом огляду, помітки (ідентифікації) та вручення ОСОБА_5 грошових купюр. Проведення огляду, помітки (ідентифікації) та вручення ОСОБА_5 грошових купюр доручено працівникам УБОЗ ГУМВС України в Запорізькій області (т.1 а.к.п.42).

Із протоколу огляду та вручення грошових коштів від 12 лютого 2015 року вбачається, що оперуповноважений ОСОБА_14 за постановою прокурора за участю понятих ОСОБА_21, ОСОБА_10 були оглянуті грошові кошти в сумі 10 000 гривень - 6 купюр номіналом 500 гривень, та 35 купюр номіналом 200 гривень, які отримані від ОСОБА_5 для проведення оперативно-розшукових заходів. Оглянуті грошові кошти в присутності цих же понятих, були вручені ОСОБА_5 (т.1 а.к.п. 44-57).

Відповідно до протоколу від 12.02.2015 року старший слідчий ОСОБА_16.в приміщенні СУ кримінальних розслідувань МГУ Міндоходів ЦО з обслуговування великих платників податків пр. Леніна, 190а затримав особу, підозрювану у вчинені злочину ОСОБА_1.(т.1 а.к.п.58-63).

12.02.2015 року згідно до протоколу обшуку від 12.02.2015 року проведено обшук у кабінеті №9 корпус №2 СДПІ у м. Запоріжжя, пр.Леніна, 190а під час обшуку нічого не виявлено та нічого не вилучалося. (т.1 а.к.п.64-67). Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2015 року в порядку ст.233,234 КПК України надано дозвіл на проведення обшуку службового кабінету № 9 СУ фінансових розслідувань МГУ Міндоходів-ЦОзОВПП з метою підтвердження допустимості доказів, виявлених в ході проведення обшуку 12.02.2015 року. (т.1 а.к.п.68-69).

12.02.2015 року згідно до протоколу обшуку від 12.02.2015 року у присутності понятих ОСОБА_11 ОСОБА_10 за участю захисника ОСОБА_22 проведено обшук у кабінеті №10 корпус №2 СДПІ у м. Запоріжжя, пр.Леніна, 190а. У ході проведення обшуку робочого столу виявлено у нижньому ящику робочого столу грошові кошти 200 грн. кожна у кількості 35 шт. та 500 грн. у кількості 6 шт. на суму 10000 грн., які були перев'язані резинкою червоного кольору. При освітлені грошових коштів ультрафіолетовим світлом на них були виявлені сліди спеціальної речовини, що світиться жовто-зеленим кольором. Крім грошових коштів у сумі 10000 грн. зазначених вище виявлено документи на 27 арк. та інші згідно до додатку до протоколу обшуку (т.1 а.п.71-76).

Ухвалою слідчого судді від 12.02.2015 року у порядку ст. 233, 234 КПК України надано дозвіл на проведення обшуку в службовому кабінеті № 10 СУ фінансових розслідувань МГУ Міндоходів-ЦОзОВПП та підтверджено законність слідчої дії щодо вилучення грошових коштів. (т.1, а.к.п. 79).

За наслідками слідчої дії 12.02.2015 року о 13.30 годині, знаходячись в приміщенні СУ кримінальних розслідувань МГУ Міндоходів ЦО з обслуговування ВПП, пр.Леніна, 190-А , був затриманий ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 208 КПК України, що встановлено із протоколу затримання від 12.02.2015 року. (т.1 а.к.п.58-63)

12.02.2015 року згідно до протоколу обшуку від 12.02.2015 року у присутності понятих ОСОБА_23, ОСОБА_24 за участю захисника ОСОБА_25 проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 за місцем мешкання старшого слідчого ОСОБА_1. , де виявлено та вилучено блокнот зеленого кольору з червоними записами, жорсткий диск WesternDigital із системного блоку стаціонарного комп'ютера, документи у файлі: запит про надання інформації №62/10-09/01 від 02.02.2015 року від імені ОСОБА_1, відповідь ТОВ «Спецрембудсервіс» від 04.02.2015 року на 23 арк.(.т.1 а.кп. 109,113).

Ухвалою слідчого судді від 12.02.2015 року у порядку ст. 233, 234 КПК України надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання старшого слідчого ОСОБА_1. АДРЕСА_1 та підтверджено законність слідчої дії щодо вилучення блокноту, запитів та електронного носія інформації.(т.1, а.к.п. 79).

Даними протоколу огляду від 18.02.2015 року підтверджується, те що старший слідчий Балицький М,С. провів огляд речей вилучених 12.02.2015 року під час проведення обшуку у службовому кабінеті №10 восьмого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування ВПП грошових коштів у кількості 35 шт номіналом по 200 грн. та 6 шт. номіналом по 500 грн.(т.1 а.к.п.77-78).

Постановою від 18.02.2015 року старшого слідчого ОСОБА_16. вилучені грошові кошти у сумі 10000 грн. визнані речовими доказами у даному провадженні та постановою від 18.02.2015 року передані на зберігання до ДОФ АКБ «Укрсобанк» (т.1 а.к.п. 80-81,82-84,86).

Відповідно до прибуткового позабалансового ордеру №02-2 від 23.02.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» отримав від правоохоронного органу на зберігання цінний пакунок з грошовими коштами 10000 грн., які визнані речовим доказом у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 (т.1 а.к.п.87).

В судовому засіданні також були оглянуті грошові кошти, визнані в якості речових доказів, що були вилучені при проведені обшуку в кабінеті ОСОБА_1 проведеному 12 лютого 2015 року, та які були виявлені в столі обвинуваченого.

Постановою від 18.02.2015 року у кримінальному провадженні визнано як речові докази 4 паперових конверти з поліетиленовим пакетом з контрольним зразком спецзасобу, поліетиленовий пакет з чистим контрольним зразком спецзасобу, поліетиленовий пакет зі змивом з лівої руки ОСОБА_1, поліетиленовий пакет зі змивом з правої руки ОСОБА_1.(т.1 а.к.п.89-90) та оглянуті у судовому засіданні безпосередньо.

Згідно висновку судово-криміналістичної (хімічної) експертизи № 70 від 17.02.2015 року, на наданих грошових коштах в сумі 10 000 гривень встановлена присутність спеціальної хімічної речовини - люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором. На ватному тампоні білого кольору, яким проводилися змиви з правої руки ОСОБА_1, встановлено присутність спеціальної хімічної речовини люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором. На ватному тампоні білого кольору, яким проводилися змиви з лівої руки ОСОБА_1, спеціальних хімічних речовин не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження). Перелічені вище виявлені спеціальні хімічні речовини - люміноформи на грошових купюрах та на змиві з правої руки ОСОБА_1 , що люмінесціюють зелено- жовтим кольором, мають загальну родову належність та могли складати раніше єдину масу з наданим контрольним зразком спецзасобу (т.3, а.к.п.107-110).

Даними , які містяться у протоколі огляду від 19.02.2015 року встановлено, що старшим слідчим ОСОБА_16 проведено огляд речей, вилучених 12.02.2015 року під час затримання ОСОБА_1, зокрема мобільний телефон «Nокіа» RM-921 з двома сім-картками, службове посвідчення №000036 капітана податкової міліції на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.кп. 93-95), які постановою слідчого від 19.02.2015 року визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні (т.1 а.к.п.96-98), мобільний телефон оглянуто у судовому засіданні безпосередньо, службове посвідчення передано ОСОБА_7 для передачі до відділу кадрового забезпечення (т.1 а.к.п.100).

Даними, які містяться у протоколі огляду від 19.02.2015 року встановлено, що старший слідчий ОСОБА_16. провів огляд добровільно наданого ОСОБА_5 19.02.2015 року мобільного телефону HTC-Desire600 на дві сім-карти. У довіднику контактів мається запис «ОСОБА_1 Следак» з номером мобільного оператора «МТС» .У журналі викликів мається запис вихідного дзвінку контакту «ОСОБА_1 МТС» з номером мобільного оператору МТС 12.02.2015 року о 13:16 год.Тривалість дзвінку 25 секунд. (т.1 а.кп. 101-103), постановою від 19.02.2015 року вказаний телефон визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5.(т.1 а.к.п.105-106,107).

Даними, які містяться у протоколі огляду від 20.02.2015 року встановлено, що старший слідчий ОСОБА_16. провів огляд речей вилучених 12.02.2015 року за місцем мешкання ОСОБА_1 і виявив, що документ вих № 62/10-09-01 від 02.02.2015 року про надання інформації у кримінальному провадженні № 320140100110000373 адресований директору ОСОБА_26 від імені старшого слідчого ОСОБА_1. з наявним підписом та відбитком печатки «Для пакетів№1», оглянуто також документ, адресований ст.слідчому ОСОБА_1 на вих № 62/10-09/01 від 02.02.2015 щодо здійснення фінансово-господарської діяльності між ТОВ «Спецрембудсервіс» та ТОВ «Трейд Лайн М» при здійсненні розслідування кримінального провадження № 320140100110000373. (т. 1 а.к.п.114-119).

Постановою від 20.02.2015 року вказані речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні (т.1 а.к.п.120-121),долучені до матеріалів провадження та оглянуті у судовому засіданні безпосередньо( т.1 а.к.п. 123-147).

Даними, які містяться у протоколі огляду від 27.02.2015 року та оглядом речового доказу у судовому засіданні CD-RW диску «Videx» з записами документів з ноутбуку ASUS X54C ID:5К ОСОБА_1 встановлено, що старшим слідчим ОСОБА_16 проведено огляд речей, вилучених 12.02.2015 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_1 №10, зокрема ноутбук «ASUS X54C ID:5К», в якому на робочому столі виявлено папку «Запроcы Атлантик», в якій знаходиться документ під назвою «Буд-Енерго-Стандарт», надрукований на офіційному бланку МГУ Міндоходів- Центрального офісу обслуговування великих платників СУ фінрозслідувань, адресований директору ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» ОСОБА_5 від імені старшого слідчого ОСОБА_1. у якому зазначено, що здійснюється розслідування кримінального провадження № 320140100110000373 та необхідність прибути до кабінету №10 для допиту у якості свідка. Також у папці «Запросы Атлантик» знаходиться документ «Строй Лідер» на офіційному бланку МГУ Міндоходів- Центрального офісу обслуговування великих платників СУ фінрозслідувань, адресований директору ТОВ «Строй Лідер» ОСОБА_27 від імені старшого слідчого ОСОБА_1. у якому зазначено, що здійснюється розслідування кримінального провадження №320140100110000373 та необхідність прибути до кабінету №10 для допиту у якості свідка. Також у папці «Запросы Атлантик» знаходиться документ «Восток-Запоріжжя» на офіційному бланку МГУ Міндоходів- Центрального офісу обслуговування великих платників СУ фінрозслідувань, адресований директору ТОВ «Восток-Запоріжжя» ОСОБА_28 від імені старшого слідчого ОСОБА_1. у якому зазначено, що здійснюється розслідування кримінального провадження №№ 320140100110000373 та необхідність надати документи та прибути до кабінету №10 для допиту у якості свідка. Аналогічного змісту виявлені текстові файли на ім'я директорів ТОВ «Стальмонтаж», ТОВ «Промисловий альпінізм», ТОВ «Запоріжспецбуд», ТОВ «Колді», ТОВ «Мотор СПР», ТОВ «Свет-Строй».

На робочому столі вказаного ноутбука розміщений документ «Закриття Запоріжкокс 373», який надрукований на офіційному бланку «Постанова про закриття кримінального провадження» від імені старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ Міндоходів -ЦО з ОВПП ОСОБА_1 У документі зазначено, що у ході проведення досудового розслідування про кримінальному провадженню № 320140100110000373 встановлена відсутність в діяннях службових осіб ПАТ «Запоріжкокс» складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст.212 КК України. Постанова датована лютим 2014 року, документ створений 28.01.2014 року, а змінений 10.02.2015 року о 15 годині 49 хв.(тобто після першої зустрічі з ОСОБА_5 біля магазину «Ксенія» і після висловлення ОСОБА_1 пропозиції передати йому неправомірну вигоду).

Також на робочому столі ноутбука виявлено довідку по кримінальному провадженню №320140100110000373 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України службовими особами ПАТ «Запоріжкокс» датовану 04.02.2015 року, з якої вбачається, що проект постанови про закриття кримінального провадження знаходиться на узгоджені у процесуального керуючого (дата створення 05.02.2015 року, змінено 10.02.2015 року) (т.1 а.к.п.173).

Постановою від 27.02.2015 року вказаний ноутбук визнано речовим доказом у даному провадженні, CD-RW диск «Videx» з записами документів з ноутбуку ASUS X54C ID:5К ОСОБА_1 визнані речовими доказами. (т.1 а.к.п 174-176)

У судовому засіданні також досліджені електронні версії вищевказаних документів, які слідчим збережено на оптичний носій під час огляду ноутбука «Асус», яким користувався обвинувачений ОСОБА_1 (т. 1 а.к.п. 148).

Даними, які містяться у протоколі огляду від 20.02.2015 року встановлено, що старший слідчий ОСОБА_16. провів огляд речей вилучених 12.02.2015 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_1 №10 (т.1 а.к.п. 179-201), зокрема постанова про закриття кримінального провадження по кримінальному провадженню №320140100110000373 без підпису, листування у кримінальному провадженні №320140100110000373 з директором ТОВ «ВКФ «Рома» ТОВ «ТД «ММК» ОСОБА_29, ТОВ «Промінтейд», ТОВ «Свет Строй» за підписом ОСОБА_1 ТОВ «Промисловий альпінізм», ТОВ «Стальмонтаж», ТОВ «Запоріжспецбуд», ТОВ «Колді», ТОВ «Мотор СПР», складений від імені старшого слідчого ОСОБА_1., але без підпису, документ адресований старшому слідчому ОСОБА_1 у відповідь на лист від 02.02.2015 року від комерційного директора ТОВ «СтройЛідер», зошит у клітинку на 31 арк, у якому мається запис, виконаний чорнилами синього кольору «ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» 69008, вул. Південне шосе, 64 НОМЕР_1 ОСОБА_5 16.12.-11.30 60тис.+42». Вказані документи постановою слідчого від 20.02.2015 року визнані речовими доказами у даному провадженні (т.1 а.к.п.200-201) та оглянуті безпосередньо у судовому засіданні (т.1 а.к.п.203-229).

Згідно даних протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 24.02.2015 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2015 року (т.1 а.к.п.250) у приміщенні СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі за участю двох понятих надано 2 відеозапису з камер спостереження першого поверху СДП з ОВП за 12.02.15 року у період з 13-10 до 13-40 год. відеозапис копійований на флеш-накопичувач DT101GТ, які оглянуто слідчим 25.02.2015 року, про що складено відповідний протокол (т.2 а.к.п.5-6).

Згідно постанови від 25.02.2015 року DVD-диск, на якому міститься дві відеозаписи з камер відеоспостереження центрального входу СДПІ з ОВП визнано речовим доказом (т.1 а.кп. 7-9) та досліджено безпосередньо у судовому засіданні.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду від 23.02.2015 року (т.1 а.кп. 10) надано дозвіл на тимчасовий доступ до кримінального провадження №320140100110000373 з можливістю зняття фотокопій, яке находиться у провадженні восьмого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ ДФС -Центрального офісу з обслуговування ВПП.

Згідно даних протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 25.02.2015 року за участю двох понятих старший слідчий ОСОБА_16. ознайомився з матеріалами кримінального провадження № №320140100110000373 на 130 арк.(т.2 а.к.п.11-14), оглянув копії матеріалів кримінального провадження №320140100110000373 , зокрема титульний лист, опис, витяг з ЄРДР, акт №262/28-04-47-10/00191224 на 122 арк., протокол допиту свідка ОСОБА_18 (т.2 а.к.п.15).

Вказані належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження визнані речовими доказами (т.2 а.к.п. 18) долучені до матеріалів кримінального провадження та досліджені безпосередньо у судовому засіданні (т.2 а.к.п.19-148)

Даними протоколу про результати аудіо-відеоконтролю за особою від 18.02.15 року, підтверджується зустріч 11.02.2015 року о 16:56 директора ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» ОСОБА_5 із старшим слідчим ОСОБА_1. в кафе «Токі» в ході якої ОСОБА_1 роз'яснив ОСОБА_5 які саме дії він проведе в разі передачі йому неправомірної вигоди 10000 грн. та домовилися про передачу коштів 12.02.2015 року (т.2 а.к.п 162).

Даними протоколу про результати аудіо-відеоконтролю за особою від 18.02.15 року, підтверджується зустріч 12.02.2015 року о 13:15 директора ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» ОСОБА_5 із старшим слідчим ОСОБА_1. в приміщенні СДПІ, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 190а в ході якої ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду 10000 грн. (т.2 а.к.п 163)

Відповідно до постанови від 27.02.2015 року забезпечено збереження отриманих під час проведення негласних слідчих дій доказів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України, яка закріплені на матеріальних носіях інформації №90/6-809 н/т від 17.02.2015 року, № 90/6-810 н/т від 18.02.2015 року .

При відтворенні записів на вказаних матеріальних носіях інформації №90/6-809 н/т від 17.02.2015 року, № 90/6-810 н/т від 18.02.2015 року (т.3 а.кп.34,37) у судовому засіданні встановлено, що вказані записи представляють собою розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_1, в ході яких обговорювалося питання необхідності зустрічі, і що у випадку передачі ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 10000 грн., він припинить направляти листи контрагентам та не буде призначати будь-які перевірки, саме провадження в рамках якого направлялися вказані листи можливе буде направлено до суду, але це не буде ні яким чином стосуватися фіктивності підприємства ОСОБА_5. У наступній зустрічі, яка відбулася 12.02.2015 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5, що відомості про фіктивність підприємства останнього взагалі не будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як встановлено з наказу виконуючого обов'язки начальника ДФС України Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків № 37 - о від 03.02.2015 капітана податкової міліції ОСОБА_1 призначено старшим слідчим з особливо важливих справ восьмого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, тобто він є особою, яка постійно здійснює функції представника влади. Підставою для винесення такого наказу став рапорт ОСОБА_1 (т. 1 а.к.п.. 232-238).

Згідно до інформаційного листа ДФС України відповідно до якого, ОСОБА_1 з 03.02.2015 на підставі подано рапорту з 03.02.2015 обіймав посаду слідчого саме 8-го відділу зазначеного вище слідчого підрозділу. Як вбачається із інформації ДФС України від 24.02.2015 посадові інструкції працівників 8-го відділу знаходяться в стані розробки, а слідчі користуються інструкціями працівників 1-го відділу (т. 1 а.к.п. 240-241).

У судовому засіданні із пояснень свідків встановлено, що 8-й відділ новостворений із колишніх працівників 1-го відділу, про що також пояснила свідок ОСОБА_7 Крім того, відповідно до наказу №126-о від 15.04.2015 року капітана податкової міліції ОСОБА_1 старшого слідчого з особливо важливих справ восьмого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС-Центрального офісу з обслуговування великих платників звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) з 15.04.2015 року.(т.3 а.к.п 89)

Таким чином, ОСОБА_1, як службова особа публічного права, є суб'єктом вказаного злочину і відповідно до п.1 примітки до ст.364 КК України ОСОБА_1 є службовою особою та згідно з п.2 примітки до ст.368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Оцінюючи та аналізуючи зібрані та надані суду і досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, оглянувши речові докази, суд приймає до уваги досліджені докази, вважаючи їх є логічними, належними, допустимими, такими, що містять відомості, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, зібрані в порядку встановленому кримінально-процесуальним кодексом України.

Об'єктивно задокументовані дані щодо обставин розмов та зустрічей ОСОБА_1 і ОСОБА_5 повністю узгоджуються між собою та іншими наведеними доказами, в тому числі за часом та місцем подій, які в них зафіксовані, умови їх перебігу за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і мають взаємодоповнюючий характер, розкриваючи до деталей зміст дій вказаних осіб як учасників зустрічей, які спочатку про них домовляються, а потім проводять. Крім того, одержані дані про досягнуті між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 під час зустрічі 11.02.2015 року та домовленості щодо наступної зустрічі, яка відбулася 12.02.2015 року та умови її проведення, знайшли своє підтвердження у дійсності, як свідчать про це вказані вище докази.

Ретельна фіксація перемовин ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та їх зміст, дій обвинуваченого як перед початком одержання ним неправомірної вигоди, в процесі її одержання, так і після, в сукупності з іншими наведеними вище доказами вказують на те, що ініціатива направлена на одержання неправомірної вигоди, визначення його розміру, виходила саме від обвинуваченого, що унеможливлювало вплив на поведінку ОСОБА_1 інших чинників, ніж його намір організувати і вчинити злочин, відтак об'єктивно вказує на те, що ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище, свідомо одержав від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди 10000 гривень.

У судовому засіданні факт розмов і зустрічей з ОСОБА_5 як і факт визначення розміру неправомірної вигоди і отримання грошових коштів ОСОБА_1 не заперечував, однак вказав, що заволодів грошима шахрайським шляхом, зокрема обманувши ОСОБА_5, що ним за винагороду буде закрито кримінальне провадження, який він закрити не мав можливості, оскільки ніколи не був у законний спосіб уповноважений на виконання повноважень слідчого у кримінальному провадженні № 32014100110000373, а тому вважає, що ним скоєно злочин передбачений ч.1 ст.190 КК України.

Твердження обвинуваченого, що його дії містять склад злочину, передбачений ч.1 ст.190 КК України перевірялися судом і не знайшли свого підтвердження з наступних причин.

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 368 КК України характеризується лише прямим умислом та наявністю корисливого мотиву. Особливістю суб'єктивної сторони складу цього злочину є тісний зв'язок між умислом хабарника і умислом хабародавця. Змістом умислу першого повинно охоплюватися, крім іншого, усвідомлення того, що хабародавець розуміє сутність того, що відбувається, і усвідомлює факт незаконного одержання службовою особою винагороди. Якщо особа, надаючи службовій особі незаконну винагороду з тих чи інших причин не усвідомлює, що вона дає хабар (наприклад, у зв'язку з обманом чи зловживанням довірою), вона не може нести відповідальність за давання хабара, а службова особа - за одержання хабара. Дії останньої за наявності для того підстав можуть кваліфікуватися як зловживання владою чи службовим становищем, обман покупців чи замовників, шахрайство тощо.( п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво»).

Щодо суб'єктивної сторони скоєного ОСОБА_1 злочину, матеріали провадження свідчать про те, що він свідомо з прямим умислом та наявністю корисливого мотиву запропонував ОСОБА_5 передати йому неправомірну вигоду за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності, виходячи із наступного.

Допитана в якості свідка ОСОБА_7 пояснила, що у продовж січня- лютого 2015 року в її підпорядкуванні працював слідчий податкової міліції ОСОБА_1 До 3 лютого 2015 року вона обіймала посаду старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, а після обіймала посади начальника восьмого відділу кримінальних розслідувань. В 20-х числах січня 2015 року до очолюваного нею підрозділу надійшли матеріали кримінального провадження № 302014100110000373 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Запоріжкокс», подальше розслідування якого було доручено слідчому ОСОБА_1, шляхом накладення нею резолюції на супровідний лист до вказаного провадження. Крім того, у судовому засіданні досліджено завірену належним чином копію супровідного листа від 13.01.2014 за № 69/7/28-10-09-12, який відкрито стороною обвинувачення стороні захисту в ході судового розгляду відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України, що підтвердили сторони та учасники кримінального провадження у судовому засіданні, з якої встановлено, що 21.01.2015 старший слідчий з ОВС ВКР СУ ФР МГУ Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ОСОБА_7 надала слідчому ОСОБА_1 доручення прийняти КП № 302014100110000 373 для проведення досудового розслідування.

Вищенаведені обставини також підтверджені дослідженими у судовому засіданні документами, які відкрито стороною обвинувачення стороні захисту в ході судового розгляду відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України, що підтвердили сторони та учасники кримінального провадження у судовому засіданні, а саме інформаційним листом начальника 8-го відділу (т. 3 а.к.п. 111), висновком службової перевірки ДФС України в ГУ ДФС в Запорізькій області (т. 3 а.к.п. 118-119).

Окрім того, як встановлено із листа начальника слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС-ЦО з ОВП ОСОБА_30 № 4016/9/28-10-09-1 від 22.07.2015, який відкрито стороною обвинувачення стороні захисту в ході судового розгляду відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України, що підтвердили сторони та учасники кримінального провадження у судовому засіданні, кримінальне провадження № 302014100110000373 фактично перебувало у провадженні слідчого ОСОБА_1., хоча формально рахувалось за іншими слідчими. (т. 3 а.к.п. 157-167).

Як вбачається із висновку службової перевірки, за порушення Положення про порядок ведення ЄРДР було притягнуто ряд працівників слідчого підрозділу, серед яких, у т.ч. безпосередній керівник обвинуваченого - ОСОБА_7, на яку розпорядженням №32497/7/09-10 від 27.05.2014 року покладено обов'язки старшого групи слідчих, що розслідують кримінальні правопорушення, виявлені оперативним управлінням у м.Запоріжжі, зокрема щодо ОСОБА_31 та ОСОБА_9 порушено питання про оголошення догани, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_1 -звільнення (т.3 а.кп.163-164).

При безпосередньому дослідженні у судовому засіданні висновку службової перевірки ДФС встановлено, що однією із обставин, які вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно виконував повноваження слідчого у вказаному вище кримінальному провадженні є те, що він в якості свідків здійснив допит двох осіб, а саме ОСОБА_18 та ОСОБА_32, станом на 04.02.2015 року підготовлено проект постанови про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, яка була направлена на узгодження процесуальному керівнику, що свідчить про те, що ОСОБА_1 усвідомлював свої повноваження у даному кримінальному провадженні як слідчого і особа, яка є представником влади.

Окрім того, при дослідженні копій матеріалів досудового розслідування № 302014100110000373, одержаних 25.02.2015 року слідчим з дозволу слідчого судді шляхом тимчасового доступу до речей і документів (т. 2 а.к.п. 11) встановлено, що слідчий ОСОБА_1 здійснив допит свідка ОСОБА_18 (т.2 а.к.п. 144), яка у судовому засіданні при її допиті в якості свідка, підтвердила ці обставини. Перед допитом вона попереджалася про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих відомостей та за відмову від дачі показів. В ході допиту нею висвітлено обставини щодо проведеної перевірки з питань додержання податкового законодавства на ПАТ «Запоріжкокс».

Повноваження ОСОБА_1 як слідчого у розслідуванні вказаного провадження підтверджується також оглянутими у судовому засіданні документом, що був вилучений за місцем проживання обвинуваченого (т.1. а.к.п. 123-124), а саме запит до ТОВ «Спецрембудсервіс» від 02.02.2015 щодо фіктивності підприємства ТОВ «Трейд - лайн М», який безпосередньо підписаний слідчий ОСОБА_1. містить в собі інформацію про те, що слідчий розслідує кримінальне провадження № 302014100110000373, та особа якій він цей документ адресує повинна з'явитися до нього як до слідчого для дачі показів в якості свідка, а окрім того надати певні документи, що свідчить про те, що ОСОБА_1, розслідуючи провадження № 302014100110000373, здійснював такі заходи забезпечення кримінального провадження як виклик слідчим.

За наведених обставин пояснення обвинуваченого, що він взяв вивчити кримінальне провадження є нелогічними, оскільки він не тільки вчиняв процесуальні дії у вказаному провадженні, а ще й мав намір прийняти по ньому рішення, оскільки ним готувався проект постанови про закриття кримінального провадження, який зберігався в його комп'ютері, про що свідчить оглянутий у судовому засіданні зміст жорсткого диску комп'ютера.

Таким чином, слідчий ОСОБА_1 повною мірою користувався повноваженнями слідчого, визначеними ст. 40 КПК України, а отже використовував своє службове становище при одержанні від ОСОБА_5 неправомірної вигоди.

Покази ОСОБА_1 про те, що заходи забезпечення кримінального провадження він здійснював виключно за проханням оперативного працівника фіскальної служби ОСОБА_6 спростовані у судовому засіданні показами цієї особи, оскільки останній допитаний в якості свідка у судовому засіданні заперечив цей факт, зазначивши, що він є оперуповноваженим не і не вправі давати вказівки слідчому, яким був ОСОБА_1, вказані покази ОСОБА_1 також суперечать його ж показам про наявність у його діях умислу на шахрайство.

Суд визнав достовірним та допустимим доказом у справі показання потерпілого ОСОБА_5. про фактичні обставини скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, відповідно до яких він сприймав ОСОБА_1 не як цивільну особу, а саме як працівника правоохоронного органу. При передачі грошових коштів і ОСОБА_5, і ОСОБА_1 розуміли що це плата за нездійснення слідчим заходів, які призведуть до притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, а також за ненаправлення контрагентам останнього листів про фіктивність очолюваного ним підприємства, що і в інакшому випадку тягне негативні для особи наслідки. Зі змісту направлених контрагентам запитів вбачається, що ОСОБА_1 як слідчим встановлено ознаки фіктивності ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» і він одержуючи незаконну винагороду, не міг не розуміти, що ця винагорода йому дається за використання ним можливості своєї посади. При цьому, слідчий ОСОБА_1 відповідно до ст. 40 КПК України уповноважений виконувати ряд процесуальних дій за допомогою яких можливо це зробити.

Суд при цьому зазначає, що за своєю посадовою інструкцією обвинувачений, як старший слідчий з особливо важливих справ, зобов'язаний вживати заходи, передбачені кримінально-процесуальним законодавством з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності .

Вказані факти можуть свідчити про те, що безпосередньо від рішення обвинуваченого залежало чи буде притягнуто ОСОБА_5 . до кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, і свідчать, на думку суду, про обізнаність в своїх діях ОСОБА_1 з метою отримання неправомірної вигоди та розуміння, що від його рішення залежать ці обставини. При цьому, саме за виконання таких дій, які міг та повинен був виконати ОСОБА_1 з використанням покладених на нього обов'язків слідчого податкової міліції, які передбачені посадовою інструкцією ОСОБА_1 і отримав хабара.

Варто зазначити, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.190 КК України, виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману або зловживання довірою.

Особливості шахрайства полягають в тому, що потерпілий, будучи введеним в оману, зовні добровільно передає винному майно або право на майно, вважаючи, що це є правомірним, необхідним або вигідним для нього, що він зобов'язаний це зробити. Тому обман або зловживання довірою за часом передує передачі майна або права на майно і викликає у потерпілого усвідомлення правомірності такої передачі.

Разом з тим, як убачається із досліджених у суді доказів, зокрема і заяви ОСОБА_5 і його пояснень, ОСОБА_1 вимагав від директора ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» грошові кошти 10000 грн. в якості неправомірної вигоди за нерозсилання повідомлень контрагентом його фірми щодо фіктивності підприємства(т.1 а.к.п.39-41), тобто із цього убачається, що ніякої добровільності по передачі грошових коштів в діях ОСОБА_5 не було та він усвідомлював, що дії ОСОБА_1 були неправомірними, усвідомлював значення коштів, які необхідно було передати ОСОБА_1 саме як хабар за непритягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, тобто дії останнього не можуть бути кваліфіковані за ст. 190 КК України, як шахрайство.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_1 у судовому слідстві, аналізуючи їх та співставляючи із зібраними по справі доказами, в тому числі з показаннями свідків, іншими доказами по справі, суд вважає, що покази ОСОБА_1 у судовому засіданні протирічать обвинуваченню та встановленим в суді обставинам його протиправної діяльності, оскільки такі показання не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, крім того, такі покази не є правдивими.

Варто зауважити, що після викриття ОСОБА_1 працівниками правоохоронних органів у вчиненні злочину, він категорично заперечував факт одержання ним від ОСОБА_5 грошових коштів та звинувачував працівників прокуратури та міліції у тому, що вони їх підкинули. У судовому засіданні ОСОБА_1 змінив свою позицію захисту та вказав, що дійсно грошові кошти одержував, однак це було шахрайство.

В обґрунтування своєї позиції стороною захисту про те, що ОСОБА_1 станом на 12.02.2015 року був впевнений що його звільнено з правоохоронних органів, оскільки 08.02.2015 року надіслав рапорт про звільнення, а тому вчиняв саме шахрайські дії, надано лист від 06.03.2015 р№ 156/14/28-10-04-2-23 на ім'я ОСОБА_1 про те, що до Міжрегіонального головного управління ДФС ЦО з ОВПП надійшов рапорт ОСОБА_1 про звільнення з посади від 08.02.2015 року.

Разом із тим, оцінюючи цей документ, зважаючи те, що вказаний лист не містить дати надходження рапорту ОСОБА_1 до цієї установи, такий рапорт судом не досліджувався, як і не надано даних про дату його відправлення ОСОБА_1 у період до 12.02.2015 року, надання відповіді на цей рапорт майже через місяць після його складання, враховуючи пояснення прокурора у судовому засіданні (допит ОСОБА_1 11.09.2015р. 12:54:37) про те, що прокурор особисто бачив, як цей рапорт власноруч писався ОСОБА_1 під час затримання 12.02.2015 року, суд ставить під сумнів факт написання цього рапорту саме 08.02.2015 року і відповідно його направлення у період до 12.02.2015 року.

На думку суду, ОСОБА_1, будучи особою з вищою юридичною освітою і маючи значний стаж роботи слідчим, стверджуючи в судовому засіданні про те, що він мав намір шахрайським способом заволодіти грошима ОСОБА_5 шляхом обману намагається зменшити суспільну небезпеку своїх дій, створивши у суду враження, що його дії необхідно кваліфікувати за менш тяжкою статтею кримінального кодексу, яка передбачає менш жорстке покарання. Не заперечуючи фактичні обставини скоєного, обвинувачений ОСОБА_1 своїми поясненнями визнав свою позицію бачення вчиненого злочину, однак його позиція спростовується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, в своїй сукупності.

У судовому засіданні судом не здобуто доказів, які хоча б з малою долею вірогідності давали обґрунтовані підстави припускати те, що одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди відбулося завдяки провокації чи підбурюванню з боку сторонніх осіб, враховуючи пояснення ОСОБА_1 про власне бажання заволодіти грошовими коштами шляхом обману і у суду маються за матеріалами провадження докази того, що мали місце достатні дані вважати, що ОСОБА_1 скоїв би злочин, навіть без втручання слідчих органів.

Судом також не встановлено підстав для визнання недопустимими доказами протоколу огляду та вручення грошових коштів від 12.02.2015 року з підстав відсутності підпису ОСОБА_5 на вказаному документі, а також відсутності у документі вказівки на помітку грошових коштів спеціальним засобом шляхом допиту потерпілого ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_21, ОСОБА_10, слідчого ОСОБА_14., експерта ОСОБА_15, які підтвердили обставини присутності ОСОБА_5 на цій дії та помітки грошових коштів, дослідженням процесуальних документів і спростовуються сукупністю даних, які містяться у наведених доказах. Про те, що факт помітки грошових коштів мав місце підтверджується як показами вищенаведених осіб так і відеозаписом на якому зафіксована наявність на долоні ОСОБА_1 речовини, яка світиться жовто-зеленим кольором, так і речовими доказами і висновком експерта.

Також у судовому засіданні перевірені доводи сторони захисту про недопустимість висновків експерта з тих підстав, що висновок датовано на добу раніше, ніж одержано контрольний зразок, який також був досліджений. Так, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 пояснив, що дата вихідного документа проставлена на добу раніше помилково, через те, що реєстрація документа пройшла під датою первинного надходження матеріалу на експертизу. До того ж, в описовій частині висновку експерта маються посилання на одержаний контрольний зразок саме 18.02.2015, а отже експертиза була проведена після одержання усіх матеріалів, які підлягали дослідженню.

Не змінюють факту вчинення злочину, не впливають на кваліфікацію дій та не звільняють обвинуваченого від кримінальної відповідальності наявні в деяких протоколах та у висновку експерта розбіжності в датах, оскільки як показав свідки при складанні цих документів ними були допущені описки. Разом з тим, викладені у цих протоколах та висновку дані підтверджуються дослідженими в суді доказами, а допущені описки не впливають на встановлення істини у справі, а лише свідчить про технічні описки при складанні процесуальних документів органами досудового слідства.

Щодо недопустимості протоколу затримання від 12.02.2015 року через порушення ч.3 ст.104 КПК України зокрема, щодо того, що у вступній частині протоколу затримання не зазначено всіх осіб, що присутні під час проведення цієї дії, то вказані доводи сторони захисту суд відхиляє, оскільки як вбачається із пояснень як слідчого ОСОБА_16., так і пояснень понятого ОСОБА_10, ОСОБА_13 та з самого відеозапису цієї слідчої дії, то у приміщенні СДІ на момент затримання перебувало багато осіб, у тому числі працівників цієї установи, охоронців, які фактично участі у слідчій дії не приймали, оскільки їх присутність на цих діях не була постійною. При цьому зауваження з цих питань як з боку обвинуваченого протокол затримання від 12.02.2015 року не містить.

Щодо доводів сторони захисту про порушення вимог ст.42 КПК України, тобто права ОСОБА_1 на захист, то за результатами дослідження протоколу затримання ОСОБА_1 від 12.02.2015 об 13.20 год. (т. 1 а.к.п. 58 ) та відеозапису цієї слідчої дії (т. 3 а.к.п. 79) встановлено, що право останнього на захист не порушено.

Відповідно до ч. 4 ст. 213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, після затримання ОСОБА_1 о 13 год.20 хв. 12.02.2015 року йому , в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, були роз'яснені її процесуальні права, передбачені ст.42 КПК України, у тому числі право на захист (т.1 а.к.п.58).

В цей же день слідчий, згідно вимог ч.4 ст.213 КПК України, повідомив про затримання ОСОБА_1 Запорізький обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який о 14 годині 30 хвилин видав доручення здійснювати захист ОСОБА_1 -адвокату ОСОБА_22, що підтверджено інформацією із регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Запорізькій області № 0439106-12 від 05.08.2015 (т. 3 а.к.п. 168-171), відповідно до якої повідомлення про затримання ОСОБА_1 надійшло від слідчого ОСОБА_37., який входив до складу групи слідчих, об 14 год. 10 хв. та відповідно до виданого центром доручення о 15 год. 30 хв. за місцем затримання ОСОБА_1 адвокат Дригайло І.В. повинен був з'явитися для надання правової допомоги.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 пояснив, що слідчий проводив безпосереднє затримання ОСОБА_1 в коридорі, а також два обшуки в кабінетах № 9 та № 10. В подальшому приходив адвокат ОСОБА_1 Водночас, свідок в категоричній формі заявив що будь-яких заходів впливу на учасників слідчих дій, у т.ч. на ОСОБА_1 не здійснювалося.

Крім того, як вбачається із відеозапису цієї слідчої дії причиною звернення слідчого до Центру вторинної правової допомоги через 50 хв. пояснюється тим, що ОСОБА_1 повідомив слідчому про те, що самостійно викликає свого адвоката, і з відеозапису вбачається, що він неодноразово телефонує захиснику, але через його неявку звернувся до слідчого, при цьому враховуючи невідкладність проведення цієї слідчої дії та належне повідомлення уповноваженого законом органу на надання безоплатної правової допомоги, слідчим розпочато документування протоколу затримання без захисника.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що слідчим ОСОБА_16 не було порушено вимоги ст.ст. 42, 234 КПК України під час затримання ОСОБА_1 та проведення обшуку в службовому кабінеті. При цьому відсутність захисника ОСОБА_1 під час проведення обшуку в його службовому кабінеті №9, не порушує права особи на захист передбачені п.3 ч.3 ст.42 КПК України, при цьому перший допит ОСОБА_1 в якості підозрюваного був проведений за участю захисника.

Доводи захисників про те, що слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури Запорізької області ОСОБА_16, повинен був призупинити слідчу дію в зв'язку з відсутністю захисника під час обшуку в службовому кабінеті до прибуття захисника ОСОБА_34, призначеного регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, суд вважає непереконливими, крім того, обов'язкова участь захисника не передбачена на даній стадії кримінального провадження.

Такими, що не ґрунтуються на положеннях ст. 87 КПК України є також доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколів процесуальних дій з тих підстав, що у в ході обшуку розкривання шкафів, столів і інші механічні дії вчиняє оперативний працівник ОСОБА_14 без письмового доручення слідчого та щодо відібрання змивів з рук ОСОБА_1 під час особистого досмотру у межах затримання, оскільки його конституційне право, спрямоване на захист честі і гідності, не було порушено.

До того ж, жодне із доводів сторони захисту не вказує на недопустимість доказів, оскільки відповідно до ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частиною 2 вказаної статті дається перелік діянь, які підпадають під істотне порушення прав людини і основоположних свобод, жодного із яких стороною захисту не приведено.

Наведені дані свідчать про те, що порушень вимог кримінального процесуального закону, у тому числі зазначених у ст.87 КПК України, органами слідства допущено не було, а тому підстави для визнання зібраних у кримінальному проваджені доказів недопустимими, відсутні.

Вищенаведені докази у своєму взаємозв'язку та сукупності доводять, що ОСОБА_1 вчинив інкримінований йому злочин, а його дії суд кваліфікує за ч.3 ст.368 КК України (в редакції на час вчинення злочину- в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014), як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочинк, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, у відповідності до ст. 12 КК України злочин за ч.3 ст.368 КК України є тяжким злочином.

Обставин, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України та обставин, що обтяжують покарання у відповідності до ст. 67 КК України ОСОБА_1 судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує дані про особу винного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне визначене місце проживання, є соціально-адаптованою людиною, оскільки має міцні соціальні та родинні зв'язки, одружений, за місце проживання та роботи характеризується виключно позитивно, має вищу освіту, до затримання мешкав з дружиною та батьками, на обліку у лікаря-нарколога та на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

При цьому судом враховується, що публічна демонстрація ОСОБА_1, як службовою особою правоохоронного органу можливості забезпечення ОСОБА_5 уникнення від можливого кримінального переслідування, за умови надання неправомірної вигоди, завдала шкоди охоронюваним законом державним інтересам, оскільки ним скомпрометовано авторитету та престижу органів фіскальної служби та порушенні правильної діяльності податкової міліції, зміст якої визначається законодавством України, викликало недовіру громадян до можливості законного і справедливого вирішення питань, які стосуються їхніх інтересів.

Зважаючи на ставлення обвинуваченого до скоєного, поведінку ОСОБА_1 під час досудового слідства та в судових засіданнях направлену на уникнення справедливого покарання за вчинення корисливого злочину з ознаками корупції, позитивних характеристик ОСОБА_1 як особи, тих обставин, що він є особою раніше не судимою, потерпілих від злочину немає, і у зв'язку з викладеним, суд призначає покарання у вигляді позбавлення волі, проте не у максимальному розмірі, передбаченому ч.3 ст. 368 КК України з позбавленням права займати посади в посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням функцій представника влади, та враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив умисний, корисливий злочин, який підриває авторитет демократичних інститутів держави та дезорганізує нормальну роботу державних інститутів, дискредитує їх діяльність, негативно впливає на моральний стан суспільства, з конфіскацією майна.

Суд натомість не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 спеціальної конфіскації, оскільки за матеріалами кримінального провадження грошей, цінностей та іншого майна, яке б підпадало під перелік, наведений у ст. 96-2 КК України, не було винайдено, а вилучені гроші, згідно із законом підлягають поверненню власнику.

Обставини, враховані при призначені обвинуваченому покарання свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин з використанням свого службового становища як працівник правоохоронного органу, а тому на підставі статті 54 КК України, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення встановленого йому спеціального звання - капітана податкової міліції.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України не встановлено.

Суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат, суд виходить з наступного:

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з наданої прокурором довідки на проведення експертизи - у кримінальному провадженні проведено експертизу і вартість її складає 368 грн. 94 коп. (за проведення судово-хімічної експертизи (т.3 а.к.п.106).

Отже, в порядку ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України зазначені витрати стягуються з обвинуваченого у разі ухвалення обвинувального вироку на користь держави, а не на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

При цьому суд зважує на ті обставини, що ч.2 ст.122 КПК України передбачає, що залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України, однак вказана кримінально-процесуальна норма регулює, зокрема тільки питання про витрати, пов'язані із залученням експертів, а не питання про розподіл цих процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку, яку регулює саме ст.124 КПК України.

Арешт накладений ухвалою суду від 08.04.2015 року на майно, яке належить ОСОБА_1 скасуванню не підлягає, оскільки судом призначено покарання у виді конфіскації майна і оскільки має бути проведено виконання судового рішення в частині конфіскації майна.

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу застосованого до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили задоволенню не підлягає, оскільки ним недоведене необхідності застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого та наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи відсутність для цього підстав, передбачених Главою 18 КПК України. Крім того, за час слухання справи обвинувачений ОСОБА_1 не ухилявся від явки у судові засіданні, сумлінно виконував свої процесуальні права та обов'язки, а тому суд вважає за необхідне залишити обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді застави без змін з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків до набрання вироком законної сили.

Згідно ухвали суду від 14.02.2015 р. та квитанції №0.0.348684336.1 від 14.02.2015 року на депозитний рахунок Державної судової адміністрації України в Запорізькій області ОСОБА_35 внесено заставу в сумі 30450 грн. призначення платежу «Застава ОСОБА_1 ОСОБА_35» (т.1 а.к.п. 247).

Отже, запобіжний захід, у вигляді застави, після набрання вироком чинності, припиняє свою дію та внесена сума застави в порядку ч.11 ст.182 КПК України підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_35.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст. 368 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13.05.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014) і призначити йому покарання за ч.3 ст.368 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з виконанням функцій представника влади строком на 2 (два) роки та з конфіскацією майна, яке належить ОСОБА_1, без спеціальної конфіскації.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 спеціального звання - капітана податкової міліції.

Строк відбування покарання за вироком підлягає відрахуванню з моменту приведення вироку до виконання.

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Після вступу вироку в законну силу запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_1 у вигляді застави, припиняє свою дію та внесена сума застави у розмірі 30450 (тридцять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень внесена на підставі квитанції №0.0.348684336.1 від 14.02.2015 року на депозитний рахунок Державної судової адміністрації України в Запорізькій області ОСОБА_35 підлягає поверненню заставодавцю - ОСОБА_35.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 368 грн. 94 коп (триста шістдесят вісім гривень дев'яносто чотири копійки) процесуальних витрат.

Арешт, накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2015 року на майно, яке належить ОСОБА_1- не скасовувати.

Після набрання вироком законної сили речові докази по даному провадженню: грошові кошти у сумі 10 000 гривень, які знаходяться на зберіганні в ДОФ АКБ "Укрсоцбанк" відповідно до постанови слідчого від 18.02.2015 року та прибуткового позабалансового ордеру № 02-2 від 23.02.2015року (т.1, а.к.п.87): -повернути ОСОБА_5; 4 паперових конверта у яких знаходиться поліетиленовий пакет з контрольним зразком спецзасобу, чистим контрольним зразком, поліетиленовий пакет зі змивом з лівої руки ОСОБА_1, поліетиленовий пакет зі змивом з правої руки ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя - знищити; мобільний телефон «Nokia RM-921» з двома сім-картками операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «МТС» знаходяться на зберіганні в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя - повернути ОСОБА_1; мобільний телефон «HTC-Desire600» переданий на зберігання ОСОБА_5- повернути ОСОБА_5; документи та блокнот, вилучені за місцем мешкання ОСОБА_1, АДРЕСА_1- зберігати при матеріалах кримінального провадження; ноутбук «ASUS X54C» чорного кольору з зарядним пристроєм, вилучений у кабінеті №10, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1- повернути ОСОБА_1; CD-RW диск «Videx» з записами документів з ноутбуку «ASUS X54C» долучений до матеріалів кримінального провадження- зберігати в матеріалах кримінального провадження; документи, вилучені 12.02.2015 року під проведення обшуку службового кабінету №10 ОСОБА_1 - долучені до матеріалів кримінального провадження- зберігати в матеріалах кримінального провадження; зошит, вилучений 12.02.2015 року під проведення обшуку службового кабінету №10 ОСОБА_1- знаходяться на зберіганні в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя-зберігати в матеріалах кримінального провадження; DVD-R диск «hp invent» на якому міститься два відеозаписи з камер спостереження- долучений до матеріалів кримінального провадження- зберігати в матеріалах кримінального провадження; копії матеріалів кримінального провадження №32014100110000373 від 23.12.2014 року за ч.3 ст.212 КК України на 130 арк. долучені до матеріалів кримінального провадження- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисники мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Суддя: Ю.В. Апаллонова