Постанова № 55144147, 20.01.2016, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/74/16-а

Провадження № 2а/242/14/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2016 року Селидівський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника відповідача Стельника Д.В., представника третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області , за участю третьої особи Державного підприємства «Селидіввугілля», про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов,язання вчинити певні дії, -

Встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області. В позові зазначив, що він з 21.08.2012 р. одержує пенсію за віком згідно ч.1 ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадня, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після призначення пенсії продовжував працювати, в тому числі, на підземних роботах. Станом на 16.06.2015 р. відпрацював на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників більше 15 років, а, отже, набув право на встановлення пенсії відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці». 16.06.2015 р. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. Листом УПФУ в м.Селидове від 20.07.2015 р. в перерахунку було відмовлено. Просив визнати рішення УПФУ в м.Селдиове Донецької області від 20.07.2015 р. № 42/0 неправомірним та скасувати його; зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу для перерахунку пенсії період роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.12.2014 р. по 28.02.2015 р.; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та встановлення розміру пенсії відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.08.2015 р.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій просив розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_3 перебуває на обліку та йому призначено пенсію з 21.08.2012 р., яку він отримував з 01.07.2014 р. в УПФУ в м.Красноармійска та Красноармійському районі Донецької області, з 01.02.2015 р. в УПФУ в Дарницькому районі м.Києва, з 01.06.2015 р. в УПФУ в м.Селидове Донецької області із зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст.55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».16.06.2015 р. звернувся до УПФУ в м.Селидове Донецької області із заявою № 2439 про перерахунок пенсії відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці». На період звернення із заявою згідно отриманих даних зі СПОВ за період з 2000 р. по 2015 р. (сформовану 16.06.2015 р.) про сплату страхових внесків, період роботи з 17.12.2014 р. по 17.02.2015 р. не було сплачено страхові/єдиний внесок підприємством ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Україна». З урахуванням зазначеного на період звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці», стаж на підземних роботах склав 14 років 10 місяців 29 днів, що обумовлено не зарахуванням до страхового стажу періоду роботи на ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Україна» з 01.12.2014 р. по 28.02.2015 р. та до пільгового стажу періоду роботи з 17.12.2014 р. по 17.02.2015 р. На підставі зазначеного УПФУ в м.Селидове Донецької області було прийнято рішення від 18.06.2015 р. про відмову в перерахунку пенсії відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» через відсутність 15 років стажу роботи, визначених ст.8 зазначеного Закону. Вважає, що неможливість здійснення перерахунку пенсії викликана неправомірними діями з боку ВП «Шахта Україна» ДП «Селидіввугілля», а не порушенням вимог чинного законодавств з боку відповідача, тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи - ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» - у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в м.Селидове, отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до розрахунку стажу УПФУ в м.Селидове, на момент призначення пенсії страховий стаж ОСОБА_3 на підземних роботах складав 14 років 10 місяців 29 днів замість необхідних 15 років, передбачених ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці». Наявність такого пільгового стажу обумовлена несплатою щомісячних страхових внесків до ПФУ за період роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» з 01.12.2014 р. по 28.02.2015 р., що є порушенням вимог ст.24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом також встановлено, що в період часу з 17.12.2014 р. по 17.02.2015 р. ОСОБА_3 працював на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» на посаді підземного горно робочого з повним робочим днем в шахті, що підтверджено довідкою (а.с.19) та записами у його трудовій книжці за № 31-32(а.с.15).

Конституцією України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21). У ст. 22 Конституції України зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначаючи важливість права на працю як основи життєдіяльності людини, Конституція України закріплює та гарантує основні права громадян (статті 43, 46) і встановлює, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості визначаються виключно законами України.

Пунктом 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.

Згідно ст..8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п ), затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за

віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Як вбачається з трудової книжки позивача, запис № 31 містить посилання на зайнятість під землею на умовах повного робочого дня в шахті у період з 17.12.2014 р. по 17.02.2015 р.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що ОСОБА_3 працював у відповідний спірний період на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» за професією підземний горноробочий в шкідливих умовах за протягом повного робочого дня, що підтверджено записами в трудовій книжці за № 31, що містять достатні відомості про роботу позивача.

Позиція представника відповідача в частині безпідставності вимог позивача ґрунтується виключно на твердженні, що позивач не доказав, що він має необхідні 15 років пільгової роботи.

З огляду на вищевказані норми пенсійного законодавства України, суд вважає цю позицію представника відповідача помилковою та такою, що не ґрунтується на вимогах закону, та спростовується наявними в справі документами.

На думку суду є очевидним і доказаним матеріалами справи (трудова книжка) той факт що у спірні періоди позивач був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземнихроботах (в шахті).

Представником відповідача зазначено, що ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» зареєстроване в УПФУ в м.Селидове Донецької області та Селидівському відділенні Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів в Донецькій області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та платник єдиного соціального страхування. Згідно з ч.6 ст.20 ЗУ № 1058 та відповідно до ст.6 ЗУ № 2464, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески та єдиний соціальний внесок. Страхувальником ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» постійно порушувались строки сплати страхових внесків, за що відповідно до ст.106 ЗУ № 1058 та ст.26 ЗУ № 2464 до нього були застосовані штрафні санкції. Саме порушення чинного законодавства страхувальником призвело до відсутності страхового стажу.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку про те, що на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії спірний період трудової діяльності позивача на ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна», підлягав зарахуванню відповідачем до страхового стажу.

Отже, відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 роботу позивача в шкідливих умовах протягом повного робочого дня за професією підземний горноробочий з повним робочим днем у шахті за період з 17.12.2014 р. по 17.02.2016 р. на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна», оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків і він не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов»язків підприємством, на якому працює, так як обов'язок щодо сплати страхових внесків та єдиного соціального внеску покладено на підприємство, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії 16.06.2015 р., відповідно до вимог ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у нього виникло право на перерахунок пенсії з 01.07.2015 р.

Суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_3 строк для звернення до суду із даним адміністративним позовом, оскільки позивач проживає у зоні проведення АТО, у зв'язку з чим йому було складено звернутися до суду.

Статтею 11 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки вразі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи викладене, суд користується даним принципом адміністративного судочинства. Так, в позовній заяві невірно зазначено номер та дата рішення УПФУ в м.Селидове Донецької області, яким йому відмовлено у перерахунку пенсії: ОСОБА_3 УПФУ в м.Селидове Донецької області було відмовлено в перерахунку пенсії рішенням № 2435 від 18.06.2015 р.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 8, 19, 21, 22, 43, 46 Конституції України, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 99, 100, 102, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов,язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м.Селидове Донецької області від 18.06.2015 р. № 2435 неправомірним та скасувати його.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до страхового стажу для перерахунку пенсії період роботи ОСОБА_3 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Україна» Державного підприємства «Селидіввугілля» з 01.12.2014 р. по 28.02.2015 р.

Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та встановлення розміру пенсії відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 01.08.2015 р.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя