Ухвала суду № 55143632, 22.01.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Провадження № 1-в/263/15/2016

Справа № 263/1213/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2016 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., за участю прокурора Кривенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі клопотання ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відносно засудженого ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 27.07.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та з урахуванням ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України призначене покарання у вигляді 2 років 9 місяців позбавлення волі. Строк покарання ОСОБА_3 рахується з часу затримання - 9.01.2015 року.

Згідно розпорядження Жовтневого районного суду м.Маріуполя вказаний вирок набрав законної сили 27.08.2015 року.

За повідомленням Синельниківської ВК №94 Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 відбуває покарання у їх виправній колонії.

Згідно Закону України від 26.11.2015 року №838-VІІІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», що набрав чинності 24.12.2015 року, частина п'ята статті 72 КК України викладена в такій редакції :

Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

У разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, зарахування строку попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження здійснюється в такому порядку:

1) строк попереднього ув'язнення переводиться у строк позбавлення волі відповідно до співвідношення, визначеного абзацом першим цієї частини;

2) визначений відповідно до пункту 1 цієї частини строк позбавлення волі переводиться в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного частиною першою цієї статті.

При призначенні основного покарання, не зазначеного в частині першій цієї статті, суд зобов'язаний повністю звільнити засудженого від відбування такого основного покарання.

У строк попереднього ув'язнення включається строк:

а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;

в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;

г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;

г) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

У разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув'язнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, визначене абзацом першим цієї частини, максимально можливий строк позбавлення волі,

передбачений Особливою частиною цього Кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження.

Згідно прикінцевих положень Закону України від 26.11.2015 року №838-VІІІ :

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуте повністю.

3. Цей Закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім'ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання судом або за власною ініціативою суду.

4.01.2016 року до Жовтневого районного суду м.Маріуполя надійшло клопотання ОСОБА_1 - матері засудженого ОСОБА_2, щодо зарахування останньому строку попереднього ув'язнення у строк покарання. Про наявність родинних відносин між вказаними особами свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1.

Під час обговорення зазначеного клопотання ОСОБА_1, суд враховуючи заяву останньої щодо розгляду клопотання, думку прокурора про повернення заявнику клопотання, внаслідок порушення нею підсудності, прийшов до наступного висновку.

Згідно роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.01.2016 року щодо застосування окремих положень Закону України від 26.11.2015 року №838-VІІІ вбачається наступне :

Беручи до уваги, що у п. 3 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону визначено лише суб'єктів, які можуть ініціювати застосування цього Закону, до числа яких віднесено «суд, що виніс зазначений обвинувальний вирок», з огляду на системний аналіз положень статей 537, 539 КПК, в частині віднесення вирішення під час виконання вироків окремих питань до певного суду, правильним видається, що питання зарахування строку попереднього ув'язнення:

- під час виконання вироку, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК має вирішуватися місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК). Так само має вирішуватись це питання й у випадку здійснення судового розгляду у порядку КПК 1960 р.;

- у період між ухваленням обвинувального вироку та набранням ним законної сили, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК, має вирішуватися судом, який ухвалив такий вирок (п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК). Якщо ж клопотання про застосування цього Закону подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого обвинувачений тимчасово перебуває (наприклад, за місцем знаходження слідчого ізолятора), суд ухвалою повертає клопотання особі, яка його подала, із роз'ясненням права та порядку звернення.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, як мати, на законних підставах звернулася до суду з клопотанням щодо застосування до засудженого ОСОБА_2 Закону України від 26.11.2015 року №838-VІІІ, але нею порушена підсудність розгляду подібних клопотань.

Оскільки вирок суду відносно ОСОБА_2 набрав законної сили, на теперішній час він відбуває покарання, строк якого не закінчився, розгляд клопотання ОСОБА_1 повинен здійснювати місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

На підставі наведеного, керуючись ч.5, ст.72 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, Законом України від 26.11.2015 року №838-VІІІ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відносно засудженого ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1, роз'яснивши їй, що з вказаним клопотанням треба звертатися до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок відносно ОСОБА_2

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Папаценко П.І.