Ухвала суду № 55143244, 22.01.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/3975/15-ц Провадження № 22-ц/772/129/2016Головуючий в суді першої інстанції Бондаренко О. І.Категорія 2Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чорного В.І.,

при секретарях Топольській В.О.,

Франчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій +» на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ТОВ «Аграрій +», ПВКП «Аграрій», ПП «Вінницька нафтова компанія, ПП «Поділля нафто інвест», ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа: відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, про виділ часток товариства і підприємств та звернення стягнення на майно, -

встановила:

У жовтні 2015 року позивач звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Аграрій +», ПВКП «Аграрій», ПП «Вінницька нафтова компанія, ПП «Поділля нафто інвест», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виділ часток товариства і підприємств та звернення стягнення на майно.

У листопаді 2015 року позивач подав заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що відповідачі можуть розпорядитися на свій розсуд майном товариства та підприємств, змінити розмір їх статутних фондів.

Посилаючись на те, що зазначені дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення по цій справі, позивач просив забезпечити позов шляхом накладення заборони реєстраційній службі Вінницького районного управління юстиції Вінницької області проводити будь-які реєстраційні та інші дії щодо засновників та зміни розміру їх часток у всіх підприємствах, де ОСОБА_3 є засновником.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2015 року заяву ОСОБА_4 задоволено.

Заборонено реєстраційній службі Вінницького районного управління юстиції проводити будь-які реєстраційні та інші дії щодо засновників та зміни розміру часток у всіх підприємствах, де ОСОБА_3 є засновником, а саме: ТОВ «Аграрій +», ПВКП «Аграрій», ПП «Вінницька нафтова компанія, ПП «Поділля нафто інвест».

Не погодившись із цією ухвалою і вважаючи її незаконною, ОСОБА_3 та ТОВ «Аграрій +» подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволені заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Представник ТОВ «Аграрій +» Скопчак Я.В. та представник відповідача ОСОБА_8 підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити.

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та підстави апеляційних скарг, судова колегія вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких міркувань.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів по забезпеченню вимог позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України).

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У пункті 6 цієї Постанови роз'яснено, що особам, які беруть участь у

справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову

(проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Матеріалами справи встановлено, що предметом позову є виділення часток майна юридичних осіб.

Вирішуючи заяву, суд першої інстанції взяв до уваги лише інтереси позивача, при цьому не врахував інтереси й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову.

Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Суд першої інстанції при розгляді питання про забезпечення позову належним чином не пересвідчився у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не врахував всіх доводів та заперечень сторін у справі щодо необхідності забезпечення позову.

При цьому заборона проводити будь-які реєстраційні та інші дії відносно не тільки одного засновника ОСОБА_3, а всіх засновників та зміни розміру часток у всіх підприємствах, де ОСОБА_3 є засновником, може обмежувати ТОВ «Аграрій +» здійснювати свою господарську діяльність.

Викладене свідчить, що у суду першої інстанції не було підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Доводи апеляційних скарг колегія суддів визнає обґрунтованими.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України без змін може бути залишена ухвала суду, яка постановлена з додержанням вимог закону.

Оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції такою не являється, то вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій +» задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2015 року скасувати.

Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий : /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ В.І. Чорний

З оригіналом вірно: