Вирок № 55143208, 21.01.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

21.01.2016

Справа № 127/27844/15-к

Провадження № 1-кп/127/292/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.

при секретарі Бондарчук А.В.,

за участю прокурора Ковтуна А.Ю.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2015 р. за № 12015020010006498 за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2015 р. біля 20.10 год. ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись в м. Вінниці по вул. 600-річчя біля будинку № 25, помітив раніше не знайому йому компанію молодих хлопців, серед яких знаходився ОСОБА_2 При цьому в ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу на ОСОБА_2 з метою заволодіння його коштами.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4, керований жагою легкої наживи, маючи на меті здійснити напад на ОСОБА_5 та заволодіти його грошовими коштами, підійшов до вищевказаної компанії, відкрито, використовуючи металевий предмет, ззовні схожий на ніж, погрожуючи спричинити тілесні ушкодження, приставив його до шиї ОСОБА_2, подавивши волю останнього, почав вимагати від потерпілого, щоб той віддав йому всі свої кошти. ОСОБА_2, сприйнявши загрозу як реальну для свого життя, під примусом передав ОСОБА_4 наявні у нього грошові кошти в сумі 20 грн., якими ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та суду пояснив, що вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті. Деталі вчинення злочину він не памятає, оскільки перебував у стані алкогольного спяніння.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дати він не памятає, восени, по вул. 600-річчя в м. Вінниці біля 20-ї год. він був зі своїм братом та знайомим. Вони спілкувались у дворі будинку, алкогольних напоїв не вживали. До них підійшов обвинувачений і сказав, що йому потрібні гроші, на що вони повідомили, що грошей у них немає. Після цього обвинувачений підійшов ближче до нього і приставив до нього ножа, після чого він віддав обвинуваченому 20 грн. Через деякий час вони зустріли працівників міліції й розповіли їм про заволодіння грошима.

Суд відповідно до ч. 3 ст. 26 та ч. 3 ст. 349 КПК України згідно з клопотаннями сторін кримінального провадження вважає за недоцільне досліджувати докази у кримінальному провадженні стосовно обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи показання обвинуваченого та потерпілого, суд вважає, що в судовому засіданні було підтверджено факт вчинення обвинуваченим нападу на потерпілого з метою заволодіння грошовими коштами останнього. Так, обвинувачений в судовому засіданні даної обставини не заперечував, повідомивши, що обставини вчинення злочину не памятає у звязку з перебуванням у стані алкогольного спяніння. Факт перебування у стані алкогольного спяніння середнього ступеню також підтверджується і довідкою КЗ Вінницький обласний наркологічний диспансер «Соціотерапія» від 29.09.2015 р. за № 388. Крім того, потерпілим в судовому засіданні було надано чіткі та послідовні показання стосовно обставин заволодіння його коштами. Також суд приймає до уваги, що стороною обвинувачення не було надано документів, які б підтверджували факт вилучення у ОСОБА_4 ножа, однак, згідно з постановою про визнання речовими доказами вилучений у ОСОБА_4 ніж передано до камери зберігання речових доказів. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні наявності у нього розкладного ножа та його подальшого вилучення працівниками міліції не заперечував.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_4 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за ознаками розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що помякшують чи обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, однак в силу ст. 89 КК України є особою, раніше не судимою, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, у вчиненому розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду, має на утриманні престарілих батьків-інвалідів. Також суд враховує, що потерпілий в судовому засіданні повідомив, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має і просив його суворо не карати.

Обставинами, що помякшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його негативного ставлення до вчиненого, обставин, які помякшують та обтяжують його покарання, думки потерпілого щодо покарання, яке необхідно призначити обвинуваченому, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде покарання у позбавлення волі зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.

Згідно зі ст. 100 КПК України грошові кошти, що знаходяться в камері зберігання речових доказів, підлягають поверненню їх законним володільцям, а знаряддя злочину знищенню.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та призначити покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Згідно з п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили змінити з утримання під вартою на особисте зобовязання, звільнивши його з-під варти із зали суду.

Зобовязати ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не залишати місце проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання, невідкладно зявлятись до суду за першою ж вимогою.

Речові докази: грошові кошти, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження, повернути їх законним володільцям.

Речові докази: розкладний ніж та зразки біологічного походження, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження, знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: