Постанова № 55141901, 15.12.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19447/15-а

Провадження №: 2-а/752/360/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Лебедєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

01.12.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 11.04.1986 року по 10.05.1988 року проходив військову службу в лавах Збройних сил СРСР, є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан. 05.02.2013 року визнаний інвалідом третьої групи у зв»язку з пораненням голови, що сталося при виконання обов»язків по несенню військової служби. 28.01.2015 року йому встановлено другу групу інвалідності у зв»язку з травмою, пов»язаною з виконанням обов»язків військової служби, про що видано довідку до акта огляду МСЕК від 28.01.2015 року. 30.09.2015 року звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, надавши до заяви всі необхідні документи на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві». На виконання положень зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2103 року, Київський міський військовий комісаріат надіслав головному розпоряднику коштів - Департаменту фінансів Міністерства оборони України подану заяву з доданими до неї документами. 16.11.2015 року отримав лист № 248/3/6/3372 Департаменту фінансів Міністерства оборони України, відповідно до змісту якого у виплаті грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності було відмовлено, оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами, внесеними Законом України від 04.07.2012 року № 5040-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» на спірні правовідносини не поширюються, через те, що інвалідність було встановлено до 01.01.2014 року. Зазначені дії Департаменту фінансів Міністерства оборони України є протиправними. Відповідно до п. 3 Порядку № 975 від 25.12.2013 року, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Зважаючи на те, що другу групу інвалідності було встановлено 28.01.2015 року до спірних правовідносин має застосовуватись Порядок № 975 затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року. Просив визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв»язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов»язків військової служби у розмірі 200- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», зобов»язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв»язку з настанням інвалідності другої групи внаслідок поранення (контузії), отриманого ним під час виконання обов»язків військової служби, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 відсутній, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, повідомивши суд, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач Міністерство оборони України явку свого представника у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином, будь-яких клопотань до суду не надходило.

З огляду на викладене суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін, у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі даних.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Печерсько-Голосіївському об»єднаному районному у м. Києві військовому комісаріаті. З 11.04.1986 року по 10.05.1988 року проходив військову службу в лавах Збройних сил СРСР, є учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан з 26.08.1986 року по 10.05.1988 року в складі військової частини польова пошта 24785. Має статус «Учасника бойових дій». (а.с.21).

За даними висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №115/ж від 14.02.2011 року, спеціаліст у галузі судово-медичної експертизи, лікар судово-медичний експерт другої кваліфікаційної категорії Щепкіна О.І. обстеживши ОСОБА_1 з метою чи маються сліди від вогнепальних поранень, отриманих у період бойових дій у Афганістані зробила висновок про те, що описані рубці є слідством загоєння рани, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, що могли бути в період бойових дій у Афганістані. (а.с.19).

Як видно зі змісту витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв2язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця , Протокол №2048 від 22.10.2012 року , множинні вогнепальні осколкові поранення голови (контузія головного мозку !(*?р.) старшого сержанта у відставці ОСОБА_1 призвили до розвитку: стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ (1987 рік контузія головного мозку) у вигляді після травматичної та дисциркуляторної енцефалопатії ІІ-ІІІ ст., кризовий перебіг, вираженим церебростенічним синдромом, розсіяною пірамідною симптоматикою, вегето-судинною дисфункцією, частинами (1-2 рази на тиждень) судинними кризами змішаного характеру (лікворо-гіпертензивні, вербебро-базилярні) мнестичним зниженням, емоційно вольовою нестійкістю. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з вираженим лікворо-гіпертензивним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІ-ІІІ ст., стійко вираженим цефалічним синдромом», - що підтверджено військово медичними та військово-обліковими документами. Поранення (контузія) та захворювання, пов»язані з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с.20).

Голосіївською міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 06.02.2013 року первинно був оглянутий і визнаний інвалідом другої групи з 05.02.2013 року. Причина інвалідності - поранення (контузія), так, пов»язане з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Черговий переогляд призначено на 06.02.2015 року. (а.с.22).

Голосіївською міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 28.01.2015 року був оглянутий повторно, визнаний інвалідом другої групи довічно. Причина інвалідності - поранення (контузія) та захворювання, пов»язане з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с.23).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) отриманого ним під час виконання обов»язків військової служби або внаслідок захворювання, пов»язаного з виконанням ним обов»язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною 9 ст. 16-3 зазначеного Закону встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 - встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов»язків військової служби чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи.

30.09.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, надавши до заяви всі необхідні документи на підставі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

На виконання положень зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2103 року, Київський міський військовий комісаріат надіслав головному розпоряднику коштів - Департаменту фінансів Міністерства оборони України подану заяву з доданими до неї документами.

Листом № 248/3/6/3372 від 16.11.2015 року Департамент фінансів Міністерства оборони України, повідомив про прийняте рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності з тих причин, що дія ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами, внесеними Законом України від 04.07.2012 року № 5040-VI «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» на спірні правовідносини не поширюються, через те, що інвалідність було встановлено до 01.01.2014 року.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Військовослужбовцям, служба яких пов»язана із захистом Вітчизни, надаються пільги, гарантії та компенсації, що визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За правилами статті першої зазначеного вище Закону, соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволенням матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також у інших випадках, передбачених законом.

З огляду на викладене, та, приймаючи до уваги, що другу групу інвалідності довічно позивачу встановлено28 січня 2015 року, тобто після звільнення з військової служби та набранням чинності Законом України від 04 липня 2012 року №5040-VІ «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» , що визначають розмір та порядок виплати одноразової грошової допомоги, інвалідність настала внаслідок поранення (контузії), отриманого позивачем ОСОБА_1 під час виконання обов»яхків військової служби, відповідно останній має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності довічно.

Отже, відмова Департаменту фінансів, який є структурним підрозділом Міністерства оборони України щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги з тих підстав, він після проходження військової служби визнаний інвалідом другої групи довічно, з причин отримання поранення (контузії) та наявності захворювання, пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії є протиправною, а тому заявлені вимоги щодо зобов»язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 зазначену одноразову грошову допомогу підлягають задоволенню.

Судові витрати, щодо сплати судового збору від яких був звільнений позивач при зверненні в суд з позовом віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», ст.ст. 2, 6, 18, 19, 104, 105, 106, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити, задовольнити.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв»язку зі встановленням інвалідності другої групи довічно внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов»язків військової служби у розмірі 200- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов»язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованому за адресою - АДРЕСА_1) одноразову грошову допомогу у зв»язку з настанням інвалідності другої групи довічно внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов»язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов»язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 28 січня 2015 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Голосіївський районний суд м. Києва з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Якщо суб»єкта владних повноважень у випадках та в порядку, передбачених ч. 4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк