Рішення № 55137051, 19.01.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/786/15-ц Головуючий у І інстанції Бурзель Ю. В.Провадження № 22-ц/780/544/16 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 26 19.01.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

19 січня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім» про стягнення заборгованості,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2015 року позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлені вимоги мотивував тим, що 24 жовтня 2013 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 95, за яким відповідачу надані грошові кошти в сумі 47000 грн. на споживчі цілі під 20 % річних до 23 жовтня 2023 року. Додатково в забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами було укладено договір іпотеки № 180 від 24 жовтня 2013 року, за яким передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу квартири від 27 квітня 2013 року. Починаючи з 05 січня 2015 року відповідач став порушувати умови договору, не погашаючи нараховані проценти, в результаті чого виникла прострочена заборгованість; загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 44911,21 грн. Збільшивши позовні вимоги в липні 2015 року, просив стягнути із відповідача на користь позивача 47843,06 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року в задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» відмовлено.

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України», не погоджуючись із рішенням Яготинського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону в повній мірі не відповідає.

Так, відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням господарського суду м. Києва від 03 грудня 2014 року стягнуто із ПАТ «Український страховий дім» на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 94000 грн. страхового відшкодування за договором комплексного добровільного страхування майна та фінансового ризику, і розмір заборгованості позичальника є меншим, ніж сума страхового відшкодування, такі кошти не можуть бути повторно стягнуті з ОСОБА_2 При цьому невиконання рішення господарського суду про стягнення зі страховика на користь банку страхової виплати, яка повинна бути спрямована на погашення заборгованості за кредитним договором, не є підставою для стягнення такої заборгованості з ОСОБА_2 на користь банку.

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 24 жовтня 2013 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_2 укладено договір про іпотечний кредит № 95, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 47000 грн. на споживчі цілі на 120 місяців, а ОСОБА_2 зобов'язався належним чином використати і повернути кредит в строк не пізніше 23 жовтня 2023 року, сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 20 % річних та інші платежі у порядку та на умовах, визначеним кредитним договором.

На забезпечення виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором між банком і ОСОБА_2 24 жовтня 2013 року було укладено іпотечний договір № 180, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку належну йому на праві власності однокімнатну квартиру НОМЕР_2 загальною площею 24,60 кв.м. та житловою площею 13,90 кв.м., в будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1

Згідно п. 4.1.13 договору іпотеки, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки або від страховика, не покриває вимоги іпотекодержателя, іпотекодержатель має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна іпотекодавця в порядку, передбаченому законодавством.

24 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Український страховий дім» укладено договір комплексного добровільного страхування майна та фінансового ризику, пов'язаного із втратою права власності на нерухоме майно фізичних осіб.

Згідно із п. п. 13.1, 13.5.1 вказаного договору, виплати страхового відшкодування здійснюється страховиком згідно з умовами цього договору на підставі письмової заяви страхувальника (вигодонабувача) про виплату страхового відшкодування та страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком. Якщо розмір страхового відшкодування менше або дорівнює розміру невиконаних зобов'язань (з урахуванням відсотків за користування кредитом) страхувальника перед вигодо набувачем, страхове відшкодування виплачується шляхом перерахування повної суми страхового відшкодування на розрахунковий рахунок вигодонабувача. Якщо розмір страхового відшкодування більше розміру невиконаних зобов'язань (з урахуванням відсотків за користування кредитом) страхувальника перед вигодо набувачем, страхове відшкодування виплачується шляхом перерахування: суми, що дорівнює розміру невиконаних зобов'язань страхувальника перед вигодонабувачем, на рахунок вигодонабувача, і суми, що дорівнює різниці між загальним розміром страхового відшкодування і сумою, що виплачується вигодонабувачу, на поточний рахунок страхувальника.

Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Державний ощадний банк України».

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 23 січня 2014 року витребувано у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 яка є предметом іпотеки. Таким чином настав страховий випадок за договором добровільного страхування майна та фінансового ризику, пов'язаного із втратою права власності на нерухоме майно фізичних осіб.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03 грудня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ПАТ «Український страховий дім» стягнуто з ПАТ «Український страховий дім» на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 94000 грн. страхового відшкодування за договором комплексного добровільного страхування майна та фінансового ризику, пов'язаного із втратою права власності на нерухоме майно фізичних осіб, укладеного 24 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 і ПАТ «Український страховий дім».

Як вбачається із постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва від 29 травня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, з арештованих рахунків боржника ПАТ «Український страховий дім» частково стягнуто кошти, які пропорційно розподілено між стягувачами, інші заходи, вжиті державним виконавцем щодо розшуку майна боржника, виявились безрезультатними, а тому виконавчий документ повернуто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Наведені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на момент розгляду справи позичальником прострочена сплата чергових платежів по кредиту, внаслідок чого заборгованість становить: залишок по кредиту 38768 грн., прострочені платежі 2744 грн., прострочені відсотки 4809,80 грн., пеня по простроченим відсоткам 1180,07 грн., відсотки з 01 липня 2015 року по 15 липня 2015 року 341,19 грн.; загальна сума заборгованості становить 47843,06 грн.

Колегія суддів приймає до уваги, що факт наявності і розмір суми заборгованості відповідачем не спростований, а відтак розрахунок заборгованості, заявлений позивачем, колегія суддів приймає як достовірний та обгрунтований.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 03 грудня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ПАТ «Український страховий дім» стягнуто з ПАТ «Український страховий дім» на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 94000 грн. страхового відшкодування, 6180,54 грн., пені 741,70 грн. 3 % річних, 3760 грн. інфляційних витрат за договором комплексного добровільного страхування майна та фінансового ризику, пов'язаного із втратою права власності на нерухоме майно фізичних осіб, укладеного 24 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 і ПАТ «Український страховий дім», а також судовий збір 2093,62 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, 16 січня 2015 року відкрито виконавче провадження по виконанню рішення господарського суду про стягнення з ПАТ «Український страховий дім» на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 106775,86 грн.; 29 травня 2015 року виконавчий лист повернуто стягувачу в зв'язку з відсутністю у боржника майна.

Таким чином рішення господарського суду залишається невиконаним, і страхове відшкодування не було отримано вигодонабувачем ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, задоволення позову вигодонабувача про стягнення страхового відшкодування не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з позичальника за забезпеченим договором страхування договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена та рішення про стягнення страхового відшкодування не виконане.

Така позиція узгоджується із п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

З огляду на зазначене колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, що сума страхового відшкодування, стягнута рішенням господарського суду м. Києва на користь позивача із ПАТ «Український страховий дім» в рахунок заборгованості по кредитному договору, перевищує суму заборгованості позичальника за кредитним договором 47843,96 грн., а тому не підлягає повторному стягненню із відповідача.

Посилання суду першої інстанції на судову практику не є підставою для вирішення спору певним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, оскільки за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем, утворилася заборгованість, яка станом на момент ухвалення рішення не погашена, дана заборгованість підлягала стягненню із відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в позові ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для його скасування із ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Оскільки рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про задоволення заявленого позову, на користь позивача із відповідача стягуються понесені судові витрати в розмірі 1004,23 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 18 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» МФО 322669, код ЄДРПОУ 09322277, р/р 26202012282026 в філії - Головному управлінню по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 47843,06 грн. (сорок сім тисяч вісімсот сорок три грн. 06 коп.) та судовий збір в розмірі 1004,23 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.